Стою на асфальті, в лижі узутий...

      Якщо дітлахи, яким сніг та лід потрібні лише для забави, можуть і почекати приходу справжньої зими, то для вітчизняних спортсменів теплий грудень став неприємним сюрпризом. Необхідні умови для тренувань їм доводиться шукати за кордоном. Подекуди навіть у тих країнах, де теж ще немає звичної зими, але в горах є снігові гармати та холодильні агрегати. У нас же і з цим наразі проблематично. Про ці та інші аспекти кореспондент «УМ» розмовляв із начальником відділу зимових видів спорту Мінмолодьспорту Данілем Амірхановим.

Переоцінка цінностей і пріоритетів

      — Даніле Асхатовичу, у чому полягають особливості нинішнього сезону, наступного за олімпійським, для наших «зимових» спортсменів?

      — Олімпійські ігри в Турині ми можемо назвати успішними, бо двох медалей у нас давненько не було. Цієї ж зими триватиме переоцінка нашого потенціалу, перегрупування сил. Проте це не значить, що буде розслаблення, швидше, навпаки, адже з усіх зимових видів спорту відбудуться чемпіонати світу.

      Усі спортсмени розпочали підготовку ще влітку, але на сніг та лід через погодні причини вперше вийшли переважно за кордоном. Відбулися перші старти у біатлоністів та лижників — Оксана Хвостенко й Валентина Шевченко вже встигли про себе гучно заявити.

      — Ви керуєте відділом з 2002-го, тож можете сказати, чи прогресує наш зимовий спорт...

      — У 2002-2003 роках фінансування було слабеньким і нестабільним, через що спланувати підготовку спортсменів було вкрай важко. У наступні два роки матеріальне забезпечення стабілізувалося, що опосередковано підтвердили і наші олімпійські медалі та перемоги на чемпіонатах світу і Європи. Водночас деякі пріоритетні види спорту не виправдали сподівань — ніхто з лижників та фрістайлістів на Олімпіаді не потрапив до чільних шісток.

Бази й бюджети

      — Одвічна проблема стану баз підготовки «зимовиків» останнім часом якось вирішується?

      — Модернізація деяких старих баз проводилася, але нам потрібно будувати нові, сучасні комплекси. Зараз є чимало дуже гарних зимових баз, але вони створені переважно для туризму й перебувають у приватній власності. Проблема не в тім, що доводиться платити з бюджету за їх оренду, а в тому, що ми не можемо проводити там збори, коли це нам потрібно. Тому спортсмени потребують саме державних спортивних споруд для підготовки олімпійців, і вже існує програма їх створення.

      — Наскільки заважає змаганням нинішня тепла погода в Україні?

      — Взагалі-то наші спортсмени й раніше віддавали перевагу підготовці за кордоном. Але, звісно, відсутність снігу впродовж тривалого часу — це проблема і для дитячо-юнацьких шкіл, і не тільки для них. Скажімо, незабаром має відбутися чемпіонат та Кубок України з біатлону й лижних перегонів, а на місці стартів, у Тисовці, снігу обмаль.

      — Його б можна було «настріляти» сніговими гарматами»...

      — ...яких у нас немає. Ми виходимо з ініціативами, вказуємо на те, що нам потрібно для нормального розвитку зимових видів спорту, але все залежить від фінансування. Для мене найголовніше, щоб усі природні умови були «в нормі» під час проведення Всеукраїнських зимових юнацьких ігор. Гадаю, саме ці старти слід вважати найграндіознішою подією зимового сезону в Україні, їх слід і відповідно організовувати.

      — У «зимовиків» існує ще одна давня проблема, пов’язана зі специфікою прийняття бюджету в країні.

      — Справді, проблема завжди одна — на початку року немає грошей. Система працює так, що фінансування починається після 20 січня, хоча зимові види спорту не мають перерв у календарі. Відповідно, організація виїздів на збори та інші заходи в цей період часто відбувається в екстремальних умовах. Тому перед тривалими святковими вихідними ми намагаємось вирішити всі питання заздалегідь. Наприклад, зараз у Палаці спорту триває чемпіонат України з фігурного катання, де відбирають кандидатів до збірної на січневий чемпіонат Європи до Варшави. Питання з поїздкою теж мусимо вирішити оперативно.

      — Чи станемо ми в цьому зимовому сезоні безпосередніми свідками якихось престижних міжнародних змагань?

      — Столичний комплекс у Протасовому Яру прийматиме чемпіонат Європи зі сноубордингу. На базі «Темп» у Харкові відбудеться Кубок Європи з лижного спринту. А вже влітку Україна прийматиме чемпіонат Європи з літнього біатлону (на лижеролерах), тож під цю справу буде реконструйовано стрільбище.

ДОРЕЧНІ ЦИФРИ

Статистика щодо розвитку зимових видів спорту в Україні

      — У спортшколах 17 областей та місті Києві розвиваються 12 зимових олімпійських видів спорту, п'ять з яких затверджено пріоритетними — біатлон, лижні гонки, фігурне катання на ковзанах, фристайл та хокей із шайбою.

      — 179 спортсменів основного складу збірних команд України на 2006—2007 роки з 13 видів спорту підготовлено у 15 регіонах, в тому числі: Київ — 63, Харківська область — 21, Сумська — 19, Івано-Франківська — 14, Львівська та Тернопільська — по 13.

      — Відповідну до вимог інфраструктуру пріоритетних видів спорту створено для біатлону (Сумська обл.), лижних гонок (Київська та Харківська), санного спорту (Львівська), фристайлу (Миколаївська), хокею (Київ), шорт-треку (Харківська).

      — За чотири роки кількість учнів спортшкіл зменшилася з семи видів спорту на 1611 осіб, у тому числі з лижних гонок, фігурного катання та фристайлу; закрито 17 відділень ДЮСШ у Житомирській та Луганській областях — це останні відділення.

      — Лише 44 відсотки тренерів мають вищу та першу категорії кваліфікації.