У більшості міст України (та й загалом iнших країн) для того, щоб убити iснуючi у воді мікроорганізми, застосовують саме хлорування. Хлор — це дезінфікуюча речовина, яку застосовують для муніципального очищення води. Звісно, він зводить до мінімуму небезпеку захворіти на холеру чи «підхопити» кишкову паличку, випивши рідної «кран-коли». Але, як стверджують учені, речовина, покликана рятувати нас від бактерій, водночас може спричинити не лише алергічну реакцію організму, а й стати причиною онкологічного захворювання.
Так, група вчених із Муніципального інституту медичних досліджень у Барселоні під керівництвом доктора Христини Віллануєви з'ясувала, що хлор, який зазвичай використовують для дезінфекції води, може утворювати хріхалометани (ТХМ) — небезпечні хімічні сполуки, які, потрапляючи в організм людини, призводять до виникнення ракових захворювань. Учені дійшли такого висновку, обстеживши близько 2,5 тисячі людей, серед яких були як хворі на рак, так і цілком здорові чоловіки й жінки. Як повідомляє сайт «Ньюз.бай», піддослідні мусили щодня пити хлоровану воду або ж приймати ванну і плавати у добре продезінфікованому басейні.
Іспанці з'ясували, що підвищення рівня ТХМ у воді від 8 до 48 мікрограмів на літр удвічі збільшує ризик появи онкозахворювань. При цьому вчені визначили, що в більшості промислових міст їхньої країни рівень небезпечних сполук перевищує 50 мікрограмів на літр. Доктор Віллануєва також помітила, що ТХМ має більший канцерогенний ефект, коли потрапляє в організм через шкіру чи легені, бо в такій ситуації печінка не може його детоксикувати.
На думку вчених, в Іспанії треба провести масштабніше дослідження, і якщо його результати будуть такими ж невтішними, муніципалітети муситимуть відмовитися від застосування хлору для дезінфекції води і перейти на більш здорові методи. Адже деякі країни світу вже перейшли на очистку міської води ультрафіолетом — його промені ефективно знищують не лише найрізноманітніші бактерії, а й їхні спори. А смак і запах води при цьому не погіршується.
В Україні ситуація аж ніяк не краща, ніж в Іспанії, стверджують вітчизняні фахівці. Адже хлор на українських станціях водопідготовки завжди додають із запасом — аби дезінфекція тривала у водогінній мережі. Неважко помітити, що особливо щедро нашу воду хлорують навесні, коли тане сніг, і восени, коли йдуть дощі. Ультрафіолетова очистка води по всій країні нам поки не «світить» — для початку треба розробити нову систему водопідготовки й знайти гроші на масштабний проект. Тому рятуватися від шкідливого впливу хлору ми можемо лише за допомогою спеціальних фільтрів — при цьому більшість домішок (зокрема, і хлор) зникають, і рідина стає приємною на смак і запах.
Але й тут не все просто. Слід пам'ятати, що профільтрована вода, позбавлена головного борця з бактеріями, перетворюється на чудове середовище для бурхливого розмноження мікроорганізмів. Тому вживати очищену воду треба не пізніше, як протягом доби після фільтрації або ж зберігати її в холодильнику — у скляному чи пластиковому, але в жодному разі не металевому посуді. Інакше ризикуєте напитися «бактеріального коктейлю», а що з цього вийде — лише імунітету видно...