Фотографічний шок
«Концептуальна фотографія» (К.: Creative Publishing, 2024) — один з найбільш по-дизайнерському вишуканих альбомів останніх років: >>
Сергiй Никоненко i Лев Дуров зiграють начальникiв СБУ i МВС у вiдставцi.
У п'ятницю режисер Андрій Бенкендорф дав команду: «Мотор!» новій знімальній групі. Зйомки двосерійного телефільму «Старики-полковники» триватимуть у Києві цілий грудень. Головні ролі грають відомі російські актори Сергій Никоненко і Лев Дуров. Бюджет, знімальна група і решта акторів — українські.
— Головні герої — пенсіонери, офіцери у відставці: один із них був начальник СБУ в місті N, другий — начальник міліції в тому ж місті. Бачать, що погані речі відбуваються в них на очах, і намагаються якось це змінити — підривають ресторан, сварять між собою бандитів. Що в них із цього виходить, ось це і є наш сюжет, — каже режисер Андрій Бенкендорф кореспонденту «УМ». — Жанр фільму визначити важко — щось схоже на детектив, але швидше — кримінальна мелодрама. Любов мусить бути обов'язково, хоч якась. Події відбуваються у великому місті — це може бути і Дніпропетровськ, і Львів, навіть Донецьк, але не столиця. Столиця тільки впливає на розвиток подій і посилає сюди своїх людей, але яка саме столиця — невідомо. Вчора на майданчику розстрілювали машину, потім зірвали її. Сьогодні пожежна машина це все гаситиме. Хочеться, щоб це була людська історія — не про бандитів, не про міліцію, а про людей. В епізодах задіяно багато непрофесійних акторів, це здебільшого публічні люди.
У цьому фільмі немає сцен у ліжку, після «Декількох любовних історій» я відійшов від еротики — по-перше, немає в цьому потреби, по-друге,— еротичних сценаріїв. Мрію зняти кіно по роману «Йосиф і його брати» Томаса Манна, але це нікому не потрібно. Тим більше що треба знімати в Єгипті, а грошей немає. Кіно все упирається в гроші: є гроші — є кіно, з'являються хороші актори.
За віком і зовнішністю на роль полковників найбільше підійшли російські актори Сергій Никоненко («Парад планет», «Класик», «Анкор... іще Анкор!», «Каменська») і Лев Дуров («17 миттєвостей весни», «Бумбараш», «Д'Артаньян і три мушкетери», «Не бійся, я з тобою», «Сірі вовки», «Людина з бульвару Капуцинів»). «На головні ролі не змогли підібрати своїх, — каже режисер. — У нас є Ступка, але того віку більше нікого немає. Та й у нього часу не вистачає для зйомок у «Стариках-полковниках». Нібито маємо багато акторів, а вибрати нема з кого».
Син Андрія Бенкендорфа Єгор, виконавчий продюсер телеканалу «Інтер», часто приходить на зйомки до батька. Каже, що він не пропонує зніматися — раніше боявся, що звинуватять у просуванні своїх, а тепер Бенкендорф-молодший виріс і сам не має часу для зйомок. Хоча від невеликої ролі не відмовився б. Зате на зйомки запрошує своїх знайомих. Один із них, Тимур Мазур, майстер спорту, гратиме «бригадира» слов'янського бандитського угрупування, а політик Дмитро Корчинський — кавказького. Лідер партії «Братство» почувається трохи розгублено, бо ще толком нічого не знає. І з режисером не спілкувався, і сценарію не читав, а всі цікавляться, що він гратиме і яке склалося враження від перших кадрів нового фільму.
— Мені зателефонував Бенкендорф-молодший і каже, що треба зіграти в епізоді, а я кажу, давай. Знаю: гратиму когось у масовці, але на «мусорську» роль, звичайно, не погоджуся. В 90-ті я приятелював з хлопцем, який закінчив юридичний факультет, і в нього був вибір — піти в податкову чи в бригаду. І він, як чесна людина, пішов у бригаду.
Щойно з'ясував, що це блокбастер. Про гонорари і мови не може бути. Навпаки, зніматимуся принципово безкоштовно. Я навіть подумав, що вони з мене вимагатимуть грошей, але, слава Богу, все обійшлося. Треба ж підтримати українське кіно.
Корчинського рятує від журналістів сам Бенкендорф.
— Гратимеш кавказького бандита. А чого не слов'янського? Пояснюю. Вуса в тебе чорні. І взагалі на кавказця більше схожий, ніж на слов'янина.
Корчинський записує графік своїх зйомок. Час дозволяє зніматися у вигідний для режисера день. Та й поспішати пану Дмитру, судячи з усього, немає куди.
У фільмі є два продюсери — Юлія Стаховська і Сергій Дябель. На жаль, Сергій минулої суботи потрапив в автокатастрофу. Нічого серйозного не трапилося, але на майданчик через це не приходить. Юлія Стаховська в майбутній популярності майбутнього фільму впевнена. «Там є трохи сліз, трохи стрілянини, трохи любові. Це подобається людям. Розраховуємо не тільки на українські телеканали. Фільмом має зацікавитися ринок СНД. Бо подібна бандитська ситуація на початку 90-х відбувалася на всьому пострадянському просторі. Фільм більше розрахований на чоловіків, але жінки теж мали б його дивитися».
Андрій Замрій, один зі сценаристів, каже, що у фільмі відображено конфлікт між поколіннями і кримінальними авторитетами. «Людей цікавить те, що вони не можуть побачити у вікні. Фільм без маргінальних історій — алкоголіків, бомжів, міліції. Все про життя 90-х».
Ближче до вечора на майданчику зібралися актори масовки і головні герої. Валіда Арфуша запросили грати Артура, бандита №3. «Вже маю сценарій. Говоритиму всього декілька фраз. Але на зйомках проведу три дні. Три дні третього бандита», — усміхаючись, каже журналісту «УМ». Сестри Завальські з групи «Алібі» прийшли з букетом квітів для Бенкендорфа. Вони гратимуть однокласниць бандитів.
Коли добре стемніло, прийшов Сергій Никоненко у формі полковника. Зніматимуть його перші кадри. Каже, що сценарій сподобався відразу, роль гарна — все ж таки справжній полковник. У нього в руках букет хризантем — за кілька хвилин йтиме вітати друга з днем чекіста. Може, навіть по сто грамів хильнуть, але щоб знати напевно, треба дочекатися готового фільму. «Маю хороший настрій, бо в Києві, — зізнається Никоненко. — Дуже люблю це місто. Вже 45 років приїжджаю сюди працювати. Але через щільний графік роботи так і не вдається погуляти».
Коли відзняли перші кадри, режисер попросив хвилинку уваги і розбив перед камерами тарілку на щастя. Дівчата з «Алібі» підняли друзки і пообіцяли зберегти до кінця зйомок на щастя. А тоді подарують їх своєму другу Валіду Арфушу.
Камери працюють. Актори мерзнуть. Режисер періодично кричить: «Мотор!» Український фільм знімається. Російською. А Корчинський каже, що добре, хоч такий нарешті знімають. А то тільки й говорять: «Українського кіно немає та й немає». Звичайно, у нього там роль. До речі, в «Стариках-полковниках» знімуться також Наталя Парцхаладзе, Георгій Делієв, Марк Гресь, Роман Вірастюк, Інна Цимбалюк, Влада Литовченко та інші світські персонажі Києва.
«Концептуальна фотографія» (К.: Creative Publishing, 2024) — один з найбільш по-дизайнерському вишуканих альбомів останніх років: >>
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>