Мудрість без моралізаторства

      3 січня, вибравшись із дітьми до найближчого кінотеатру, ми вхопили облизня. Всі квитки були продані (це трапилося вперше у нашій сімейній кіноглядацькій практиці), тож долучатись до різдвяної казки довелося наступного дня. В залі кінотеатру був аншлаг, що вкотре спростовував спорадичні тупуваті дзявоління українофобів про непотрібність дублювання фільмів державною мовою. Слід зауважити, що кінотеатр, у якому ми дивилися фільм, розташований у звичайному спальному районі Києва, глядацька аудиторія стрічки складалася з усіх вікових категорій і жодного незадоволеного обличчя по закінченнi сеансу я не помітила.

      Фільм «Павутиння Шарлотти» створений за книжкою Елвіна Брукса Вайта, останню анімаційну екранізацію якої було здійснено ще 1973 року. Сам твір уже належить до класики світової дитячої літератури, його перекладено двадцятьма трьома мовами. Твір називають різдвяною казкою, хоча жодної християнської дидактики й атрибутики у ньому практично немає. За винятком хіба що потенційної головної страви різдвяного столу — смаженого поросяти. На щастя, зворушливому поросяткові Вілбуру завдяки мудрій павучисі Шарлотті вдалося уникнути долі «окраси різдвяного столу» (так українські перекладачі «переписали» цитату з відомого вірша Юрка Позаяка). Внаслідок парадоксальної дружби павучихи з кабанчиком з'явилася ще одна нагода згадати про віру в позаконфесійному її розумінні, а також про шанс, який ця віра дарує кожній живій істоті.

      Почалася «свиняча» історія із легкої дитячої руки. Фермерська дочка Ферн, звісно ж, знала, що свині мають короткий вік. Але їй видалося вкрай несправедливим, що новонароджене одинадцяте поросятко не може прожити навіть своє коротке життя тільки тому, що народилося кволим і не встигло окупувати місце біля маминої цицьки. Ферн відвойовує порося в батька і починає ним опікуватися. Зрештою, її людяність по крапельці передається всім мешканцям великого хліва її дядька Цукермана і ошляхетнює всіх, включно з огидним і меркантильним щуром Темплтоном. Тому далі події розвиваються без безпосередньої участі малої Ферн. Дівчинка відіграла роль творця і перетворилася на спостерігача-вболівальника.

      Хлів фермера Цукермана — це повноцінний макет соціуму, де худоба наділена цілком людськими характерами і реакціями. Та й «підколюють» і кепкують одне над одним тварини цілком по-людському. «А мені бички снилися», — мрійливо розповідає одна корова. «Слину втягни», — іронічно «обламує» її співмешканка. Коли поросятко Вілбур запитує, що то за темна цегляна будівля неподалік від хліву, щур Темплтон цинічно коментує: «Це готель «Коптильня», невдовзі тебе запросить туди добрий дядько фермер».

      Ця казка не є ідилічною, вона не дурить дітей ілюзією про загальне й однозначне щастя, вона позбавлена щонайменших соплів і сюсюкання. Головна героїня казки Шарлотта розповідає мешканцям хліва про те, як вона упольовує мух: «Я роблю укол, тож помирати їм зовсім не боляче» — «А потім ти їх з'їдаєш?» — «Ні, я випиваю з них кров». Після цих слів здоровезний кінь зомліває. «Я роблю корисну для всіх вас справу», — продовжує Шарлотта. «Тільки не для мух», — сумно зауважує Вілбур. «Так, тільки не для мух», — лагідно погоджується павучиха. Здавалось би, навряд чи когось здатен захопити цей кровожерливий, волохатий і малосимпатичний персонаж. Але, попри прогнозований хепі-енд історії, виходячи з кінотеатру, діти плачуть за Шарлоттою, бо чомусь навіть обізнані з зоологією не хочуть миритися з тим, що вік павучихи в цій казці коротший за вік інших персонажів. Метафорично, очуднено і казково діти зіштовхуються з діалектикою і законами життя. Дитячі сльози після цієї казки — світлі й мудрі. І не варто боятися, що їхні маленькі серця стискає перший щем. Сприймаймо це — як щеплення від болю великого і водночас як перший урок співчуття. І дякуймо, що автори фільму замість нас дали дітям цей урок.

      А для мешканців хліву фермера Цукермана уроком співчуття була ціла зима. Всі по черзі (навіть розжирілий гендлюватий Темплтон) захищали від холоду мішечок із майбутніми п'ятсот дванадцятьма павученятами Шарлотти. Троє з них навесні захотіли залишитися на фермі. Отже, можна чекати на продовження історії.

      Дубляж фільму «Павутиння Шарлотти» здійснено на київській студії Lemma. Для студії — це друга аналогічна робота, першим була анімаційна стрічка «Роги та копита». Автор українського перекладу «Павутиння Шарлотти» — Тетяна Коробкова, редактор та співперекладач — Сергій Ковальчук. Пан Сергій розповів «Україні молодій», що дублювання фільму — робота тяжка й марудна, адже кожному персонажу стрічки треба так «вкласти в рота слова», щоб у глядачів складалося враження, ніби герої «від народження україномовні». Як на мене, творчій групі це вдалося. Крім того, мова персонажів дуже ненав'язливо пересипана приказками, осучасненими ідіомами, позбавлена щонайменшої штучності та зайвого академізму. «Думаю, що це дублювання нам непогано вдалося, — каже Сергій Ковальчук. — Сподіваємося, що цього року студія Lemma виконає чимало таких замовлень».

      До речі, український варіант дублювання «Павутиння Шарлотти» посів третє місце у світі серед усіх перекладів цього фільму.

ДОВІДКА «УМ»

      Фільм «Павутиння Шарлотти» виготовлений компанією Walden Media, яка створила хітову стрічку «Хроніки Нарнії». Режисер картини Гері Вінік, сценаристи Сюзанна Грант та Кері Керкпетрік. Головну роль у «Павутинні Шарлотти» «зіграла» зірка «Війни світів» Дакота Феннінг. А роль павучихи в оригінальній версії озвучила «оскароносна» Джулія Робертс. Зйомки стрічки почались 31 січня 2005 р. Вони відбулися під час австралійського літа, тому для зображення осені довелося пофарбувати екологічно чистою фарбою всю зелень, що потрапляла в кадр. Бюджет фільму — 85 млн. доларів. Більшість тварин у фільмі не створені за допомогою комп'ютера, а «грають» наживо. Візуальні ефекти застосовували у сценах, де тварини розмовляють.

      В українському варіанті поросятко Вілбур говорило голосом одинадцятирічного актора Дмитрика Легонькова.

      Зараз у прокаті тридцять сім копій стрічки: чотирнадцять із російським і двадцять три — з українським дубляжем. У кінотеатрах України «Павутиння Шарлотти» демонструватиметься до 24 січня.