Людмила Супрун: Уряд постановив: біднішають усі! Крім уряду та олігархів

      Бюджет-2007 не подобається в цій країні нікому. Але Людмилі Супрун він не подобається професійно. Доктор економічних наук, член Бюджетного комітету Верховної Ради України двох останніх скликань, а з 2005 року його голова, вона брала найактивнішу участь у підготовці державних кошторисів останніх років — аналізувала, співставляла, пропонувала, наполягала. І що найцікавіше — здебільшого переконувала! «Це було нелегко, адже будь-який уряд завжди пручається, — ділиться вона своїм досвідом, — та фахівці сприймали наші аргументи. Якщо, звичайно, аргументи були переконливими».

      Нині Людмила Павлівна вперше опинилась у ролі незалежного експерта. І чи не найкомпетентнішою людиною, яка в бюджетному процесі не залежить ні від уряду, ні від опозиції. А достеменно знаючи всю кухню, механізми ухвалення рішень, розуміючи, що стоїть за кожною цифрою на документі із заголовком «бюджет», вона порівнює себе з хірургом. Досвідчений лікар не мусить різати пацієнта, щоб визначити діагноз — він може зробити це за зовнішніми ознаками. Зовнішні ознаки закону про державний бюджет на наступний рік, на її переконання, показують — хворому, тобто нашій економіці, видужати не дадуть! Ми, звичайно, не знаємо всіх кулуарних подробиць, які визначили обличчя держбюджету, не знаємо, чи сильно пручався уряд Януковича своїм опонентам, але загальна картина, на жаль, невтішна — більшість українців житиме гірше, ніж цьогорiч.

Конституція — як дишло...

      — Людмило Павлівно, поставте, будь ласка, крапку в дискусії: держава могла дати більше бюджетних коштів на соціальні потреби, тобто простим людям, але не захотіла цього зробити, чи наша українська економіка і так на ладан дихає, а тому всім нам треба міцніше затягнути пояс? Тобто, уряд грошей не дав, бо не мав чи не хотів їх дати?

      — Кожен новий бюджет ми завжди оцінюємо за двома основними показниками — який він у порівнянні з минулорічним і чи враховує вимоги діючого законодавства? Відповідь на перше питання — «гірший», на друге — «ні»! Нинішній закон про бюджет спіткнувся на одній великій і дуже принциповій проблемі: у країні змінюється система оподаткування, тобто запроваджується підвищена ставка податку на доходи громадян — з 13 до 15 відсотків. Це зовсім не вина і навіть не біда нинішнього Кабміну, це просто факт, який треба було врахувати. Адже Основний закон держави, Конституція, забороняє зменшувати доходи людей. Якщо ж не зростає мінімальна заробітна плата, але при цьому збільшуємо податок, що відбувається? Порушується Конституція! Уряд не мав права подавати закон про бюджет, якщо мінімальна заробітна плата менша, ніж 408 гривень. Арифметика тут проста: беремо 400 гривень мінімальної зарплати, яка діє з 1 грудня 2006 року, і плюсуємо до неї два відсотки збільшеного податку.

      Другий момент. Ми завжди оцінюємо тенденції зростання заробітної плати в порівнянні з інфляцією, розвитком економіки. Якщо, наприклад, інфляції немає, економіка розвивається на п’ять відсотків, а доходи громадян при цьому не зростають, це правильно чи ні? Неправильно і несправедливо, бо означає, що економіка розвивається, власники заробляють, а люди не отримують нічого. Або якщо доходи людей випереджають інфляцію тільки протягом останнього місяця. Такі варіанти бюджету, як і нинішній, коли рівень інфляції вищий, ніж рівень зростання доходiв людей, ми називаємо антисоціальними.

      — Ми говорили про мінімальну заробітну плату. Але ж більшість людей працює на зовсім інших умовах, і для них цифра «мінімалки» є доволі абстрактною. Та й для тих, хто її отримує, — різниця кілька гривень...

      — Так, у нас існує тарифна заробітна плата, у нас є мільярдери, які мають величезні доходи, але не платять при цьому податки. Але в багатьох галузях народного господарства є правило — так званi тарифнi угоди. Тільки-но змінюється розмір «мінімалки», роботодавець зобов'язаний перераховувати заробітну плату за цією шкалою. З тарифною угодою пов'язана величезна кількість працівників у металургійній, гірничій, видобувній, хімічній, промисловостях. Не зростає мінімальна заробітна плата — не зростають і реальні доходи людей. А в масштабах країни люди не отримають в 2007 році близько 3 млрд. гривень.

Ініціативи Кабміну: не намагайтесь повторити це в домашніх умовах!

