Отже, позавчора 367 народних депутатів «перетиснули» позицію Президента, тож у цьому році все ще неможлива торгівля землею сільськогосподарського призначення. Подолання президентського вето на земельний мораторій означає, що протягом найближчого року в українському селі нічого не зміниться. «Ні в гірший, ні в кращий бік, але мусимо потерпіти до кращих часів», — натякають ініціатори вето. Спробуємо з'ясувати, чи справді це так.
Упровадження мораторію означає, що земля впродовж 2007 року не стане товаром, а отже, за логікою соціалістів та інших захисників народних прав, спритні ділки не зможуть безкарно дурити не надто досвідченого в земельних спекуляціях хлібороба. З іншого боку, немає товару — не буде в селі ні інвестицій, ні нової техніки на полях, ні доріг, ні робочих місць. Та головне: якщо не діє легальна процедура купівлі-продажу такого високоліквідного товару, на зміну їй завжди прийдуть напівлегальні, напівморальні, тіньові і зовсім кримінальні схеми вилучення землі у простих людей. А ці ж самі ділки за останні роки вивчили і впровадили в життя десятки і сотні подібних схем. Тому працювати в більш прозорих умовах їм, зрозуміло, не хочеться. Якщо ж урахувати, що вітчизняний агропромисловий сектор нині задихається без кваліфікованих кадрів та інвестиційних проектів, відкласти його реанімацію ще на рік — значить завдати ще одного удару по українській економіці. Тому думка, що «гірше не буде», звучить тут занадто оптимістично.