Прем'єра опери в Римі.
Завтра о 19.00 у Міжнародному виставковому центрі, що в Києві, біля станції метро «Лівобережна», буде презентовано постановку опери «Ca Ira» колишнього бас-гітариста групи «Пінк Флойд» Роджера Уотерса. Ціна квитків на це масштабне видовище становить від 150 до 1700 гривень. Дорогувато як для шанувальників рок-музики. Втім хто сказав, що це шоу має якесь відношення до року та «Пінк Флойд»? Єдиною ланкою, що їх пов'язує, є сам Роджер Уотерс, але аж ніяк не його творіння. Бо «Ca Ira» — це класична опера в трьох діях. Не свідомі того, за що викладають гроші і на що йдуть, фанати групи «Пінк Флойд» можуть виявитися дуже розчарованими. Як будуть жалкувати й ті шанувальники оперного мистецтва, котрі не наважаться піти на шоу, оскільки прізвище Уотерса їм або взагалі нічого не говорить, або однозначно асоціюється з рок-музикою. Усім, хто сумнівається, чи викладати великі гроші за «кота в мішку», варто заглянути на офіційний сайт www.roger-waters.net, прослухати фрагменти опери і вже потому визначитися.
63-річний англійський співак, гітарист, басист, автор пісень та композитор Роджер Уотерс віддавна відомий своїми музичними амбіціями та великим его. До його заслуг належить те, що група «Пінк Флойд» у роки свого існування (1965—1985) видавала переважно концептуальні альбоми, у яких пісні були пов'язані тематично чи якимось іншим чином в одне велике ціле. Роджер був відповідальним як за репертуар групи, так і за грандіозне оформлення сценічних виступів. Зокрема, саме Уотерсові належить ідея запуску під час виступів над головами глядачів гігантських надувних свиней, а також класичної мультиплікаційної сцени з крокуючими молотками у фільмі «Стіна».
Після розпаду гурту і початку сольної кар'єри музикант дедалі більше рухався у напрямку «мегаломанії». Скажімо, 1990 року здійснив мега-постановку мюзиклу «Стіна» на місці реального Берлінського муру. Минулого року Уотерс умовив колишніх колег по групі зібратися разом для спільного виступу на грандіозному благодійному концерті Live 8 у Лондоні. Це був перший «живий» виступ легендарної групи за останні 24 роки.
Минулої осені Роджер Уотерс видав на подвійному компакт-диску запис своєї опери «Ca Ira» та здійснив у Рим і, в концертному залі «Санта-Чечілія аудіторіум» її першу сценічну постановку. Музичні критики, які спеціалізуються на класичній музиці, іронізують, що лише Уотерс називає своє творіння оперою. Це, швидше, поєднання нацукреної пародії на оперу та циркових номерів, стверджують вони.
Дія опери розгортається у Версалі перед Французькою революцією, в останній період правління королеви Марії-Антуанетти. «Ca Ira» — це відома пісня часів революції, яку вдруге популяризувала зірка французького шансону Едіт Піаф.
На створення опери композитора надихнуло лібрето, яке ще 1989 року написало подружжя Етьєнн та Надін Рода-Жіль. На жаль, вони не дожили до прем'єри. Уотерс написав партитуру, а 1997 року закінчив переклад лібрето англійською мовою. Запис опери тривалістю 111 хвилин на двох компакт-дисках було завершено минулого року. Отже, Уотерс працював над розробкою та реалізацією цього проекту 16 років.
Аранжування для хору та оркестру в «Ca Ira» Роджер створив спільно з диригентом Ріком Вентвортом, який виступає як співпродюсер проекту. Головні партії під час запису на компакт виконали валлійський бас-баритон Брін Терфел, китайська співачка (сопрано) Їнь Сюан, американський тенор Пол Гроувс, сенегальський співак Ісмаель Ло та ще Хелен Рассілл. Сценічна постановка опери вражає своїм розмахом — у ній задіяно понад 400 осіб.
Найбільш повною та масштабною постановкою «Ca Ira», яка коштувала 2 мільйони євро, може похвалитися польське місто Познань. У спектаклі, поставленому там 25 серпня цього року, брали участь понад 500 виконавців, включно з 200 танцівниками познанського «Великого театру», коні, карети, «вживу» були відтворені бойові сцени (на прем'єрному показі опери в Римі батальні епізоди проектувалися в записі на кіноекран). Сам Уотерс з'явився у польській постановці в мовчазній ролі Папи Римського.
У творінні Уотерса описані події першої фази Французької революції: від штурму Бастилії 1789 року і до страти 1793 року короля Луї XVI та Марії-Антуанетти. Іншими головними героями є вигадані неісторичні особи чи збірні персонажі. Адже насправді автор проводить певні паралелі між подіями та уроками Французької революції і сучасною добою. Недарма на компакт-диску із записом опери міститься приблизний англійський переклад її назви: «Надія є» — композитор висловлює надію на припинення конфліктів у світі. У буквальному ж перекладі з французької «Ca Ira» означає «Хай буде так» чи, у більш вільному трактуванні, «Все буде добре».
За неофіційною інформацією, Роджер Уотерс не буде присутній на київській презентації опери, оскільки інтенсивно працює над своїм черговим сольним альбомом під робочою назвою Heartland, який має вийти на початку наступного року. Власне, одного разу його приїзд із цією постановкою до Києва (п'ять місяців тому) вже було скасовано.
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
