У суботу в німецькому місті Кіль відбудеться поєдинок за титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA між Володимиром Кличком та Денеллом Ніколсоном на прізвисько Док. Перше, що впадає в око при ознайомленні з суперником українця, — це схожість його біографії з нещодавнім суперником Кличка-старшого, Кірком Джонсоном.
Ніколсон, якому 15 листопада виповнилося 36 років, як і Кірк, почав займатися боксом тоді, коли у 20-річному віці за озброєне пограбування потрапив до виховно-трудової колонії Hill Correctional Center. Між іншим, на професійний ринг і Джонсон, і Ніколсон вийшли під «дахом» Седріка Кушнера. Цікаво, скількох іще боксерів знайшов на «зоні» цей збанкрутілий промоутер?
Професійна біографія Дока, так само, як і Джонсонова, не вражає. Денелл Ніколсон (зріст — 193 см, вага — 103 кг, розмах рук — 203 см), прописаний у Чикаго, провів 46 поєдинків: 42 виграв (32 з них нокаутом), 4 — програв. Був чемпіоном світу а версією IBO у 1994 році. Тоді майбутній противник нашого Володимира провів єдиний виграшний для себе поєдинок з усього чотирьох вагомих двобоїв, які мав упродовж кар'єри, перемігши у 12 раундах за рішенням двох із трьох суддів Джонні Руїза. Надалі в зустрічах із сильними боксерами на Ніколсона чекали розчарування.
15 березня 1996 року. До п'ятого раунду Ніколсон явно переграє Анджея Голоту, та несподівано поляк завдає йому двох відчутних ударів... головою. Шокований такою брудною боротьбою Денелл почав пропускати важкі удари суперника, і у восьмому раунді потрапив у нокаут.
23 серпня 1996 року. В Атлантік-Сіті зустрічаються вихідці з однієї «зони»: Ніколсон і Джонсон. Значно рухливіший Кірк відправляє Денелла в нокдауни у другому, шостому і дев'ятому раундах, і перемагає за одностайним рішенням суддів.
23 березня 2001 року. У поєдинку Ніколсона з Девідом Туа має визначитися офіційний претендент на титул чемпіона світу за версією IBF. Суперник Володимира Кличка пропускає удар за ударом, та бореться «до останнього». У шостому раунді Туа відправляє його в нокаут.
Цей бiй ледь не поклав край кар'єрі Денелла Ніколсона, з яким розірвав усі стосунки Седрік Кушнер. Лише наприкінці минулого року Док, підписавши контракт із маловідомою промоутерською компанією Дена Гуссена, «затесався» у «хвилю» повернень у ринг ветеранів. До зустрічі з Кличком-молодшим Ніколсон встиг пройти перевірку у двох поєдинках проти слабеньких Шона Асіпелі та Кена Мерфі, побивши обох без особливих зусиль. Останній бій відбувся у червні і тривав трохи більше одного раунду.
Тиждень тому президент Всесвітньої боксерської організації Франсіско Валкарсель оголосив, що комісія WBO з проведення чемпіонських поєдинків розглядає можливість зустрічі за вакантний пояс чемпіона світу Володимира Кличка та Джеймса Тоні, який відмовився від світового титулу за версією IBF у першій важкій категорії. Якщо Тоні 7 лютого переможе Джаміля Маклайна, то стане офіційним претендентом. Володимир, за повідомленням сайту www. klitschko.com, на цю новину відреагував так: «Це справа не такого далекого, але, все ж, майбутнього. Для початку я повинен перемогти Ніколсона, а Тоні — Міклайна. Якщо говорити про резонанс, який мав би мій поєдинок з Тоні, то він, однозначно, викликає зацікавленість експертів та любителів боксу».
Виходить, що суботній поєдинок Кличка-молодшого треба розглядати як останній крок до титульного бою. Основну підготовку Володимир проводив у США під дбайливим керівництвом Фредді Роача, який в останніх спарингах, що вже відбулися в Німеччині, особливо наполягав на відпрацюванні захисту. Судячи з усього, американський фахівець до суперника свого підопічного ставиться серйозно. І, вочевидь, переконав у тому, що легковажити цим поєдинком не слід, і Володю, який на традиційній прес-конференції сказав як ніколи багато шанобливих слів про противника.
Володимир Кличко: «Я задоволений своєю підготовкою, яка розпочалася в Америці, а завершилася в Гамбурзі. Ми переглянули багато відеозаписів поєдинків за участю Ніколсона. Він досвідчений і небезпечний боєць, схожий на Мохаммеда Алі тим, що добре рухається і в пересуванні завдає багато ударів. У нього дуже добра «ручна» швидкість і робота ніг. Я б не хотів казати про якісь слабкі сторони Денелла. Якщо вони є, то їх виявить наш поєдинок. Я ж повністю усвідомлюю, що для мене значить цей бій і перемога в ньому, тому налаштований і буду переможцем».
А на початку «прес-тренінгу» слово мав генеральний промоутер клубу «Юніверсум бокс-промоушен» Клаус-Пітер Коль, який просто сяяв від значимості події, що відбудеться на арені Ostssehalle 20 грудня: «Я втішений, що ми можемо подарувати Кілю, в якому високо цінують традиції боксу, вечір, наповнений захоплюючими та інтригуючими поєдинками. Найголовнішим буде бій, перемога в якому дасть можливість уже в лютому провести зустріч за вакантний титул чемпіона світу за версією WBO». Схоже, що німець укотре видає бажане за дійсне. Адже виходити в ринг щотижня можуть тільки любителі, а суперваговикам-професіоналам для підготовки до поєдинку, та ще й титульного, потрібно щонайменше 3—4 місяці.
Денелл Ніколсон, у свою чергу, проголосив: «Я хотів би подякувати Клаусу-Пітеру Колю за вибір як суперника для Володимира саме мене. Я приїхав сюди, щоб вигравати, а не бути статистом, як про мене думає більшість. Незважаючи на те, що для підготовки в мене було замало часу, я готовий дати супернику жорсткий та важкий бій, поїхавши додому переможцем і чемпіоном. Це мій шанс, щоб повернутися в еліту суперважкого дивізіону, і я його не втрачу. Я знаю, наскільки важкий суперник Володимир, а це значить, що моя перемога буде ще вагомішою».