Ритуальне поховання замість лекції

      Напередодні Різдвяних свят на лівому березі Десни ховали Князя Чорного. У потойбічну мандрівку його супроводжувала наложниця, яку «зарізали» на погребальному багатті. Потім «тіла мертвих» спалили, а князівська дружина влаштувала тризну, під час якої воїни змагалися у вправності та силі i поминали князя.

      Це не сторінки літопису і не сюжет історичного фільму. Так нетрадиційно п'ятикурсники Чернігівського педуніверситету складали i залiк зі спецкурсу «Рольові ігри у вивченні історії». Вперше в Україні студенти-історики складали залік, граючись. А до того вони вивчали історію та культуру Чернігівщини, особливості та символіку давньоруського язичницького поховального обряду, досліджували і навіть намагалися відтворити костюм воїна русича 9—10 століття, запам'ятовували особливості вимови, тогочасний етикет.

      Як розповів автор курсу, завідувач кафедри археології Педагогічного університету Володимир Коваленко, сьогодні двійка в щоденнику вже не може заохотити школяра вивчати історію. Передумовою справжнього знання є захоплення, цікавість. А для її пробудженння потрібна ...гра. Останнім часом рольові ігри стали дуже популярними серед молоді. Рух «рольовиків» із кожним роком набуває все більшого поширення не лише в Україні, а й у Європі. Про це свідчать численні історичні фестивалі та ігри. Так, у Шестовиці під Черніговом вже шість років поспіль проходить традиційний міжнародний фестиваль історичного фехтування та слов'яно-варязської культури «Коровель», на який з'їжджаються сотні молодих людей із України, Росії, Білорусії та інших країн. Фестиваль проходить на місці стародавнього поселення вікінгів на березі Десни, тож його учасники можуть не лише продемонструвати історичні костюми та взяти участь у лицарських поєдинках, а й побачити реальну роботу археологів, які досліджують середньовічний період історії України. І завдяки цьому історія ніби оживає.

      «Ідея створення спецкурсу рольових ігор з'явилася iз бажання поєднати генетично закладений у людині потяг до гри з вивченням історії, — розповів викладач Чергнігівського педагогічного університету та один із керівників багаторічної міжнародної археологічної експедиції в Шестовиці Володимир Коваленко. — Беручи участь у рольовій грі за якоюсь історичною подією, людина вивчає не тільки свою роль, а й епоху, костюм, звичаї, мову тих чи інших часів. Вона ніби занурюється в саму історію».

      Традиція «розігрування» подій та ритуалів давньої української історії започаткувала в Чернігові федерація історичного фехтування, яка «виросла» з популярного нині руху «толкієністів». Тільки, замість культу міфічних ельфів, гномів та гобітів, місцеві хлопці та дівчата зацікавилися вітчизняною історією. Iз ними співпрацювали історичні молодіжні клуби з інших країн СНД. І коли історик та археолог Володимир Коваленко побачив, що таке вивчення історії може зацікавити практично всіх студентів — і відмінників, і «роздолбаїв» — на думку йому спала ідея костюмованого спецкурсу. Курс не займає багато часу, але є одним із найулюбленіших у студентів. Він поки що включає в себе практичні і теоретичні заняття з методики підготовки рольових ігор. «Щоб показати студентам, що таке рольова гра, ми обрали тему, яка б не вимагала великих матеріальних затрат і водночас була наближена до місцевої історії. Сюжетом такої гри було обрано реконструкцію обряду поховання легендарного князя Чорного з відомої історикам Чорної могили в Чернігові», — каже пан Коваленко.

      Історики відновили обряд поховання знатного руса, скориставшись для цього максимальною кількістю історичних джерел — від середньовічних писемних хронік мандрівників-арабів, зокрема описання обряду поховання знатного руса Ібн-Фадлана, до археологічних знахідок із знаменитої чернігівської Чорної могили, розкопаної наприкінці ХІХ ст. професором Дмитром Самоквасовим, які ввійшли у підручники історії. Ритуал відбувався так, як це було тисячу років тому. Врешті-решт тіла князя та наложниці були замінені на манекени, які й спалили під ридання «родини та ближніх померлого».

      На цей своєрідний залік було запрошено представників місцевих ЗМІ та чернігівських туроператорів. Глядачі були в захваті й висловили переконання у тому, що такі рольові ігри допомагають не лише у вивченні історії, а й у привабленні туристів. У випадку багатого на історичні пам'ятники Чернігова, який збирається відзначити 1100-річний ювілей, це дуже перспективна ідея. Завжди цікаво не лише подивитися на пам'ятники історії та архітектури, а й самому взяти участь у реконструкції історичних подій.