Майстри помосту повернулися з батьківщини «чарівників м'яча»

      Гімнастичний сезон-2006 для українців видався досить строкатим — були й успіхи, були й розчарування. Проте, як відомо, найбільше запам'ятовується остання фраза, а вона з точки зору олімпійської перспективи вийшла обнадійливою. І йдеться не лише про три медалі наших гімнастів у фіналі Кубка світу. Річ у тім, що в бразильському Сан-Паулу стартувало по вісім кращих спортсменів на кожному зі снарядів за рейтингом Міжнародної федерації (ФІЖ), який враховує чемпіонати світу та Європи й етапи Кубка світу. Цього року до вісімок найсильніших потрапили лише Ірина Краснянська (вправи на колоді) та Валерій Гончаров (бруси). Але, за регламентом змагань, якщо хтось із першої вісімки відмовляється від участі у фіналі, стартувати дозволяється наступному в рейтингу гімнасту. І хіба не варто з оптимізмом розцінювати той факт, що відразу двоє з чотирьох українців, які саме за таким збігом обставин потрапили до фіналу, стали медалістами? «Цей факт засвідчує, що в нас є кілька, а не один-два, реальних претендентів на здобуття медалей в олімпійському Пекіні-2008», — каже голова профільного департаменту Мінмолодьспорту Ніна Уманець. До речі, за її словами, кошторис державних витрат на спортивну гімнастику в наступному передолімпійському році, швидше за все, буде затверджений на рівні 4 млн. гривень.

      Головний тренер збірної Ігор Коробчинський так коментує виступи своїх підопічних: «Не може не тішити, що Валерій Гончаров свою нову програму виконав просто чудово. У вправах на брусах зібралися володарі всіх можливих титулів, і наш олімпійський чемпіон підтвердив своє високе реноме, попри те, що цей рік для нього вийшов «сезоном травм» (в активі Гончарова — бронзова медаль. — Ред.). Шкода лише, що Валера не потрапив до чільної вісімки на його улюбленій поперечині — став лише дев'ятим у рейтингу.

      Серед жінок на брусах спокійно — на «бронзу» — виконала свою програму наша юна зірка Дарія Згоба.

      Щодо Олександра Воробйова, то визнаю: у спорті не завжди вдається своєчасно розгледіти талант. Коли я вперше побачив його у вправі на кільцях, то відразу повіз на етап Кубка світу. Ризик себе виправдав, і Воробйов здобув поки що найвищу нагороду у своїй кар'єрі (срібну. — Ред.). На мій погляд, він міг би здобути й «золото», бо базова складність його програми є найвищою у світі. Сашкові від природи дано стільки сили, що у кільцях він може стати справжнім лідером, тим більше, що творчо підходить до створення комбінацій.

      Щодо чемпіонки світу Ірини Краснянської, то вона, напевно, не змогла впоратися з нервами та спекою, адже температура в залі сягала 36 градусів».

      Коробчинський констатує, що сьогодні в Україні є широке коло гімнастів, які мають потужну «базу» складності, тому в новий рік збірна дивиться з оптимізмом: «У 2007-му на чемпіонаті світу в Штутгарті нам цілком до снаги потрапити в число 12 кращих команд, які одержать олімпійські ліцензії. Ще буде особистий чемпіонат Європи в Амстердамі, на який ми теж поїдемо не туристами. І, нарешті, з нетерпінням очікую матчевої зустрічі між збірними України, США й Росії, яка відбудеться наприкінці червня у Києві. Українські вболівальники давненько не бачили «наживо» гімнастику такого високого класу».

ПРЯМА МОВА

Валерій Гончаров,

ветеран і лідер української гімнастичної збірної:

      — Цей рік для мене видався важким, бо через травми доводилося постійно надолужувати втрачене. Морально й матеріально мені допомогла Асоціація спортсменів клубу «Біола». Без цієї підтримки не було б цієї нової програми на брусах — її у Бразилії я виконав лише втретє. Ми підвищили базовий коефіцієнт складності, але у двох китайців він виявився трохи вищим. Не поступаючись їм у чистоті виконання та додавши трохи у складності, можна сміливо виходити на поміст і в Пекіні. На сьогодні в мене, не кажучи вже про молодших гімнастів, є достатньо ідей, бажання і стимулів, щоб успішно виступити на Олімпіаді-2008.