Не тільки світло і тепло

      Поміж багатьох галузей економіки є одна особлива, а саме — електроенергетика. І справді... Продукцію цієї галузі не запасеш наперед. Отже, доводиться весь час тримати «руку на пульсі». Зупинка тут лише на хвилину рівнозначна таким наслідкам, про які краще і не думати.

Базис економіки

      Отже, електроенергетикам доводиться працювати, не зупиняючись навіть у професійне свято. Більше того, саме наприкінці року, а тим паче у день, коли сонце підiймається найменше (22 грудня є днем зимового сонцестояння), потреби в електроенергії наближаються до максимальних.

      У свій професійний день (сьогоднi день енергетика), звичайно, згадують про успіхи. А вони дійсно є. Вірогідно, найважливішим здобутком є приріст виробництва електроенергії. Цього року її буде вироблено понад 190 млрд. кВт/год, що на 3—4 відсотки перевищить рівень минулого року.

      Зростання виробітку дало змогу помітно збільшити експорт — він досяг 10 млрд. кВт/год. Нашу енергію споживають у Білорусі, Молдові, а також у Польщі, Словаччині, Угорщині й Румунії. Спеціально для експорту електроенергії у західному напрямку створено так званий «Бурштинський енергоострів» у складі Бурштинської та Добротвірської ТЕС, які працюють паралельно з європейською електромережею.

Три кити енергетики

      Поміж галузей енергетики насамперед потрібно згадати атомну, на яку припадає половина всього виробництва. Насправді роль АЕС (а у нас їх чотири: Запорізька, Південно-Українська, Рівненська і Хмельницька) є ще більшою, оскільки, порівняно з тепловими електростанціями, тут менші власні потреби в електроенергії.

      Саме атомні електростанції взяли на себе основний тягар в енергосистемі, що виник під час сильних холодів у січні 2006 року. Зокрема, тоді було досягнуто максимуму виробництва електроенергії за останні 10 років.

      Поточного року основна увага в атомній електроенергетиці була спрямована на модернізацію діючих енергоблоків. У цьому разі не залишалися поза увагою і пропозиції МАГАТЕ. Зрештою, це дало змогу досягнути рівня безпеки, що відповідає світовому.

      Значною мірою, саме колективу будівельників-атомників вдалося завершити будівництво і пустити перший гідроагрегат на Ташлицькій гідроакумулюючій електростанції, що розташована поряд із Південно-Українською АЕС. Для того, аби оцінити вагомість цієї події, достатнього сказати, що цю станцію почали зводити ще у 1981 р. Отже, до єдиної ще донедавна Київської ГАЕС приєдналася ще одна. Введений в дію гідроагрегат не має собі рівних в Україні — його потужність становить 150 тис. кВт.

      Дещо поступається атомній енергетиці теплова. Проте роль теплової електроенергетики не обмежується лише виробництвом кіловат-годин. У багатьох випадках теплові електростанції є основним джерелом тепла, бо зрештою не дають нам замерзнути. Приміром, найпотужніша в Україні Київська ТЕЦ-5 забезпечує теплом майже мільйон киян.

      Звісно, дехто згадає, що батареї не завжди такі гарячі, як того хотілося б. Але що тут зробиш, коли вартість газу постійно зростає. Для зменшення його споживання робиться дуже багато: змінюється конструкція котлів, поліпшується підготовка палива та ін. Як наслідок, коефіцієнт корисної дії енергоблоків фактично досяг максимального теоретичного значення.

      Особлива мова — про гідроенергетику. Хоча її частка у загальному виробництві електроенергії порівняно невелика (становить 6—7 відсотків), її роль в енергетичній безпеці держави важко переоцінити.

      Насамперед потрібно сказати, що гідроелектростанції не потребують палива — турбіни обертає вода. Окрім того, ГЕС звичайно виробляють електроенергію в години пік — саме тоді, коли вона найбільше потрібна. Не менш вагомим козирем є висока маневреність станцій — у разі потреби гідроагрегат на ГЕС можна пустити за одну—півтори хвилини.

      Ці переваги стали особливо помітними в останні роки. Відповідно тут значні й здобутки. Насамперед потрібно згадати про модернізацію Дніпровського каскаду ГЕС. Під час її першого етапу, який тривав протягом 1996—2002 років, оновлено 16 гідроагрегатів із 96.

      Цікаво, що за оновленням каскаду інколи не встигають автори підручників, зазначаючи застарілу потужність. Приміром, сучасна потужність Київської ГЕС становить 408,5 тис. кВт, порівняно з первісною — 361,2 тис. кВт.

Впевненість у майбутньому

      Аби забути про дефіцит електроенергії, який існував ще кілька років тому, доводиться думати на перспективу і відповідно діяти. Зокрема, значна увага приділяється заходам з подовженням терміну експлуатації блоків на АЕС. Хоч-не-хоч, а деякі з них досягли віку 20 років і навіть більше. Зокрема, перший з нині діючих блоків  Рівненської АЕС пустили саме 22 грудня 1980 р.

      Наступного року планується ввести в дію другий гідроагрегат на Ташлицькій ГАЕС. Тим самим потужність станції, яка відзначається дуже високою маневреністю, досягне 300 тис. кВт.

      На черзі — введення в дію першого гідроагрегату Дністровської ГАЕС, яке заплановано на грудень наступного року. Ще порівняно недавно цей термін видавався нереальним, проте величезний обсяг робіт, здійснений цього року, дає надію, що це справді відбудеться. У разі добудови станції вона стане найпотужнішою в Європі.

      На щастя, енергетика є і продовжує розвиватися. Завдяки їй працює економіка, подається світло і тепло у наші домівки. Недарма професія «енергетик» належить до найпрестижніших.

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,

доктор географічних наук.