      У бюджеті не враховано і підняття тарифів на житлово-комунальні послуги. А цей факт також, всупереч Конституції України, знижує життєвий рівень людей. Маємо не лише зайвий аргумент, що нинішній бюджет є антисоціальним, а й бачимо, що уряд губить внутрішнього інвестора для вітчизняної економіки. Адже людина, не маючи вільних коштів, не зможе придбати більше продуктів харчування, одягу, техніки, піти в кіно чи в театр, поїхати на відпочинок. Як наслідок, починається відтік клієнтів — виробник буде змушений скоротити виробництво, звільнити частину працівників або почати платити їм менше.

      Кабмін пропонував і зовсім дивні ідеї — скажімо, не виплачувати допомогу після народження дитини, якщо дохід на члена сім'ї перевищує 5 тис. гривень. Ось цікаво виходить! В урядовців заробітна плата може становити і 20 тис. гривень, а іншим багато заробляти має бути невигідно. А тепер уявіть собі таку ситуацію — жінка є приватним підприємцем і отримує дохід 5 тисяч 100 гривень щомісяця. Мешкає одна. І ось народжує дитину. Кожна мати знає, що криється за цими словами. Жінка-підприємець вибуває з процесу виробництва, свої 5 тисяч 100 гривень, відповідно, не одержує. І, за пропозицією чиновників, втрачає право на декларованих 8,5 тис. гривень, а інших видів допомоги законом не передбачено. Що ж їй залишається робити — з голоду помирати? Я не знаю, хто придумав таке положення, але переконана, що ця людина ненавидить жінок і дітей.

Всі — у тінь!

      — Піддавали критиці і пропозицію заборонити громадянам одержувати одночасно пенсію і заробітну плату.

      — Так, маємо ще одну безглузду норму. Якщо людина вийшла на пенсію достроково, значить вона чесно заробила ці гроші — можливо, погіршила своє здоров'я, можливо, ризикувала на попередньому місці праці. Але держава вирішила заплющити на це очі! Пенсіонер? Відійди від нас і спробуй проіснувати на свої 400 гривень. Можна сказати, що ця норма теж антисоціальна. Найцікавіше, що ніхто не підрахував — скільки коштів зекономить держава на такій дискримінації. Тому що жодної економії не буде! Така практика призведе до ще однієї тінізації в оформленні трудових угод. Пенсіонери працюватимуть, але документи оформлятимуть на інших людей. Хоча все має бути навпаки — держава мусить стимулювати своїх громадян чесно працювати і заробляти гроші. Щоб вони були зацікавлені декларувати свої доходи, адже від цього держава отримає більше доходів у вигляді податків.

«Це не ваші 25 мільярдів випали?»

      — Так, але, можливо, уряд і сам би не проти розвивати соціальні програми та, на жаль, обмежений в коштах? Та й «інвестиційно-іноваційний» шлях розвитку, який пропагує віце-прем'єр-міністр Микола Азаров, хіба такий вже й поганий?

      — Спочатку про розвиток економіки. Спробуємо порівняти дві цифри: в нинішньому році на цю мету запланували 22 відсотки від витрат, в 2007 — 22,04%. Тобто цифри практично однакові.

      Що стосується доходної частини бюджету, то я переконана: приватизація може дати державі не десять, а щонайменше 30 мільярдів гривень. Якщо, звичайно, проводити її чесно. П'ятдесят один відсоток акцій «Укртелекому» коштуватиме близько 10 млрд., ще вісім ми зможемо виручити від продажу Одеського припортового заводу. Проте на цьому шляху вже нині з'являються перші опоненти. Вони кажуть: «Навіщо нам продавати 51 відсоток акцій, давайте продамо двадцять п'ять! Або навіть десять». Знаєте, хто це говорить? Ті, хто вже купили 49 відсотків! І нині їм не вистачає зовсім трішечки для отримання контрольного пакета. Але ця підприємлива людина, яка «щиро» піклується про державні інтереси, заробить мільярди. Виявляти інтерес до 25 відсотків акцій — це приблизно те ж саме, що купувати два квадратні метри в квартирі сусіда: витрати є, користі — жодної. Прислухатись до таких людей дуже небезпечно, як наслідок — ні казна, ні люди не отримають нічого.

      Ще одна можливість заробити грошей для держави — реалiзувати Кіотську угоду. Квоти викидів в атмосферу, як відомо, є предметом купівлі-продажу. Україна свою норму не використовує і тому могла би на цьому заробляти. Оцінка, яку ми робили в парламентському комітеті два роки поспіль, показує: доходи України від продажу квот могли би становити 5 млрд. доларів. Але це джерело доходiв у бюджеті чомусь не передбачено.

Уряд з хати — економіка вгору!

      — В нинішньому році ми спостерігали цікаве явище: вісім місяців у країні не було уряду, не працювала Верховна Рада. А економіка при цьому ефективно розвивалась. Завдяки чому, Людмило Павлівно?

