Зроби собі Україну!

      Цілих півроку тривав Всеукраїнський конкурс дитячої творчості на кращу книгу-саморобку «Моя мала Батьківщина», влаштований Українським Фондом соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних сил i Національною бібліотекою України для дітей. Протягом цього часу книжкові осередки по всій нашій державі пропонували своїм читачам взяти участь у цій культурній акції.

      Змагання проводилося у два тури: під час першого до місцевих читалень надійшло майже  2000 робіт-самобробок, з яких було обрано 183 найдостойніших та надіслано їх на другий етап до головного оргкомітету в Національну бібліотеку України для дітей. Тут його учасники зовсім розгубилися, адже багато надісланих з усієї держави саморобок були гідними звання найкращої. Тому переможців, що в результаті стали власниками  цінних подарунків (книжок, ласощів, магнітофонів, мобільних телефонів, ноутбуків тощо) виявилося значно більше, ніж було «заплановано». А суддями конкурсу виступили його організатори та представники інтелігенції.  

      Серед них був і Василь Василашко — поет, член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України. Він розповідає про процес відбору робіт молодих талантів: «Критерієм було одночасне поєднання і художньої якості, і патріотичної насиченості, тобто уваги до свого роду, сім'ї, міста чи села, — каже пан Василь. — Це той випадок, коли патріотичне виховання починається з клітинки: від батька й матері, бабусі, дослідження свого роду, містечка, вулиці...» Митець, чиї книжки з повчальними байками не оминули призових пакуночків переможців, розповідає, як його вразили наполегливість та старання малечі: «З Тернопільщини, наприклад, надійшла унікальна книжка: хлопець у селі розпитав людей про приказки, прислів'я, загадки, казки, пісні, колядки...» Робота маленького патріота вийшла настільки насиченою, що їй стало затісно в тих номінаціях, за якими розподіляли твори члени журі. Тому спеціально задля неї вирішили створити нову — «Юний етнограф». За словами Василя Василашка, цей випадок не став одиничним, і на момент завершення розгляду робіт кількість нагород збільшилася приблизно вдвічі. «Задум коригували самі діти — своєю творчістю та оригінальним баченням теми», — коментує пан Василь.

      На його думку, подібні заходи відіграють надзвичайно важливу роль у вихованні молодшого покоління: «Цей конкурс об'єднав Україну. Здавалося б, мала Батьківщина, у кожного свій куток... Але ні, все зійшлося тут, у центрі!» — каже він.

      Дійсно, конкурсні роботи дивували своєю оригінальністю. Аби прикрасити їх та надати своїм розповідям наочності, автори оздоблювали книжки вишивкою, малюнками, фотографіями та різноманітним ліпленням. Навіть серед них дуже яскравим виглядав доробок літературного клубу «Дитячі радощі» 3—6 класів школи села Забородь Луцького району, який посів перше місце серед колективних робіт. Голова гуртка Валера Позняк розповідає про створення саморобки: «Ми вирішили написати книгу «Моє село — окраса України» про наше рідне село, його легенди, звичаї, видатних людей. Наша група ходила по селу, шукала давні легенди. І дізналися, як виникло село Забородь: колись люди збудували дуже великі загорожі, щоб захиститися від звірів та ворогів. Так село отримало свою назву», —  задоволено дiлиться знахiдками з iсторiї  хлопчик.

      Завідувач місцевої бібліотеки Ганна Жиленко каже, що малеча поставилися до участі в конкурсі з надзвичайною відповідальністю: «Дітки з великим задоволенням та натхненням готували цю роботу. Уся підготовка тривала два місяці, але вона була того варта!».