За останні сто років онкологічні хвороби «скакнули» з десятого місця на друге в рейтингу смертельно небезпечних болячок. Хірурги видаляють пухлини, але ракове захворювання не йде з організму остаточно, бо, як у зачаклованої гідри-чудовиська, на місці однієї відрубаної голови виростають десять нових. Тому й не вщухають суперечки вчених щодо способів зцілення онкохворих. Щоб зрозуміти запеклість боротьби із раком, варто звернути увагу на показник, до якого звертаються лікарі, аргументуючи успішність тих чи інших досліджень у цій галузі, — йдеться не про кількість вилікуваних пацієнтів, а про той період життя, який вдалося відвоювати для людини. «Протираковий препарат вважається суперефективним, якщо він підвищує час життя хворого на 5—7 відсотків порівняно з дією раніше вінайдених ліків», — розповідає доктор медичних наук Василь Чехун, директор Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Ростислава Кавецького.
Отож винайдення нової вакцини, зареєстрованої нещодавно Комісією з державної реєстрації імунобіологічних препаратів України як такої, що може застосовуватись у широких клінічних умовах, українські науковці вважають великим успіхом. «Ми отримали протипухлинний препарат, який підвищує тривалість життя на 40—80 відсотків при окремих варіантах солідних пухлин», — каже пан Чехун.
Вакцина не є профілактичною, нею лікують хворих на різних стадіях розвитку раку. Суть ноу-хау в тому, що вчені беруть фрагмент пухлини хворої людини і на основі цього унікального для кожного пацієнта біологічного матеріалу виробляють індивідуальну вакцину.
Над розробкою препарату науковці працювали більше як тридцять років. Ще на початку 20 сторіччя український патофізіолог Олександр Богомолець висловив припущення, що пухлина є не якимось локальним процесом, а хворобою цілого організму. На Заході протягом тривалого часу вважали, що, видаливши пухлину, видаляєш і саму хворобу. Але насправді, як показали розгорнуті в часі дослідження, перша операція з видалення пухлини — це тільки початок Голгофи онкологічного хворого. У багатьох випадках настає рецидив — нова пухлина, нова операція, нові страждання.
Але протипухлинна вакцина, яку щойно «запатентували» наші вчені, полегшує ці пекельні муки і є тим способом лікування, під час якого не використовується руйнівна для організму хіміотерапія.
«Наша вакцина — теж не панацея. Але те, що її застосування підвищує тривалість та якість життя онкологічного хворого, можу стверджувати однозначно», — каже Василь Чехун. Тепер залишилось зробити все можливе, щоб ця розробка не зупинилась на стадії експерименту, а стала рятівним кругом для ракових мучеників у всіх клініках та диспансерах.