У Законі про Кабінет Міністрів, удруге ухваленому вчора Верховною Радою, яка подолала вето Президента, є чимало недоліків. Але головне, що в багатьох статтях цей нормативно-правовий акт прямо суперечить Конституції, яка, якщо хто забув, є в Україні ОСНОВНИМ Законом.
Скільки «віце» може мати Прем'єр? Донедавна здавалося, що чотири. Натомість Віктор Янукович забажав п'ятого, й не якогось там аграрного, а саме силового. Такого віце-прем'єр-міністра, який би координував діяльність силових структур. Навіщо це Прем'єру, якщо Конституція навіть у зміненому варіанті чітко закріплює силовиків за Президентом. Саме глава держави пропонує кандидатури на посади керівників СБУ та Міноборони, призначає секретаря РНБО тощо. Але, судячи з усього, Януковичу хочеться погратися у «своїх солдатиків» — таких собі «гвардійців кардинала». Відучора його бажання збулося — Верховна Рада слухняно проголосувала за п'ятого, силового, «віце». 251 голос «антикризовиків» i віце-прем'єром став Володимир Радченко.
Після того як уряд Януковича призначив заступником міністра внутрішніх справ Миколу Плеханова (який на посаді керівника обласної міліції Сумщини особисто скеровував у 2004 році безмір «правопохоронців» на студентські протести, права виборців тощо), здавалося, «антикризовикам» уже не вдасться здивувати громадськість черговою одіозною фігурою у високому кріслі силового відомства. Далебі! Є ще в донецькій колоді «професіонали»! Із забуття повернувся Сергій Попков, колишній командувач Внутрішніх військ МВС, який у буремному листопаді 2004 року дуже хотів стати заступником міністра внутрішніх справ i таки став ним.
Позавчорашній візит Президента на Луганщину проходив чи то під знаком примирення, чи просто місцева «еліта» висунула гасло: «Ми вас не чіпаємо, і ви нас не чіпайте!» . У будь-якому разі, якщо рік тому дорога від аеропорту до Алчевська, навіть у місцях, досить далеких від населених пунктів, рясніла синіми стрічками, то цього разу я не побачив жодної. І під час традиційної наради з адміністративно-господарським активом області зал намагався не демонструвати невдоволення ні в який спосіб. І лише коли Віктор Андрійович торкнувся теми Голодомору, зал глухо заремствував. Мовляв, скільки можна!.. Так уже формувався тут «актив», що в ньому переважають зайди. Які досі вважають, що ведуть своє коріння від дідуся Леніна і матусі Компартії.
Результати голосування у Верховній Раді за подолання вето Президента на Закон «Про Кабінет Міністрів України» (12 січня, 12 год. 57 хв.)
«За» — 366, «проти» — 0, утрималися — 0, не голосували — 4, відсутні — 80
Фракція Партії регіонів: «за» — 185, не голосував — 1 (Ю. Чмир)
Фракція Соцпартії: «за» — 31 (одностайно)
Фракція Компартії: «за» — 21 (одностайно)
Фракція Блоку Юлії Тимошенко: «за» — 121, не голосували — 3 (Л. Бірюк, Л. Лук'яненко, О. Ляшко), відсутній — 1 (Д. Крючков)
Фракція блоку «Наша Україна»: відсутні — 79 (одностайно)
Позафракційні: «за» — всі 8 (у т.ч. Й. Вінський)
Під куполом Верховної Ради черговий скандал з «прослушкою». Якщо раніше СБУ у прослуховуванні власних розмов обвинувачував попередній спікер Володимир Литвин, то тепер спецслужби потрапили під вогонь критики за підозрами у прослуховуванні Олександра Мороза. Щоправда, Сан Санич «наїхав» на силовиків у притаманній йому манері — не особисто, а через керівника фракції Соцпартії Івана Бокого.
