Ім'я Семена Глузмана називали в числі не так імовірних, як просто бажаних претендентів на посаду Уповноваженого з прав людини. Як знає наш читач, після відставки Ніни Карпачової крісло омбудсмана залишається вільним. Тож зараз у парламентських фракціях мав би тривати процес обговорення наступника Карпачової, адже закон вимагає, аби це питання було розв'язане у певні строки. Хоча жодного пожвавлення у цьому процесі поки що не спостерігається, і політики, зайняті вкотре більш актуальними питаннями (бюджетом тощо), не квапляться визначатися з претендентами. Що тільки зайвий раз доводить вторинність інституту омбудсмана в нашій країні. Однак ідеться зараз не про це. Поки що на тему «нової Карпачової» висловлюються тільки експерти і політологи. Дехто з них, до речі, припускає повернення в активне політичне життя Віктора Медведчука, яке, буцімто, може відбутись саме за рахунок того, що колишній голова кучмівської адміністрації займе крісло Уповноваженого. Залишимо це наразі без коментарів, тим паче що така версія існує лише на рівні припущення... Що ж стосується Семена Глузмана — людини трагічної і неординарної долі, — то він, по-перше, цілком реалістично оцінює власні шанси, а по-друге, заздалегідь відмовляється від подібної «честі», посилаючись на вік і втому від усієї абсурдності теперішніх українських реалій. Та про це — трохи згодом, а поки що до Глузмана є інше питання.