Не всяк вояк підніметься на «Говерлу»

      З-поміж санаторно-курортних закладів Моршина «Говерла» є закладом особливим. Адже тут лікуються (і спілкуються) поборники української самостійності з багатьох регіонів України. Після катувань у сталінських таборах ГУЛАГу додому учасники національно-визвольного руху зазвичай поверталися каліками. «З історії хвороб наших пацієнтів можна писати історію удосконалення «роботи» з людьми в катівнях радянської імперії, — акцентує головний лікар оздоровниці Іван Николишин.  — З якими лише деформаціями і переломами кісток, розладами шлунково-кишкового тракту  не прибувають ветерани УПА для реабілітації!».

Відкрити санаторій допомогла діаспора

      Специфічний шпиталь, до речі, спершу так і назвали: «Будинок українського інваліда» — на кшталт того, що функціонував для Січових стрільців у Львові за часів панування Польщі, а затим перейменували на «Говерлу». Її відкриттю у грудні 2001 року посприяла українська діаспора, уможлививши фінансово як будівництво власне корпусу, так і придбання обладнання, необхідного для впровадження прогресивних методик лікування.

      Завідувачка відділенням Галина Боженко і лікар-терапевт Ігор Глинський (обоє — випускники Львівського медінституту, в «Говерлі» шостий рік) розповіли мені про специфіку діагностування й оздоровлення пацієнтів. Вередливих, зауважу, пацієнтів: за найменшого сумніву вони зазвичай вимагають замінити не лише процедуру чи пігулки, а й головного лікаря. Персонал жодної іншої оздоровниці, і не лише на Прикарпатті, не може конкурувати з підлеглими пана Николишина за рівнем толерантності. Галина Романівна та Іван Михайлович побіжно зазначили, що «ми вже до всього звикли», й зосередилися на «літописі» болячок пацієнтів і можливостях «Говерли». А це — озокеритолікування і задіяння четвертого і шостого джерел мінводи «Моршинська», кишкове зрошення і гідромасажні ванни з додаванням хвойно-морського чи хвойно-гліцеринового концентратів, магніто- й ампліпульстерапія; з осені 2006 року пацієнти п'ють коктейлі з цілющих та екологічно чистих карпатських трав.

      Тільки індивідуальний підхід уможливив позитивну динаміку лікування Марії Дмитрів, Романа Жеплинського, Іванни Шавель та інших повстанців і репресованих. 73-річний пан Роман, зокрема, потерпає від низки  хвороб, і щоб вилікувати чи бодай пригальмувати перебіг хронічних коліту і холіциститу, остеохондрозу і тромбофлібіту, стенокардії і гіпертонії, упродовж 24 днів оздоровлення доводиться кількараз на добу ходити на три процедури (дарсенваль, лактопрес та електрофорез із магнезією), пити 3,5-процентну «Моршинську» і жовчогінний збір, оптимізовувати серцево-судинну систему пігулками аспаркаму і рибоксину...

«Чому ми маємо щось випрошувати»

      На призначеному для процедур нульовому поверсі в день моїх відвідин «Говерли» було велелюдно, але не гамірно. Мої співрозмовники пожвавішали, коли заговорили про болячки не їхньої старості, а суспільства. Чому Верховна Рада досі не зрівняла у правах ветеранів Української Повстанської і Радянської армій? «Я десять років відбув у таборах Комі АРСР, — розповідає львів'янин Василь Фірман. — Сидів за те, що воював за свою державу, свою церкву. На своїй землі воював. Чому ми донині маємо щось випрошувати? Чому якийсь большевик повинен вирішувати, «бить» чи «нє бить» відповідному реабілітаційному закону?». Його підтримали учасник визвольного руху на Тернопіллі 85-річний Василь Колесник («Знаєте, мої ноги після таборів стали «неслухняними» — і зовсім відмовляють, як нервуєш від неуваги рідної держави»), ветеран УПА Василь Говда із львівського містечка  Новояворівськ («Я здоров'я згубив, виборюючи самостійність нашої України, пізніше — на північній Ігарці, куди мене «тройка» спровадила будувати залізницю. Тепер нардепи моєї держави принижують повстанців, дбаючи  лише про себе»).

