Від Різдва всі ми чекаємо дива. Хочемо, щоб нас вибачили, і самі всім прощаємо. Відчуваємо вселюдську спільність і в глибині душі віримо, що цієї ночі вода в криницях перетворюється на вино, а корови й коні можуть заговорити по-людськи. До свята прикрашаємо і свої душі, й домівки. Світлицю оздоблюємо різдвяними витинанками. Можна поселити у квартирі Дідуха і «павука» з «теремком». Звичайно, в міських умовах роздобути сніп жита нелегко, але й кілька колосків у глечику можуть замінити цей символ.

На святвечірньому столі обов'язково має бути риба. Смажена, печена, тушкована, заливна. Відомо, що риба – це знак Христа. Перші літери грецького написання «Ісус Христос, Син Божий, Спаситель» складають слово «риба» (іхтіос). Утім риба мала символічне значення і в дохристиянських віруваннях.
Як і вода, вона символізує життя, очищення, здоров'я і родючість. У снах риба віщує жінці народження дитини. У багатьох народів є легенди про велетенських рибин – двох чи трьох, які тримають на собі Землю. Коли оті риби ворушаться, бувають землетруси. В Україні шанують міфічну рибу, яка була «з первовіку»: вона все бачила, все знає, що є і що буде, ще й має стати свідком кінця світу. Щука-риба є посередником між живими й померлими. У стародавній українській колядці співається про сокола, який сидить на вершечку дерева й дивиться в глибоку воду. Бачить там щуку-рибу й розпитує її, чи все й тепер так, як було з первовіку. У відповідь чує, що тепер все не так, що «син на батька руку здіймає, донька матері суперечає, брат на брата ніж виймає, сестра на сестру чарів шукає... через неправду світ ся скінчає». В іншій колядці сокіл розповідає щуці: «Бути нам обом у господаря на Святвечір. Моїм пером листи писати, а тобою, рибо, гості вітати!».
А загалом на столі у Святвечір має стояти 12 пісних страв. Найперше — кутя і узвар. Святвечірні страви — ті ж самі, що й багато тисячоліть тому в орачів. Капуста, боби, буряк, часник, горіхи, гриби, вишні, мак, мед, зерно... Різдвяний хліб та пироги уособлюють сімейний добробут і багатство. Отож на святвечірньому столі намагаються мати пиріжки з капустою, квасолею або маком; вареники з картоплею, з калиною і маком. Готують також капусту (як правило, з грибами), голубці.
Можливо, рецепт однієї зі святкових страв вам підкаже фантазія «УМ».

Дорогі браття і сестри!
Христос народився, славімо Його!
Ми завжди з великою радістю зустрічаємо свято Різдва Христового. Різдво Христове має пряме відношення до нашого сьогодення, до сенсу нашого земного життя. Спостерігаючи за навколишнім життям, ми інколи приходимо у відчай від тієї неправди і зла, які оточують нас. Людина настільки загрузла у гріху, що не здатна подолати його власними силами. Серйозно задумайтесь над цим!

Наближаються свята, дехто вже і святкував, бо дотримується так званого нового, Григоріанського, календаря. Але чи за новим, чи за старим, чи за Юліанським, чи за Григоріанським святкуєте, — усіх вас сердечно вітаю. Вітаю всіх наших вірних. Чи вони в Україні, в рідному краю, чи вони на поселеннях тривалих вже від поколінь є; вітаю тих, які недавно виїхали, які ще не осіли, а, може, хтось бажає повернутися.

Давненько вже не бачили ми під дверима двійко хлоп'ят із поліетиленовими кульочками, які клянчать: «Руб неважний, дайте долар бумажний!». Важко назвати їх «Божими вісниками», тобто колядниками. А може, цього року нарешті пощастить і після раптового дзвінка у двері почуємо гомін колядницьких дзвоників і «Нова радість стала!»?