Хто проти вакциНАЦІЇ?

14.12.2006
Хто проти вакциНАЦІЇ?

Професор Сергій Крамарев. (Фото автора.)

      Вакцинацію — винахід англійця Дженера, який свого часу здійснив революцію в медицині, — сучасні українці сприймають неоднозначно. Ситуацію нагнітають як нещодавній скандал навколо імуноглобуліну на Харківщині, так і повідомлення з Росії про те, що більш як 70 росіян скаржилися на алергію, а четверо школярів навіть потрапили до реанімації після вакцинації «Грипполом». На тлі цих випадків палкі виступи окремих медиків про «безжальну імунізацію» здаються не такими вже й безглуздими, тож батьки просто бояться вести своїх малюків на уколи і, як можуть, відтягують похід до імунолога. Але чим ризикують українці, відмовляючись від обов'язкових щеплень? Кому уколи треба робити обов'язково, а кому не можна взагалі? Чи здатна людина «заразитися» через вакцину? Відповіді на ці запитання «УМ» шукала у головного інфекціоніста МОЗ України, завідувача кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медуніверситету імені О. О. Богомольця, професора Сергія Крамарева.

 

«Стовідсотково ефективних вакцин у світі не буває й бути не може»

      — Сергію Олександровичу, чи може людина, якій зробили щеплення, наприклад, від кору чи дифтерії, захворіти на ту інфекцію, проти якої робиться щеплення?

      — Ні, захворіти від вакцини неможливо. Щоб було зрозуміліше, нагадаю, що вакцини бувають трьох видів: живі, інактивовані й анатоксини. До складу живої вакцини (проти туберкульозу, кору, поліомієліту, паротиту й краснухи) входить ослаблений збудник інфекційного захворювання. Виробники вакцини за допомогою спеціальної обробки позбавляють вакцинний вірус здатності викликати захворювання, залишаючи тільки властивість виробляти імунітет проти цього збудника. Ситуація, коли вакцинальний вірус відновлює свої патогенні властивості й людина хворіє (а це може бути тільки при застосуванні живої протиполіомієлітної вакцини), трапляється дуже рідко — один випадок на декілька мільйонів введених доз. Але в сучасному календарі щеплень в Україні жива протиполіомієлітна вакцина замінена на інактивовану, тому в Україні таке ускладнення вже не буде траплятися.

      — А решта вакцин безпечні щодо цього?

      — Авжеж. В убитих, або ж інактивованих, вакцинах залишаються тільки антигени до вірусу. Антигени потрапляють у кров і змушують організм виробляти антитіла, які борються проти інфекції. А для вироблення імунітету проти дифтерії та правця медики використовують анатоксини — токсини, позбавлені патогенних властивостей, але здатні стимулювати  імунітет людини.

      — Чи дають лікарі гарантію, що щеплення стовідсотково захистить людину від захворювання на той же правець або туберкульоз?

      — Відразу скажу, що стовідсотково ефективних вакцин у світі не буває й бути не може. В першу чергу, тому що від 5 до 10 відсотків людей неспроможні виробити імунітет під впливом вакцини. Це генетично закладена особливість, і тут нічого не вдієш. Людина буде цілком здорова, їй введуть найкращий препарат, а результат — нульовий.

      — Як про цей генетичний «прикол» можна дізнатися до щеплення, щоб і препарат марно не колоти, і людину не обнадіювати?

      — Заздалегідь — ніяк, тільки постфактум...

      — Виходить, якщо відкинути «вакцинорезистентних» людей, залишається 90—95 відсотків таких, у кого після щеплень може виробитися імунітет? Звучить досить обнадійливо.

      — Але й у цього контингенту імунна відповідь на вакцину залежить від багатьох факторів: від того, що людина їсть і п'є, чим дихає, на що хворіє... Спеціалісти ВООЗ дослідили, що якість харчування та збалансованість білкiв, жирiв, вуглеводiв, вітамінiв, мікроелементiв впливає на рівень імунітету після вакцинації. Якщо дитина їсть лише тістечка, чіпси й макарони, тобто переважно вуглеводну, бідну на білки їжу, імунітет буде слабенький. Якщо жінка під час вагітності сидить на жорсткій дієті, у її малюка також будуть серйозні проблеми з імунним захистом — в організмі не вистачатиме білків, аби сформувати антитіла проти інфекції. Крім того, вчені довели, що в екологічно неблагополучних районах у дітей виробляється набагато слабший імунітет, ніж у їхніх однолітків із «чистих» районів.