      «В Україні лишилося близько десяти тисяч ветеранів УПА, — аналізує  ситуацію пан Николишин. — Принаймні половина з них потребує періодичного лікування. «Говерла», розрахована на 75 ліжок, щороку здатна  оздоровити до тисячі пацієнтів. Виходить, що курс реабілітації людина може пройти раз на п'ять років. Не частіше. Навіть за повного завантаження нашого Центру, що є проблематично і в роки, коли Львівська облрада повністю виконує свої намітки з фінансування. Згідно з трансферними угодами, Волинь уже перерахувала обіцяні 100 тисяч гривень, 150 тисяч обіцяють депутати Івано-Франківщини, щороку долучаються до оздоровлення ветеранів УПА й інші західні регіони. Відповідні документи днями повинні розглянути сесії Чернівецької, Закарпатської, Хмельницької, Тернопільської облрад. Тоді вистачить на все — медикаменти і харчування, енергоносії і зарплату».

«Говерла» має стати всеукраїнською оздоровницею

      Мій висновок-припущення, що зі східних регіонів у «Говерлі» ніхто не лікується, Іван Васильович спростував: «На прохання всеукраїнського братства ветеранів УПА депутати західного регіону дали згоду на оздоровлення всіх учасників визвольного руху — і тих, котрі мешкають на сході чи півдні України. Щороку ми підліковуємо близько 200 повстанців з Дніпропетровщини і Криму, Луганської, Полтавської, Одеської та інших областей. Звісно ж, що без «підключки» бюджетів згаданих регіонів. Маємо попередні домовленості щодо того, аби «Говерла» стала оздоровницею дійсно всеукраїнською. На зразок тієї, що функціонує під Києвом для ветеранів Радянської армії... Шостий рік «Говерла» лікує людей, які власним здоров'ям заплатили за незалежність України. А де ж вдячність рідної держави?».

      Оптимістично налаштований щодо «узаконення» унікальної оздоровниці і громадянин США Богдан Ковалик, уродженець Львівщини. Його мені поталанило зустріти дещо раніше — під час минулорічного святкування на Львівщині Дня Героїв. У переповненій спогадами і повстанськими піснями «Говерлі» заокеанський гість — завше бажаний: його прізвище викарбуване на мармуровій плиті з переліком фундаторів Реабілітаційного центру.Є тут прізвища і Слави Стецько (Україна), Левка Футали (США), представників Австралії, Канади,  Німеччини, Великої Британії, Австрії, Данії, Франції, Словаччини. Восьмий  у почесному списку — Богдан Ковалик. Принагідно скажу, що український американець щиро пожвавішав, дізнавшись, що я з «України молодої»: «Вашу газету ми з дружиною постійно читаємо. В електронному варіанті». Кілька свіжих номерів «живої» газети гість із вдячністю прийняв від мене, затято відкинувши пораду «тягнути» за океан лише один примірник: «Буде оригінальний презент для трьох родин!».

      З дипломатичною скромністю оцінивши свій внесок у фундацію «Говерли», пан Богдан акцентував на іншому: «Головне, що шість років тому до реалізації ідеї Всеукраїнського братства вояків УПА долучилися всі штати. Мені довірили вести збірковий лист пожертв (список спонсорів. — Авт.) і передати його в Україну. Дехто перераховував кошти безпосередньо — приміром  Клівленд. Були і великі суми, і символічні. Та не в тому суть. Тішить, що «Говерла» красивішає щороку. Ми часто відвідуємо Моршин і бачимо, що головний лікар пан Николишин фахово веде справу. Наша діаспора має надію, що за каденції Президента Віктора Ющенка, істинного патріота, історична справедливість щодо вояків УПА буде встановлена. Відповідний указ глава держави підписав, й український парламент врешті-решт повинен узаконити те, що відоме всьому світу».