«Бюджетні» пристрасті в Україні не вщухають. Президент України, наклавши вето на основний фінансовий закон держави, змушує народних депутатів напередодні новорічних канікул знову сісти за калькулятори й папери. Віктору Ющенку багато чого не подобається у бюджеті на 2007 рік. Передовсім — низькі соціальні гарантії для українців. Коаліціянти розводять руками: грошей на всі потреби не вистачає. Але ж знайшлося 12 мільйонів на утримання мисливських угідь Кабінету Міністрів! Може, й на більшу зарплату простим смертним нашкребете? Щоправда, доходи українців-2007 — це не єдине, що змушує фахівців бити на сполох. Вражаючих цифр і «дірок» вистачає в усіх галузях гуманітарної сфери.
Кожен пенсіонер щомісяця недоотримуватиме 25 гривень
«Схуднення» статків українців у наступному році — тема номер один для всіх опонентів бюджету. Президент Віктор Ющенко, проаналізувавши всі цифри, дійшов висновку: за бюджетом-2007 в Україні, вперше за останні роки, може відбутися (враховуючи рівень прогнозованої інфляції, зростання податку на доходи фізичних осіб, ріст цін і тарифів) реальне падіння розміру мінімальної заробітної плати. А ще, у разі набуття чинності закону про бюджет, кажуть у секретаріаті Президента, кожен із 12 мільйонів пенсіонерів щомісяця, починаючи з 1 січня 2007 року, недоодержуватиме 25 гривень, і ця цифра, мовляв, невпинно зростатиме.
Тому Президент у своїх пропозиціях до бюджету пропонує Верховній Раді перерахувати розміри мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму на 2007 рік. Джерелами ж коштів на соціальні програми Президент вважає, зокрема, статті на непрозорі інвестиційні проекти.
Мінфін же критику Віктора Ющенка не сприймає і наводить свої аргументи: за бюджетом, «зарплата зростатиме разом з економікою, видатки Пенсійного фонду суттєво збільшуються, і він стає бездефіцитним, держава збільшує допомогу одиноким матерям, допомогу по догляду за дитиною, фінансову підтримку дітей війни та чорнобильців». А ветування бюджету, мовляв, призведе до недофінансування соціальної сфери й кризи.
Щоправда, не всі поділяють песимізм Міністерства фінансів України. В'ячеслав Кириленко, екс-віце-прем'єр із гуманітарних та соціальних питань, а нині — народний депутат від «Нашої України», наприклад, вважає, що вето Президента й без того було прогнозованим кроком. «Це відбулося тому, що пропозиції щодо збільшення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму навіть не ставилися на обговорення, а були публічно відкинуті й урядом, і правлячою коаліцією, — коментує «УМ» рішення Віктора Ющенка пан В'ячеслав. — Безумовно, після врахування пропозицій Президента бюджет стане значно кращим і більш соціально зорієнтованим. І, переконаний, уже на початку наступного тижня нова редакція бюджету може бути й повинна бути проголосована. Інших варіантів розвитку подій все одно не існує, оскільки необхідної кількості голосів для подолання вето правляча коаліція не має».
«Жодної копійки не закладено на реформування медицини»
На перегляд бюджету сподіваються і експерти медичної галузі. Адже, як кажуть вони, заплановане у бюджеті фінансування вкрай не задовольняє мінімальних потреб медицини. Уряд тим часом звітує про абсолютно нові, «проривні» для України проекти: створення у Києві протипухлинного діагностичного центру для раннього виявлення онкологічних захворювань; будівництво заводу з переробки плазми крові; придбання обладнання «гама-ніж»; зведення «Європейського містечка здоров'я» тощо. Усе це i справді важливе. Але ж і разючих прогалин вистачає. Саме тому екс-міністр охорони здоров'я Микола Поліщук оцінює бюджет-2007 для української медицини негативно. Хоча б з огляду на те, що наступного року зовсім не заплановане підвищення заробітної плати медичних працівників. «Якщо взяти ті ж комунальні послуги, то вся заробітна плата медсестри буде йти на їхню оплату, — каже пан Микола. — Лікарю залишиться у середньому від зарплати після оплати комунальних послуг біля сотні гривень». Звісно ж, будуть субсидії. Але, виходить, уся «армія» українських лікарів — висококваліфікованих спеціалістів — автоматично «записується» до незахищених верств населення?
