Нова спокуса Пола Шредера

      Канікули закінчуються і в кіно. Міжнародний кінофестиваль у столиці Німеччини по-справжньому запускає світовий фестивальний сезон, хоча не треба забувати про Роттердам, який трохи випереджає... Одначе Берлін входить у трійку найавторитетніших кінофорумів світу, поруч Венеції і Канна. Дещо перебудувавшись на початку нинішнього століття, Берлінале набув вигляду ще більшого і респектабельнішого дійства. Ще якихось 10—12 років тому все було скромніше і патріархальніше. Віднедавна поблизу місця, де проходила знаменита Берлінська стіна, що нібито ділила два світи, збудували модерний Берлінале-палас, а поруч — цілий комплекс із багатозальних кінотеатрів, так званих мультиплексів: із Музеєм кіно включно. Це зручно, бо не треба об'їжджати півміста, аби встигнути скрізь. Зручно не тільки журналістам, а й глядачам, чия увага до фестивалю є незмінно високою, а в чомусь навіть дивовижною.

      До речі, про музей. Міститься він у тому самому приміщенні, що й кінотеатр «Арсенал», який названо на честь знаменитого фільму нашого Олександра Довженка. Допоки я сам не побував у Берліні, думав, що це вигадка. Виявилося правдою. У рік столітнього ювілею українського режисера, у 94-му, цей кінотеатр проводив ретроспективу фільмів (у самій Україні на щось подібне не спромоглися), і я, разом із директором нашого кіномузею Тетяною Дерев'янко, був запрошений власниками кінотеатру, подружжям Ерікою і Ульріхом Грегорами, задля коментування Довженкових творів. Підхід у них такий: коли фільм італійський, то коментує італієць, коли український, то...

      Музей же просто модерновий, а маршрут відвідувачів вибудувано у вигляді лабіринту. Найбільше уваги віддано Марлен Дітріх, чиїм іменем названо і прилеглу до Берлінале-паласу площу. Коли згадати, що Дітріх у роки Другої світової війни затято виступала проти гітлерівської Німеччини і зробила чималий внесок у перемогу (ще б пак, чи не перша леді тогочасного світу, який заходився від любові до кіно і його сліпучої білявки), можна уявити, який спротив долався німцями, аби внести образ кінозірки до свого пантеону. Здолали, і в тому один із уроків нам, які досі розкладають давно потовчені яйця по різних кошиках, заплутавшись остаточно...

      Нагадаю, що починаючи з 94-го року українські кінематографісти регулярно беруть участь у Берлінале. Рідко в основному конкурсі, частіше — у «Панорамі» чи «Форумі», великих офіційних і вельми престижних програмах. Скажімо, у «Форумі» 2005 і 2006-го років були фільми Олександра Шапіро «Путівник» і HappyРeople. Чотири роки тому у короткометражному конкурсі «Срібного ведмедя» отримав Степан Коваль — за анімаційний фільм «Йшов трамвай № 9». Цьогоріч йдеться про участь у великому конкурсі нового фільму Кіри Муратової «Два в одному» — з Богданом Ступкою у головній ролі. Одначе на момент написання матеріалу достеменно ще невідомо, чи включено фільм до конкурсу. Шанси є великими, оскільки Берлін традиційно уважний до Муратової, а одного разу вона отримала тут «Срібного ведмедя» (за «Астенічний синдром»).

      Завжди цікаво, хто ж судитиме велику конкурсну програму. Журі очолить відомий американський сценарист, письменник, режисер, теоретик кіно Пол Шредер. Йому шістдесят... Виховувався у сім'ї віруючих, чиї релігійні переконання були твердими і непоступливими. Один із наслідків — Пол до вісімнадцяти років жодного разу не був у кінотеатрі. Можливо, саме тому (з голодухи...) доволі швидко почав опановувати світ кіно. По закінченні семінарії став... критиком, а пізніше і редактором журналу Cinema. Дивуватися цьому не варто — на Заході шлях із критики, кіножурналістики у сценаристи чи режисери є загалом типовим.

