Хочеш послухати Андруховича? Слухай

      Наприкінці минулого тижня у новому київському виставковому залі на Володимирському узвозі, 4, компанія «А.Е.Л.» гучно і стильно презентувала 12 аудіокниг. На презентації можна було побачити сучасних українських письмеників, чиї твори «А.Е.Л» видала у МР3-форматі — вишукану Ірен Роздобудько, веселу Ларису Денисенко, бородатого Юрія Покальчука у незмінних чорних окулярах, лисого Любка Дереша та розпатланого й одягненого у картату сорочку Тараса Прохаська. На сцені співала «Піккардійська терція», а гості активно частувалися шампанським, соками, канапками та фруктами. Бажаючі могли послухати будь-яку аудіокнигу та купити диск, який найбільше припав до душі.

      На жаль, ціна на аудіокнижки «кусається» — всі диски, незалежно від кількості записаних на них годин та прізвища автора, коштують 50 грн. Вже цього місяця аудіокнижки можна буде купити у крамничках, у яких продають музику, фільми та комп'ютерні ігри, а також замовити з доставкою на сайті компанії.

      Недешевість дисків директор та засновниця «А.Е.Л.» Олена Жигилевич пояснила тим, що в компанії суворо дотримуються авторських прав. Права на озвучування творів деяких авторів довелося викупати у видавців за немалі гроші. Дорого обійшовся і запис на професійній студії з гарними акторами. На ціну диску впливає також те, що частину тиражу компанія планує продавати за благочинною ціною чи навіть дарувати людям з вадами зору та небагатим публічним бібліотекам.

      «Наші аудіокниги розраховані на ділових людей, у яких не вистачає часу на читання книг», — розповіла під час презентації Олена Жигилевич. На її думку, такі книги зручно слухати в МР3-плеєрі , коли їдеш у транспорті, під час відряджень чи навіть поїздок на курорт. Серед потенційних покупців книжок, які можна послухати, пані Олена бачить також домогосподарок, людей з вадами зору та молодь. «Ви подивіться на наших юнаків та дівчат — практично всі вони ходять у навушниках, — ділилася думками пані Олена. — Молодь слухає музику, радіо, то чому б їм не слухати аудіокниги, особливо якщо літературу вони проходять у школі чи в інституті»?

      Автору цих рядків вдалося прослухати уривки усіх записаних компанією «А.Е.Л.» творів. Прекрасно звучать романи Юрія Андруховича у виконанні автора. Колишній «патріарх» Бу-Ба-Бу та один iз найвідоміших українських сучасних письменників має гарний голос, приємну манеру читання, співвідносну з його ледь іронічним письмом. Із записаних на дисках «Рекреацій», «Московіади» та «Дванадцяти обручів» мені найбільше сподобався останній.

      А ось твір Тараса Прохаська «НепрОсті», як на мене, ліпше читати самому. Цей майже міфологічний опис карпатских народів і звичаїв, людей зi своїми «приколами» і по-своєму божевільних, дивно чути у жіночому виконанні (текст читає Тамара Плашенко). Хоча не виключено, що чоловічий голос звучав би так само неприродньо — бо це голос твого внутрішнього Я, а воно позастатеве.

      Любко Дереш свій роман «Намір» озвучував сам. Начитував незле. І добре, що описи дискотек, молодих дівчаток та студентських буднів не довірили читати немолодому акторові з інтонаціями вчителя. А ось повісті Юрія Покальчука та Юрія Винничука — майстрів української еротики — озвучували професійні актори. І це теж дуже добре, бо хто зна, як би читали непрофесіонали описи жіночого оргазму чи роздуми самотнього рогоносця.

      Дуже сучасно і незвично гарно звучали «на цифрі» п'єси Лесі Українки. «А.Е.Л.» видала два диски, до яких увійшли драми «Камінний господар», «В катакомбах», «Давня казка», «Кассандра», «Одержима», «Оргія», «Бояриня», «Осіння казка « та «Лісова пісня». Ці та сотні інших творів світової класики лежать на бобінах в архівах Українського радіо. Їх не ставлять в ефір, а якщо і ставлять, то лише в некомерційний час та на некомерційних частотах. А тому виходить так, що ми сьогодні більше не знаємо, що собою являє особливий жанр радянського (але не совкового!) радіо «Театр перед мікрофоном».

      Неемоційне читання, за яким, впевнена пані Жуковська, майбутнє аудіокниги, навряд чи надається до слухання в штовханині метро чи у власному автомобілі, коли значну частину уваги забирає дорога. У такій ситуації тяжко оцінити красу мови, вловити психологічну хвилю того чи іншого героя, а в деяких випадках навіть слідкувати за сюжетом. А ось «Театр перед мікрофоном», в якому різні актори озвучують різних персонажів, у якому слова накладають на музику, і цим коригують емоційне сприйняття, хочеться купити. Хоча б для того, щоб у своєму музичному архіві мати унікальні записи, для того, щоб поставити ці п'єси дитині.

      У планах  компанії —  продовжувати серії «Сучасна проза» та «Театр перед мікрофоном», а також почати випуск аудіотворів для дітей. Олена Жигилевич не виключає, що їхня компанія колись може «оцифрувати» класику українського кіно — на жаль, поки що купити на дисках фільми Олександра Довженка, Юрiя Іллєнка та інших відомих українських режисерів просто нереально.