«Зовсім не закладено — жодної копійки — на реформування галузі охорони здоров'я. — веде далі Микола Поліщук. — Хоча про це вже говориться останні три-чотири роки. В тому числі говорить про це два роки Президент України. Наступна вражаюча цифра: на сільську медицину — це районні лікарні, сільські амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти — практично не закладено нічого. А в бюджеті написано: 100 мільйонів гривень — субвенція зi спеціального фонду. Це якщо буде щось продано на тих же місцях, то може бути виділено 100 мільйонів гривень. Тобто реально нічого не виділено! Водночас заплановано 228 мільйонів із загального фонду на закупівлю однієї лабораторії, яка ніякого практичного значення не має, а суто наукове і дуже вузьке призначення. Так звана лабораторія позитронно-емісійної томографії. За ті гроші, які коштує ця лабораторія, можна було повністю оснастити районні лікарні і велику частину обласних лікарень. Крім цього, у бюджеті зовсім не передбачено коштів на витратні матеріали для хворих. Зате передбачені гроші для Донецької та Дніпропетровської області — по 20 мільйонів — на екологічні й інші програми, які зовсім не розроблені по даних регіонах. І це на тлi того, що органи місцевої влади в цих областях виділяють на душу населення з охорони здоров'я дуже малі кошти — менші, ніж у Волинській, Житомирській, Рівненській, Закарпатській, Полтавській областях».
Обурює Миколу Поліщука й те, що на високотехнологічну спеціалізовану допомогу, заклади охорони здоров'я Академії меднаук, де лікується менше ніж п'ять відсотків хворих, виділяється фінансування в чотири рази більше, ніж на таку ж програму всіх закладів Міністерства охорони здоров'я. «Декілька років підряд говориться про село, — каже Микола Поліщук. — У 2004 році Верховна Рада прийняла зміни до 88 статті Бюджетного кодексу про те, що заклади охорони здоров'я сільської медицини фінансуватимуться із районного бюджету. Кабмін відстрокував прийняття цієї норми до 2008 р. Це значить, що за цей рік при відсутності фінансування сільської медицини, на яку в минулому році було виділено близько 200 мільйонів гривень, повністю закриються сільські амбулаторії, дільничні лікарні, ФАПи».
Наголошує екс-міністр і на тому, що близько 90 відсотків медичної допомоги має бути надано пацієнту на рівні первинної медико-санітарної допомоги. «Ось на неї у бюджеті не виділено ні копійки, — обурюється Микола Поліщук. — Усе виділяється на спеціалізовану й високо спеціалізовану допомогу, закупівлю обладнання. А не на самих хворих і не для пацієнтів».
Однак шанси на внесення змін, сподівається Микола Поліщук, є. «Ми будемо готувати зауваження з питань охорони здоров'я, — каже він. — Шанси прийняти ці зауваження реальні, але над цим мусить попрацювати Міністерство охорони здоров'я. І МОЗ повинне чітко розписати гроші по програмах, які затверджені Кабміном, щоб не було так: по 5—6 програм об'єднується під одним грифом. Бо виходить, що одна програма отримує фінансування у залежності від лобіювання, а інша — ні».
«На фінансування тюрем виділять удвічі більше грошей, ніж на культуру»
Захисники української культури теж розраховують на те, що їх буде почуто. Принаймні голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Володимир Яворівський сподівається на це. Бо оцінює вето Президента на бюджет як «ще один шанс повоювати за українську культуру». А воювати й справді є за що, бо дані, помічені народним депутатом, і справді вражають.
«Наводимо цифри з бюджету: на утримання тюрем і колоній виділяється 1 мільярд 563 мільйони гривень, а на культуру й туризм (це, до речі, ще й разом!) — 867 мільйонів. Тобто удвічі менше! — обурюється Володимир Олександрович. — Ще одна цифра. 53 мільйони уряд виділив на ремонт Одеського оперного театру. Комітет, який я очолюю, радився зі спеціалістами й з'ясував, що такі кошти одеські будівельні організації просто фізично не в змозі освоїти — це величезна сума. І абсолютно зрозуміло, що хтось за нею стоїть і її «пасе». І коли ми запропонували зняти 13 мільйонів із цієї суми і додати на культуру, на заробітну плату сільським працівникам культури — бібліотекарям, завідувачам клубів, які працюють на чверть ставки й отримують 100—120 гривень на місяць, уряд цього не зробив. Ідемо далі. 157 мільйонів виділяється на 10 навчальних закладів Міністерства культури — три консерваторії, інститути культури, театральний інститут, художня академія. На всі вузи — 157 мільйонів. Із них 50 мільйонів виділяється на один інститут, який очолює співаючий ректор Михайло Поплавський. Ми запропонували: це дуже багато, на випуск перукарів із державної кишені не варто стільки відраховувати. І просили половину запланованих коштів «зрізати» з Поплавського й розподілити між усіма «культурними» вузами. Ми не вимагали жодної зайвої копійки! Однак цю суму залишили такою, якою і планували. Більше того, додали Поплавському на проведення конкурсу «Крок до зірок» ще 5 мільйонів. Це тоді, коли менше 6 мільйонів відводиться на утримання усіх творчих національних спілок (а їх десять), тобто всього українського професійного мистецтва».
