На початку листопада «УМ» писала про загрозу екологічної катастрофи в одному з найбільших лиманів Приазов'я. Після традиційного нересту до мільярда рибин пеленгаса не могли вийти у відкрите море. Найтонше льодове покриття на водному дзеркалі Молочного лиману — і молодь задихнулася б у нерестилищі. А рятівний шлях у незрівнянно багатший на кисень Азов перепиняла занесена піском протока. Поглиблювати її двічі на рік повинне ТОВ «Сини моря — Мотор Січ». А воно, опинившись у фінансовій скруті, вперше це вчасно не зробило.
Масового мору пеленгаса не сталося тільки у зв'язку з теплим груднем: і в першій декаді календарної зими в Північному Приазов'ї ртутний стовпчик «нахабно» піднімається до плюсової позначки у вісім-десять градусів. Море досі «розігріває» материк і рятує лимани від замерзання. Та за льодом не стане, розуміють «Сини моря». Не дочекавшись затребуваної допомоги бюджетною гривнею, ТОВ за власний кошт днями задіяло екскаватор і трактор. У результаті навіть примітивного розчищення протоки екологи зафіксували вихід «ув'язненої» молоді у відкриті води Азовського моря.
Розпочате ж — не половина і навіть не чверть справи. Начальник Бердянської філії рибохорони В'ячеслав Антипов нагадує про потребу використання потужного земснаряда: «Робота примітивними засобами розчистки русла лише на деякий час поліпшить ситуацію. Мине тиждень-другий — і вітри знову занесуть протоку піском. Усі прекрасно розуміють, що тільки земснаряд забезпечить заглиблення, достатнє для порятунку усієї риби».
Якщо держава не має грошей для фінансування роботи потужної техніки, кажуть керівники ТОВ, то проблема оптимізації режиму в нерестилищі повинна бути спільною — усіх приватних структур, що причетні до використання живих ресурсів Азовського моря. Логічно. Але ж де-юре за це наразі відповідає товариство «Сини моря — Мотор Січ». І доки не укладено інших договорів, йому і земснаряд у руки.
Потужнішає осіння путина на Азові. Його ресурси вже втратили, без врахування вилову російськими і браконьєрськими сейнерами, півтори тисячі тонн бичка — на чверть більше від минулорічного; рибалки доправили на берег майже тисячу тонн пеленгаса і близько тридцяти п'яти (удвічі більше) — камбали... Як тільки похолодання зжене у косяки тюльку і хамсу — розпочнеться промисел і «дрібноти». До речі, у цьому легальним рибалкам браконьєр не конкурент; в усьому ж іншому його не наздогнати. У прямому значенні це намагається робити інспекція рибоохорони. Інколи вдається. За словами В'ячеслава Антипова, до проблеми охоче підключаються прикордонники і міліціонери, перевіряючи прибережні смуги, ринки й автошляхи. Вже вилучено майже двісті тонн риби. Органам природоохоронної прокуратури направлено матеріали щодо 23 грубих порушень природоохоронного законодавства, зазвичай iдеться про незаконний промисел осетрових.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