      — А якщо дитина живе в екологічно забрудненому регіоні, а в її родині не опікуються збалансованістю харчування, її все одно щеплять — знаючи наперед, що імунна відповідь буде недостатньою?

      — Так, обов'язково. Одна дитина в цих умовах може виробити повноцінний імунітет, інша — слабкий, але захист від інфекції все одно буде. І навіть якщо ця дитина захворіє, кір, краснуха чи інша інфекція перебігатиме легше і не дасть таких тяжких ускладнень, як у нещепленої дитини.

«Хворобливих малят треба вакцинувати в першу чергу»

      — Часто аргументом проти вакцинації є те, що після ін'єкцій люди все одно хворіють. Узяти хоч би туберкульоз — вакцинація від нього проводиться більше 40 років, в Україні щеплення БЦЖ отримують всі новонароджені, а кількість хворих на активну форму сухот щороку тільки зростає. Яка ж тоді користь від цих уколів?

      — Вакцини бувають різні — одні захищають нас від захворювання, інші — тільки від тяжких, часто смертельних, його форм. Так, вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ) спрямована не на ліквідацію епідемії, а на попередження тяжких форм туберкульозу в дітей раннього віку — таких форм, від яких малюки зазвичай помирають. Якщо людина отримує велику дозу паличок Коха, то в неї все одно почнеться інфекційний процес, але захворювання буде перебігати набагато легше. Так, раніше діти масово гинули від туберкульозного менінгіту, і в нашій лікарні було ціле відділення для таких хворих. А зараз в Україні трапляються поодинокі випадки тяжких форм туберкульозу.

      — Але ж на БЦЖ, інші вакцини в діток буває алергія, і через бурхливу реакцію малюки часом потрапляють до лікарні...

      — Річ у тім, що алергійна реакція може виникнути на будь-яку вакцину! І в цьому немає нічого дивного — дитині вводиться чужерідний білок, на який організм може відреагувати бурхливо. Щоправда, нечасто — у двох-трьох випадках на мільйони доз...

      — Для того, аби в дитини не було алергії на вакцину, лікар порадив моїм знайомим водночас давати малюкові один з антигістамінних препаратів. Наскільки дієвим є цей засіб?

      — Ви знаєте, є певна категорія дітей, яких справді треба готувати до вакцинації. Це малюки з хронічними захворюваннями, алергики. Але препарати для підготовки має визначити не мама, а лікар.

      — Педіатри наполягають, аби на вакцинацію йшла тільки абсолютно здорова дитина — це для того, щоб у дитини не виникло небажаних ускладнень. А чи можна робити щеплення дітям, які часто хворіють?

      — Кого-кого, а хворобливих малят треба вакцинувати в першу чергу. У них є певні «поломки» в імунітеті, тож, на відміну від здорових дітей, у них набагато більше шансів «підхопити» тяжку форму тієї чи іншої інфекції. Треба тільки вибрати «світлий» проміжок між застудами.

      — А як щодо ВІЛ-інфікованих діток? Незважаючи на досить ефективну програму запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини, у нас щороку народжується багато таких малюків. Чи можна їм робити щеплення?

      — Їм протипоказані живі вакцини, але інактивовані й анатоксини — не лише можна, але й потрібно! Для таких дітей, якщо вони не вийшли на стадію СНІДу, в Україні існує спеціальний графік щеплень.

«Це був би просто жах, якби Україна відмовилася від усіх щеплень»

      — Сергію Олександровичу, ви стверджуєте, що людство досі не вигадало нічого більш ефективного для профілактики інфекційних хвороб, як щеплення. А якщо уявити на мить таку ситуацію: одного чудового дня Україна взяла й відмовилася від щеплень. Що тоді буде?

      — Це був би просто жах! Я маю яскравий приклад на підтвердження цієї думки. Був час, коли в Україні не фіксувалося жодного випадку захворювання на дифтерію — завдяки вакцинації населення. Але наприкінці 80-х– на початку 90-х років у країні здійснювалася масова антипропаганда щеплень (до речі, майже така, як проводиться сьогодні), і перелякані батьки почали масово відмовлятися вакцинувати своїх дітей. Минуло п'ять років. І коли імунітет серед населення проти дифтерії знизився до критичного рівня, у країні почався спалах захворювання, який тривав протягом п'яти років. А поодинокі випадки і невеликі спалахи трапляються навіть зараз... Десятки тисяч хворих, тисячі померлих — такий невтішний результат відмови від одного лише протидифтерійного щеплення! А якби українці відмовилися від усіх щеплень, люди помирали б десятками, може, і сотнями тисяч. З-поміж усіх виживали б тільки здорові люди з дуже сильним імунітетом.

