Коли недосвідчений український турист вирушає до Єгипту, він має бути готовим до різних несподіванок. По-перше, розкішний готель, який вам показували у туристичній фірмі на фотографіях, може виявитися маленькою обшарпаною халупкою, обіцяний пляж із золотим піском — вузенькою смужкою твердого кам'янистого грунту, а шведський стіл нагадуватиме сніданок у піонерському таборі. Тому, відриваючи від серця чесно зароблені 300 доларів (саме стільки коштує найдешевша путівка до омріяної теплої країни), їдьте лише в той готель, який вам рекомендували друзі чи знайомі.
Ми з подругою зробили саме так і несподівано для себе опинилися у дивовижному місці — великій квітучій оазі, яку створив серед мертвих пісків Синайського півострова італійський бізнесмен. Саме тому, що це готельне містечко одразу будувалося за єдиним проектом, воно ідеально пристосоване для того, аби туристові було зручно. Білі будиночки, що нагадують казкові палаци з «Тисяча і однієї ночі», ідеально чисті доріжки серед смарагдових газонів, три маршрути маленьких відкритих автобусиків — «таф-тафів», що безкоштовно довезуть тебе у будь-яке потрібне місце — чи то на один із пляжів, чи то до спортивних майданчиків, чи до маленького східного базарчика, де продається весь набір екзотичних єгипетських товарів.
Під вікнами нашого готельного номера шелестіли листям височезні дерева — пальми й фікуси. У мене точнісінько такі ростуть удома в горщиках, тільки домашні разів у сто менші. Відчуття таке, ніби тебе переселили у гігантську оранжерею, адже не можуть серед зими квітнути малинові, жовті й пурпурові квіти, над якими пурхають барвисті метелики! Це відчуття нереальності супроводжуватиме вас у Шарм-ель-Шейху перші кілька днів, особливо, коли ви вперше зануритесь у теплі води Червоного моря. Тільки обов'язково одразу ж купіть маску і трубку, бо без них ви не побачите головного — табуни різнобарвних, неймовірно яскравих риб.
Моя подруга вже потім, у Києві, зiзналася, що перший день майже нічого не бачила, бо просто плакала від щастя і сльози заливали маску. Я була стриманішою, але фантастична картина, яка відкрилася одразу ж, щойно я стрибнула з понтона у прозору блакитну воду, стоятиме у мене перед очима завжди. Піді мною росли чудові квіти — малинові, жовті, бузкові. Це кораловий риф, що підступає до самого берега, і тому в море можна потрапити лише з понтона. Риби — блакитні, жовті, фіолетові, чорні, смугасті й розцяцьковані кольоровими плямками — підпливають до вас зовсім близько, адже тут заповідник і на риб ніколи не полювали. А за вивезення навіть маленького шматочка коралів загрожує штраф у 1500 доларів.
Щоправда, наша коралово-рибна ідилія була порушена вже першого дня. Коли ми, щасливі й сповнені неймовірних вражень, вилізли по металевій драбинці на понтон і вмостилися на зручних пластикових шезлонгах, просто над моїм вухом хтось загорлав: «Свєтка! Іді пасматрі — здєсь такая риба прікольная — морда кірпічьом!».
А огрядна тітонька, явно схильна до братання з представниками колишніх союзних республік, почувши, що ми розмовляємо українською, голосно сказала своїй сусідці: «А ти знаєш, Катя, для мєня главноє, чьтоби чєловєк бил хороший. Даже, єслі он єврей ілі, дапустiм, хахол...»
Ми сумно перезирнулися і зрозуміли, що насправді — у будь-якій бочці меду все ж має бути хоча б невеличка ложка дьогтю, і почали сторожко обходити великі скупчення наших галасливих і позбавлених будь-яких комплексів сусідів по готелю. Нам було так добре спілкуватися з мовчазними рибами, які довірливо підпливали нам до рук і випрошували гостинця — виявляється життєрадісні російські туристи, незважаючи на всі заборони, привчили єгипетських рибок до частування. «Пєтя! — ображено кричала смаглява дівчина, стоячи на понтоні й кидаючи в море шматки булочки. — А чєво анi нє пливут?». На що лисий пузатий Пєтя по-хазяйськи відповідав: «Нічьо! Жрать захатят — пріпливут!»
Це просте життєве правило Пєті спрацьовує й у спілкуванні з численною готельною обслугою (тут працюють лише чоловіки). Арабські коридорні, прибиральники, охоронці, офіціанти завжди готові прийти вам на допомогу — піднести валізу, показати дорогу до номера, якщо ви заблукали серед безлічі будиночків, басейнів, клумб та спортивних майданчиків. А що вже казати про запопадливих і приставучих, як шевська смола, продавців, які кидаються до тебе, заманюючи до своєї крамнички, віддано заглядають в очі й примовляють: «Захаді пасматрі! Пакупать не нада!» і при цьому страшенно ображаються, почувши слово «потом». «Потом — суп с катом!» — передражнюють вони очманілого туриста. Але тут-таки кидаються до нас і, дізнавшись, що ми українці, дружно починають скандувати: «Разом нас багата, нас не падолати!». Хвала Богу, хоча б у Єгипті ще живі спогади про романтичні «помаранчеві» події...
Перше, що вражає того, кому пощастить поспiлкуватися з панi Есрою Шакар — її пристойне володiння українською мовою. Усе стане зрозумiлим, якщо скажу, що панi Шакар вiсiм рокiв працювала в посольствi Туреччини в Українi i офiцiйна її посада — аташе з питань культури, туризму та iнформацiї посольства Турецької Республiки в Українi. >>
Туризм поєднує в собі і пізнання світу, і спорт, і відпочинок. Отже, може задовольнити смаки й уподобання кожного небайдужого до мандрів. Зважаючи на ветеранський вік більшості учасників нашої подорожі-керівнику групи Володимиру Дімітрюку майже 63, дещо менше Володимиру Грипасю й Олегу Дубині, і лише Михайла Квартюка та Ольгу Давидову можна вважати молодими, — ми мали б обрати останнє. >>
Мандрівники, які найбільше цікавляться давніми фортецями та палацами, серед найпривабливіших для себе регіонів однозначно назвуть Тернопілля. Адже за кількістю старовинних замків ця область займає перше місце в державі (тут зосереджено більше третини всіх українських оборонних споруд або їх руїн — 34). >>
Відомий російський мандрівник, засновник туристичного «Форуму Вінського» Сергій Вінський отримав відмову при спробі в’їхати в Україну. Скандал? Не без того. Формальною причиною видворення Вінського одразу по прибуттю із Москви в аеропорт «Жуляни» стала «не підтверджена мета перебування на території України». >>
Після того, як припинила роботу авіакомпанія «Wizz Air Україна», у наших мандрівників помітно звузилося поле для маневру — вже не так просто знайти дешеві варіанти мандрівок у Європу. Доводиться або платити більше, або пересідати на автобуси, або шукати точки вильоту в сусідніх країнах — Польщі, Словаччині, Молдові тощо. Але, як виявилося, припинення діяльності «Wizz Air Україна» не є остаточним. >>
Красиво жити хочуть терористи не лише «ДНР». У другому за кількістю населення місті Іраку — Мосул, яке торік перейшло під контроль джихадистів із терористичного угруповання «Ісламська держава Іраку та Леванту», на початку травня відкрився після реконструкції розкішний готель Waritheen (стара назва — Ninawa International Hotel). >>