Наступний витратний рядок також обурює народного депутата. «На утримання лісового господарства і мисливських угідь Кабінету Міністрів було виділено 12 мільйонів гривень, на аналогічну позицію у секретаріаті Президента — 4 мільйони. Ми запропонували зняти з Кабміну 4 мільйони гривень і або додати на утримання творчих спілок, які отримують жалюгідні копійки, або додати на допомогу бібліотекам, які вже давно не отримували нових книжок. Що зробив Кабмін? Не лише не скоротив витрати на утримання мисливських господарств, а й додав ще три мільйони».
Однак шанси змінити це, на думку Володимира Яворівського, ще є. «Президент України публічно заявляв про те, що він буде опікуватися фінансуванням української культури. Всі ці пропозиції, які були вироблені нашим комітетом, я передав Віктору Ющенку, і він їх повністю підтримав, — каже пан Володимир. — Так само ми йому запропонували зробити окремий рядок на українське книговидання і провести тендер між провідними професійними видавництвами на друк суто українських книжок — у сьогоднішньому бюджеті цього немає. І він підтримав нас, щоб змiнити ситуацiю».
«Освіта в 2007 році не зробить ніякого кроку вперед»
В освіті — свої проблеми. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки й освiти Віталій Курило сумно жартує: «Освіта в нас традиційно — як погана невістка». А от Мінфін, наприклад, так не думає і заспокоює: у 2007 році уряд погашатиме заборгованість перед освітянами, видатки на освіту збільшено на 15 відсотків, а серед пріоритетів бюджету-2007 — підтримка наукової та науково-технічної діяльності. І все ж Віталій Семенович освітню частину бюджету на 2007 рік оцінює як незадовільну. «По-перше, заробітна плата — вона, як у всіх бюджетників, наступного року реально не збільшується, — каже народний депутат. — Що стосується капітальних вкладень, розвитку самої освіти. Якщо ми візьмемо чи школу, чи вищий навчальний заклад, чи систему ПТУ, то останні 12 років зовсім не вкладаються кошти на придбання засобів навчання. І на наступний рік також закладені мізерні гроші. Ще більш-менш ситуація із комп'ютеризацією шкіл, а що стосується літератури — то на неї виділяються копійки, і вони не вирішують проблему. Немає в цьому плані прориву. Наступне питання стосується вищої школи: ось заклали гроші на будівництво гуртожитків, але всі вони передбачені лише для декількох ВНЗ Києва. Й інші вищі навчальні заклади нічого не отримують. Те ж стосується і розвитку вузівської науки. Якщо для Академії наук дають якісь гроші, то про вузівську науку зовсім забули, а це найбільш динамічна й прогресивна наука. Кардинально питання не вирішується і щодо інших програм — шкільного автобуса, наприклад... Тому, вважаю, освіта в 2007 році не зробить ніякого кроку вперед».
Також непокоїть народного депутата й проблема молодіжного кредитування. Думаю, це — питання, яке стосується і випускників вищих навчальних закладів, і в цілому молоді, — каже Віталій Курило. — Уряд прийняв рішення, на мій погляд, «антимолодіжне», зменшивши термін кредитів на будівництво житла до 5 років. Для молоді й ті, колишні, кредити були непідйомними, а тепер зовсім ніхто їх не братиме». І водночас народний депутат на зміни до бюджету не сподівається: мовляв, навряд чи щось перепаде науці та освіті.
Що до тих же проблем молодіжних та «сімейних», то екс-міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко відзначає: у порівнянні з 2006 роком бюджет Мінсім'ї буде збільшено на 24 відсотки. «Втім варто зазначити: якщо видатки на сферу фізичної культури і спорту збільшились на 49,5 відсотка, то видатки на програми соціального захисту для сім ї, дітей та молоді при цьому зменшилися майже на 15, — зазначає Юрій Павленко. — Крім того, дітей позбавили пільгового проїзду на залізничному транспорті та субвенцій на створення та облаштування центрів соціально-психологічної реабілітації дітей і притулків для неповнолітніх. Тому хоча загалом бюджет міністерства буде збільшено, ця сума становить лише 55 відсотків від поданого бюджетного запиту».