Озеро було і загуло

17.01.2007

      Свідками цікавого природного явища стають періодично жителі Весельця Городоцького району. Приблизно раз на вісім років просторий луг, що поблизу села, починає наповнюватися водою. Голубе плесо поволі, місяць за місяцем, розширює свої володіння. Через рік озеро набуває звичних обрисів, розливаючись на три кілометри у довжину.  Та й глибина в ньому пристойна — до п'яти метрів.

      Водойма одразу приваблює до себе рідкісних птахів, зокрема сіру чаплю, тут розцвітають чарівні орхідеї, занесені до Червоної книги. Риба росте дуже стрімко, а що вже смачна і жирна — на втіху місцевих вудкарів! У прохолодному плесі влітку охоче купаються дітлахи, а взимку залюбки ганяють на льоду шайбу.

      Така ідилія продовжується три роки. Затим вода зникає, а на місці озера-примари знову росте густа трава та подекуди виблискують на сонці болотяні острівці, нагадуючи людям про своє походження. А з плином восьми років історія повторюється.

      Дивним метаморфозам поки що немає логічного й обгрунтованого пояснення. Старожили згадують, що свого часу на цій місцині висівали зернові, аж поки раптом не почала з'являтися вода. Причому народження озера, схоже, не пов'язане з погодніми умовами. Буває, і літо дощове, а воно не подає про себе жодних ознак. Тамтешні природознавці схиляються до того, що озерні витівки зумовлені специфічною будовою земної поверхні — вода з'являється в долині давніх річок і, затиснута горбами, немає звідси витоку. А ще кивають на меліораторів, які в осушенні довколишніх земель, мовляв, перестаралися і порушили гідрологічний режим території. Припускають навіть, що не обходиться тут і без впливу сонячної активності.

      Втім чіткі аргументовані пояснення дива могли б дати науковці. Але коли такі дослідження буде здійснено, наразі сказати ніхто не береться.