      Шредер став відомим завдяки знаменитому фільму Мартіна Скорсезе «Таксист» 1976 року, де вiн виступив у ролі сценариста. Пригадуєте? Роберт де Ніро грає роль учасника війни у В'єтнамі, що занурюється у болото нічного життя Нью-Йорка. Потому разом із Скорсезе вони зафільмують не менш знамениті стрічки «Скажений бик» (із тим самим де Ніро) та «Остання спокуса Христа», який викликав неоднозначну реакцію у світі віруючих. Потому відбувся і режисерський дебют Шредера у фільмі «Сині комірці» (1978) — про життя робітничого класу. Може, найвідоміший Шредерів фільм — «Американський жиголо» (1979), в якому Річард Гір грає роль чоловіка-повії, якого звинувачують у вбивстві клієнтки... Як кінотеоретик Шредер відомий передусім книжкою «Трансцендентний стиль: Одзу, Брессон, Дрейєр». Словом, неординарна особистість, у якій поєднано стільки професійних іпостасей...

      До складу журі ввійшов ще один відомий американець — актор Віллем Дефо, екранний імідж героїв якого загалом негативний. Йому вдається однаково успішно грати і у фільмах, орієнтованих на найширший загал («Людина-павук», скажімо), і в суто мистецьких проектах (у Ларса фон Трієра чи Девіда Кроненберга). Втім відмінність артхаузу і чогось такого блок-бастерного, в американському, принаймні, кіно, буває доволі умовною.

      Інші члени журі — це німецький актор Маріо Адорф («Зганьблена честь Казаріни Блюм», «Бляшаний барабан», «Лола»), мексиканець і так само актор Гаель Гарсіа Берналь (відомий передусім фільмами «Сука-любов» і «Вавилон» Алехандро Іньярріти, «Погане виховання» Педро Альмодовара, «Наука сну» Мішеля Гондрі), гонконгський продюсер Нансук Ші, палестинська акторка та сценаристка Гіам Аббас, данський монтажер Моллі Малене Стенсгаард (працювала і працює разом iз Ларсом фон Трієром).

      Уже оголошено більшу частину фільмів, що братимуть участь у змаганні за «Золотого» та «Срібних» (їх кілька) «Ведмедів». Відкриється фестиваль французькою картиною «Життя в рожевому свiтлi» / La Vie en Rose Олів'є Даа — про життя знаменитої співачки Едіт Піаф. У програмі великого конкурсу, одначе, звісно, поза конкурсом — нова стрічка Шредера «Ходак» / The Walker. Привертає увагу фільм легендарного актора Роберта де Ніро «Добрий пастир / The Good Shepherd». Так, це його режисерська робота. Уже не перша. Першою була «Бронкська повість» 93-го року, доволі зворушлива сентиментальна стрічка про дитинство та юність, у чомусь, напевно, автобіографічна. У Шредера буде спокуса підтримати актора, з яким він співпрацював ще із часів «Таксиста».

      Заявлено ще кілька американських картин. Передусім йдеться про «Доброго німця» / The Good German Стівена Содерберга — судячи з назви, успіх, принаймні глядацький, у Берліні йому гарантовано. Нагадаю, Содерберг колись уславився своїм дебютом, фільмом «Секс, обман і відео» (1989), який мав колосальний фестиваль успіх — «Золоту пальмову гілку» в Канні. Потому були «Кафка», «Ервін Брокович», недавній «Солярис» (2002), який, утім, не витримав порівняння з картиною Андрія Тарковського.

      У великій програмі й ветеран американського кіно, 76-річний Клінт Іствуд, iз новим фільмом «Листи з Іво Джіми» / Letters from Iwo Jima (стрічка, одначе, заявлена поза конкурсом; головне завдання тут — передпрокатна розкрутка). Добре відомі й імена конкурсантів — французів Андре Тешіне («Свідки» / Les Temoins) та Жака Ріветта («Не торкайся сокири» / Ne touchez pas la hache), чеха Іржі Менцеля («Я служив англійському королю» / Obsluhoval jsem anglickeho krale), данійця Білле Августа («Прощавай, Бажано» / Goodbye Bafana.

      Про інших учасників фестивалю та інші новиннєві цікавинки — вже наступного разу.