Скоро вчителі не просто читатимуть лекції для учнів, а показуватимуть презентації з тієї чи іншої теми на інтерактивних дошках. А діти не лише вчитимуть правила, запам'ятовуватимуть дати історичних подій чи біографію письменника, а самі створюватимуть електронні довідники, веб-сайти, присвячені дослідженням певних проблем. Такі уроки не можуть бути нудними для учнів, а зацікавлені діти вчаться краще. Загальновідомий факт: якщо людина лише прослуховує інформацію, то запам'ятовує п'ять відсотків від почутого; коли вона споглядає щось, то у пам'яті лишається тридцять відсотків від побаченого; а якщо бере безпосередню участь у заході, то активна пам'ять людини акумулює дев'яносто відсотків від сприйнятої, опрацьованої інформації.
Саме на такі результати спрямована тотальна інформатизація навчання, яку оголосило Міносвіти. Й ініціативи корпорації «Інтел», яка здійснює програму «Навчання для майбутнього», прекрасно вписуються у ці міністерські плани.
Учителі, які пройшли «інтелівські» курси підвищення кваліфікації, вже не питають, як увімкнути комп'ютер і вміють не лише набрати текст у «Ворді». Викладачів знайомлять з програмою створення презентацій Power Point, MS World, вчать створювати буклети у Publisher, бази даних у Exell, користуватися інтернетом. Найбільше зацікавила програма «Навчання для майбутнього» центри післядипломного навчання, а також педагогічні інститути та коледжі. На жаль, поки що «інтелівські» курси Міносвіти не прирівняло до офіційних курсів підвищення кваліфікації. Тому вчителі, яких навчили користуватися комп'ютерною технікою для проведення уроків, поки не мають офіційно визнаної вищої кваліфікації та відповідної доплати за неї. Голова департаменту вищої освіти МОН Ярослав Болюбаш обіцяв зробити все, щоб учителям, які пройшли тренінгову підготовку за програмою «Навчання для майбутнього», ці курси зараховувалися як кваліфікаційні.
Ми вже писали, що Міносвіти взяло на початку цього року позику у Світового банку. Освітянські чиновники планують використати 82 мільйони євро на інформатизацію навчання. І з них аж 53 мільйони євро — на підготовку вчителів та розробку нових методик навчання. Відповідаючи на питання «УМ», чи збігається програма «Навчання для майбутнього» з новими методиками, які мають розроблятися за кошти Світового банку, Ярослав Болюбаш відповів, що частково ці програми збігаються, але українська має бути значно ширшою. Дізнатися, скільки «Інтел» витратив грошей на підготовку українських вчителів нам не вдалося. Менеджер вищого рангу компанії «Інтел» Мартіна Рут сказала, що підрахунки витрат по Україні в їхній компанії ще не провели, додавши, що на інформатизацію навчання в усьому світі «Інтел» витрачає до мільярда доларів на рік.
ДО РЕЧІ
Український інтернет росте
Кількість українських користувачів інтернету збільшилася за цей рік на 11 відсотків і зараз скаладає 3 мільйони 446 тисяч осіб.
Про це повідомив портал «Бігмір нет». Найкраще мережа «світової павутини» розвинена у Києві (тут знаходиться 53,54 відсотка українських користувачів). У великих містах — Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Львові, Одесі, Харкові, Сімферополі — проживає 34 відсотки вітчизняних користувачів інтернету. В інших містах — 12,5 відсотка.
Користувачі найчастіше шукають реферати, проглядають оголошення робочих вакансій та прогноз погоди. А згідно з опитуванням, проведеним на початку осені компанією ROMIR Monitoring, більшість користувачів інтернету в сітці шукають інформацію (85 відсотків), скачують файли (75 відсотків) або використовують програми мережевого спілкування (56 відсотків опитаних).
Цікаво, що пошуком інформації частіше займаються люди середньої і старшої вікової категорії (від 35 років), вони ж частіше купують щось в інтернет-магазинах. Молодші користувачі скачують файли, грають в онлайн-ігри, спілкуються з допомогою «аськи» та ведуть інтернет-щоденники.