      — Брр... Картина наче взята з фільму жахів...

      — Я можу навести інший приклад. Завдяки вакцинації проти поліомієліту Україна стала територією, вільною від циркуляції цього небезпечного вірусу. У нас багато років не фіксувалося жодного випадку цього захворювання. Але в Південно-Східній Азії й Африці люди досі хворіють на поліомієліт, тож не виключено, що мігранти з цих країн можуть завезти до нас інфекцію. Якщо імунітет серед нашого населення буде недостатнім, на нас чекає спалах захворювання — з паралічами, парезами й смертями...

      — Якщо без вакцинації від різних болячок людству було б непереливки, чому останнім часом з вуст різних фахівців лунає думка про небезпечність щеплень? З якої причини ці люди закликають батьків охороняти своїх малят від уколів, які нібито послаблюють природний захист організму? Навіть книгу про це видали...

      — На мою думку, всі ці заклики є лише банальним захистом корпоративних інтересів...

      — Тобто?

      — Уже протягом багатьох років у світі точиться війна між гомеопатами й алопатами. І книгу «Небезпечна імунізація» (до речі, дуже розумно й переконливо, з точки зору людини, яка не знає досконало проблеми) написав гомеопат. Я знайшов у книзі чимало помилок і неточностей, але на людину, яка не має жодного уявлення про складні механізми імунного захисту, текст справляє неабияке враження... Так от, гомеопати стверджують, що гомеопатичнi ліки можуть повністю замінити традиційну вакцинацію. А для того, щоб потенційні покупці гомеопатії почали активно розмітати «вакцину» від гомеопатів, треба налякати людей «жахливими наслідками» звичайного щеплення. Такий собі «чорний піар»...

      — Цікаво, а яким чином діють гомеопатичні замінники вакцин? Випив пігулки чи краплі — і в організмі з'явилися антитіла проти кору, помазався маззю — і в крові вже повно білкових клітин, навчених убивати збудників краснухи?

      — Звісно ж, ні. Гомеопатичні препарати неспроможні «виховувати» імунні клітини, які б захищали людський організм від одного конкретного збудника захворювання. Гомеопати пропагують вживання препаратів, які впливають на загальний імунітет, тобто на здатність організму давати відсіч абсолютно всім «чужинцям» без розбору — і паличці Коха, і вірусу грипу, і стафілококу тощо. Але жодні захисні сили організму не можуть запобігти захворюванню на багато інфекцій, якщо організм не має антитіл до відповідного мікроба чи вірусу. Антитіла ж проти конкретної інфекції виникають тільки у відповідь на вакцину. І в цьому випадку альтернативи вакцинації немає.

      — А деякі лікарі пропонують запасатися препаратами на кшталт ехінацеї?

      — Щось схоже на те.

      — Але ж в Україні чимало фахівців радять людям: пийте ехінацею відрами, і буде вам щастя у вигляді міцного здоров'я. Мовляв, пийте восени, бо треба готуватися до зимових застуд, пийте всю зиму, щоб не злягти під час епідемії грипу, пийте навесні, бо ж імунітет ослаблений... Наскільки ефективним є цей метод боротьби з хворобами?

      — Ехінацея, елеутерокок, женьшень, золотий корінь, лимонник тощо є імуностимуляторами. Не раджу застосовувати ці препарати постійно, а лише тоді, коли це конче необхідно. Не можна весь час підганяти організм, як коня батогом, бо колись цьому стимулу буде кінець, а там і до порушень в імунній системі недалеко. Зараз, поки не почався сезонний спалах грипу, було б дуже добре попити курс якогось із цих препаратів для підвищення загального імунітету. Це якщо не застереже вiд захворювання на грип, то сприятиме більш легкому його перебігу, зменшить кількість ускладнень. Також не раджу відмовлятися від щеплення проти грипу.

 

 ПРОТИПОКАЗАННЯ

Усі вакцини

1. Важкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку.

2. Алергія на будь-який компонент вакцини. Наприклад, вакцина проти грипу чи краснухи готується на основі курячих ембріонів. Тому якщо в дитини алергія на яєчний білок, їй не можна вводити ці вакцини.

3. Захворювання нервової системи, які прогресують, зокрема гідроцефалія, епілепсія.

4. Загострення хронічного, гостре захворювання (це тимчасові протипоказання до моменту видужання або ремісії).

 

Усі живі вакцини

1. Вроджені комбіновані імунодефіцити.

2. Злоякісні новоутворення.

3. Вагітність.

4. СНІД.

5. Лiкування  імуносупресивною терапією — вживання препаратів, які штучно пригнічують імунітет.