Янукович тримає під подушкою мільярди

      У вересні минулого року Україна після короткого періоду фінансового одужання знову залізла в борги. Життя на чужі гроші боляче вдарить по економіці держави: зростуть видатки з бюджету, знову підніме голову інфляція. Таку думку висловив на вчорашній прес-конференції колишній головний фінансист держави Віктор Пинзеник.

      «У вересні, листопаді та грудні нинішній уряд взяв позики на суму 768 мільйонів швейцарських франків, один мільярд доларів США та понад 35 мільярдів японських ієн, — розповідає екс-міністр. — Важко збагнути доцільність такого кроку, адже на рахунках уряду в цей час залишалось близько 14 мільярдів гривень, у тому числі кошти, зекономлені за попередні півтора року за рахунок скорочення державного боргу України. При цьому плановий дефіцит держбюджету минулого року становив 11,4 мільярда. Іншими словами, тільки суми на казначейському рахунку цілком вистачало для погашення цього дефіциту».

      Але це ще не всі фінансові запаси, які отримав у своє розпорядження уряд Віктора Януковича. «Країна отримала понад 10 мільярдів гривень із додаткових джерел фінансування, — каже Пинзеник. — Із них 4 мільярди від перевиконання планів доходу бюджету, 700 мільйонів — від залучення коштів Держмитслужби, ще 3 мільярди — ресурс стабілізаційного фонду, та 2,6 мільярда — невикористані видатки. Додамо сюди 600 мільйонів від приватизації у минулому році та 9 мільярдів, які залишились від продажу «Криворіжсталі».

      Таким чином, маємо майже 20 млрд. гривень, із яких мусимо потратити трохи більш  як  половину. Що зробив би у такій ситуації дбайливий господар? «Керівництво Кабміну мало всі можливості і вільні 8,5 млрд. гривень, аби скоротити державний борг на цю суму, — переконаний лідер партії «Реформи і порядок». — Натомість було ухвалено дивне, навіть алогічне рішення — позичити ще 11 мільярдів гривень, сплачуючи відсотки держбюджету на його обслуговування».

      Відсотки за користування чужими грішми, за словами Пинзеника, виявились вищими, ніж в попередні роки. Скажімо, якщо базова ставка позики у швейцарських франках становить 2,5 відсотка, то Україна, по-гусарськи, не торгуючись, погодилась платити 4,5%. Щодо японської грошової одиниці, то тут нинішні урядовці з вулиці Грушевського неабияк потішили своїх ділових партнерів. «Базова ставка в ієні на чотири роки — всього 0,73 %, а ми чомусь заплатили 3,5%, — каже екс-міністр фінансів. — Така оборудка буде дорожчою для країни на 116 мільйонів гривень!».

      Віктор Пинзеник був вельми здивований «швидкісним» підходом до укладання таких важливих контрактів. Якщо зазвичай процедура оформлення позики на велику суму дуже складна, включає в себе ряд необхідних етапів, презентацію угоди тощо, то нинішній уряд, перевівши операцію у «ручний» режим, стахановськими темпами владнав усе за кілька тижнів. Загалом же з кишені громадян, за підрахунками екс-міністра фінансів, забрали від 600 до 800 мільйонів гривень — на обслуговування нікому не потрібних боргів.

      На запитання, чим міг керуватись уряд, ухвалюючи таке дивне рішення, Віктор Михайлович відповів по-своєму дипломатично: «Тримати під подушкою велику суму грошей і в цей час влізати в борги — не надто розумне рішення. Воно може свідчити про некомпетентність керівництва».

      А може свідчити і про дещо інше: зазвичай там, де закінчуються інтереси держави, починаються інтереси конкретного чиновника. А в даному випадку відкривалась надто вже спокуслива перспектива. То ж якби йшлось не про уряд Віктора Януковича, який завжди дбає тільки про державні проблеми і ніколи — про особисті, то ми могли би подумати всяке...

      Той факт, що гроші позичали у доволі нестабільних валютах — японській та швейцарській, — провокує додатковий ризик для української економіки.           Та найголовнішою небезпекою зовнішніх боргів є маховик інфляції, який дуже нервово реагує на великі суми позики. Той факт, що у нинішньому році вона буде більшою за декларовану урядом, yже не викликає сумнівів.