      — Адже  під час формування бюджету—2006 було правильно закладено механізми фінансування: кошти розподілялись автоматично, на підставі діючого механізму і, що найголовніше, незалежно від волі чиновника та його споконвічного потягу до хабара. Посіяв селянин свої гектари — отримай гроші, здав молоко — забери зароблене, виростив худобу — будь ласка, до каси! Щоб реалізувати свою ідею, ми суттєво переробили нинішній бюджет, запровадили нові механізми.

Столиця автоматично перебазовується в Донецьк, або Вхід тільки для білих!

      — У бюджеті закладено певні преференції. Існує думка, що поділ на «рівних» та «рівніших за всіх» поширюється не тільки за галузевою ознакою, як, наприклад, пільги виробникам чорних металів, а й за територіальною. Ви підтверджуєте чи заперечуєте це?

      — Ми проводили аналітичні дослідження. І можу сказати, що, за нашими документами, деякі регіони справді отримали певні переваги. А інші, навпаки, програють. Серед регіонів, які опиняються в гіршому становищі, на першому місці — місто Київ. В 2006 році столиця дала до державного бюджету близько 700 мільйонів гривень. А наступного року ця цифра має становити вже 2 мільярди 800 мільйонів! Для Києва затверджено такі плани, що для їх виконання економіка має зрости на 60 відсотків. При цьому загальнодержавний показник — 33 відсотки. Бачимо, що з деяких регіонів прагнуть «вимивати» кошти.

      — Вам можуть заперечити: столиця є визнаним фінансовим та діловим центром держави, який стрімко розвивається. То ж їй і сам Бог велів більше давати до загальної шухляди.

      — Річ не в грошах, а в принципових положеннях. Якщо ми пишемо, що економіка в місті Донецьку зросте на один відсоток, тому їм треба більше грошей, а Київ має дати всі шістдесят, то, погодьтесь, це виглядає дивно.

      — У числі «донорів мимоволі» тільки Київ?

      — Погіршується ситуація в Запоріжжі, інших регіонах. А у виграші залишаються Дніпропетровськ та Донецьк. Це дві області, де база оподаткування знижена і доходи залишатимуться на місцях.

Соціальна допомога для мільярдерів

      — Позитивні зрушення в бюджеті — це...

      — Вони, звичайно, є. Скажімо, закон передбачає компенсацію в розмірі 50 доларів за тисячу кубічних метрів на газ, який споживають теплокомуненерго. Чи, скажімо, субсидії для людей, обмежених у доходах. З одного боку, маємо соціальну складову, піклування про громадян. Але я можу навести вам приклад, як непримітні «дiри» в держбюджеті дозволять не тільки звести ці чудові ініціативи нанівець, а й суттєво поповнити чиїсь кишені. Так, закон не заклав принципи ціноутворення тарифів. Якщо, скажімо, житлово-комунальне господарство надає послуги й отримує прибуток сто відсотків, бюджет компенсує цей прибуток. Жодних механізмів, параметрів, нормативних актів, які не дозволять красти гроші на цьому етапі, не запроваджено. Таким чином, закон про держбюджет відкриває «зелене світло» для того, щоб кошти платників податків неконтрольовано вилучали для отримання надприбутків.

      Це дуже тривожна тенденція — державні фінанси, як відомо, є публічними грішми. Про них треба публічно розповідати, звітуватись за їх використання перед платниками податків. Адже це ми наймаємо на роботу уряд, а не навпаки.

«Конверти» добробуту не подарують

      — Якщо би ви брали участь у підготовці нинішнього бюджету, на чому б зосередили свою увагу?

      — Я б категорично заборонила фінансувати з бюджету програми, які носять комерційний характер. Створила би систему, яка дає змогу легалізувати і контролювати доходи громадян, а також норму для роботодавців, яка б зобов'язувала їх повідомляти, скільки коштів вони перерахували на пенсійні рахунки своїх працівників. Багато людей, отримуючи нині зарплату в «конвертах», уже завтра опиняться на межі бідності. Але нині вони цього ще не розуміють. Також дала би більшу фінансову свободу регіонам. Ситуація, в якій вони живуть сьогодні, — це те ж саме, як, виплачуючи людині заробітну плату, суворо наказувати — стільки-то гривень маєш заплатити за квартиру, стільки-то витратити на новий костюм, а стільки-то на подарунок тещі. Людина ж цілком справедливо обурюється: дякую за пораду, але ж це мої гроші! Ми досі не можемо відійти від соціалістично-комуністичної системи управління. Якщо уряд займатиметься батареями чи лічильниками, йому не буде часу, щоб вирішувати проблеми країни.

      — Ви вважаєте, що Президент підпише цей закон?

      — Я частково погоджуюсь із думкою, що краще поганий бюджет, ніж його відсутність. Але глава держави має всі підстави, ветувати цей документ у тому виглядi, в якому його ухвалено.