На конференції «Технології електронного урядування у сфері державного управління», що відбулася нещодавно в Будинку вчителя, Валерій Фіщук, регіональний менеджер зі взаємодії з державним сектором корпорації «Сіско сістем», малював красиві картини близького електронного майбутнього України: оплата комунальних послуг i замовлення пiци через iнтернет, запис на прийом до лiкаря i чиновника райради.
Варто лише уявити: для того щоб записатися на прийом до лікаря, можна буде просто послати електронний лист з відповідним запитом. І картку із записами всіх щеплень не треба буде носити з собою, адже ваші дані розмiстять у локальній мережі лікарні. Хочете сплатити послуги ЖКХ — можна не стояти в черзі до каси, а відіслати рахунок по інтернету зі свого робочого місця. Розвиток технологій також зробить більш доступною дистанційну освіту, значно збільшиться кількість інформації в інтернеті, в тому числі наповнення електронних бібліотек. Товари можна буде замовляти он-лайн з доставкою в офіс чи додому.
Особливо інформатизація може зацікавити малий та середній бізнес, адже бізнесмени отримають право реєструвати підприємство та сплачувати податки он-лайн.
Але основне досягнення інформатизації, про яке розповів Валерiй Фіщук, — це демократизація стосунків із владою. «Сайти державних установ давно існують, тому проблема інформування громадян про те, що робить державна установа, про її структуру вже є вирішена, — переконаний він. — Однак у нашій країні поки нічого не робиться для створення електронних державних послуг».
Тим часом у США існує близько 5 тисяч адміністративних послуг, з яких половину можуть за бажанням клієнта надавати в електронному (альтернативному) вигляді. А у Бельгії, в міністерстві фламандської спільноти, працює веб- та телефонний портал із переходами на вузли численних органів самоврядування. Процедура подібна до замовлення послуг з допомогою мобільного телефону: якщо вам потрібні відповіді на такі-то запитання, наберіть цифру «Х», якщо на такі — «У». На сайті цього відомства є також електронні бланки — типові форми запитів, скарг тощо, які можна надіслати по інтернету.
З допомогою нових технологій місцеві та центральні управління зможуть працювати більш скоординовано. Крім того, на думку організаторів конференції, подібні заходи повинні сприяти зменшенню корупції серед держчиновників. «Корупційні схеми краще працюють, коли немає автоматизації. Коли ми вводимо інструмент прозорості, то можемо очікувати, що цей інструмент буде комусь заважати. І дійсно, ці нововведення проходять дуже тяжко всюди — і у світі, і в нас», — розповів «УМ» Владислав Радиш, заступник директора з питань розвитку бізнесу корпорації «Сіско сістем».
У числі переваг інформатизації на конференції також називали покращення боротьби зі злочинністю та різними дрібними порушеннями. Так, якщо встановити камери спостереження за ситуацією на дорогах, за автостоянками, у нічних клубах та у проблемних районах, то поліція чи служба охорони зможуть спостерігати за кількома об'єктами одночасно з допомогою мережі інтернет та своєчасно виїздити на місце пригод.
На цьому «плюси», здається, завершуються. Адже для того щоб надіслати запит до Кабмiну, скаргу до секретарiату Президента чи заплатити рахунок ЖЕКу, людині потрібно мати цифрове посвідчення особи — так званий цифровий підпис. В Україні є чотири фірми, через які можна оформити цю поки що незвичну послугу. Коштує це 100 доларів на рік.
Для оформлення електронного підпису людина має повідомити фірмі свої паспортні дані, номер ідентифікаційного коду. Дані заносять до відповідного реєстру, а клієнту дають програмний засіб, з допомогою якого він може створити свій секретний ключ. Існує також відкритий ключ, з допомогою якого інстанції можуть прочитати інформацію.
Таким чином виникає певний реєстр громадян, які користуються електронними послугами. Хто і як його зможе використовувати? Чи не призведе це до зростання підконтрольності людини? Які права матимуть ті, хто в майбутньому не захоче формлювати електронний підпис? І навіть страшно уявити, що може бути, якщо хтось із хакерів «по приколу» або з недобрих намірів зламає систему захисту державного рєстру цифрових кодів та переплутає чи знищить наявну там інформацію.
«Не треба боятися будь-якого реєстру громадян і будь-якого реєстру паспортних даних, кодів, — переконує Валерій Фіщук. — Справа в тому, що без таких даних не можна буде отримати більшість послуг. Якщо людина хоче отримувати послуги в електронному вигляді, тоді вона просто мусить надати такі відомості». Пан Фіщук наголосив на тому, що зараз існують системи захисту, які не дозволять хакеру зламати якусь інформаційну ситему. При цьому додав, що і так персональні дані українців для тих, хто цікавиться такими речами, не є секретом. «Ідіть на Петрівку, де можна купити диск «Реєстр громадян України» або «Реєстр автомобілів України», і ви дізнаєтеся все про власників з їх іменами, прізвищами, де ці люди живуть, — це вже не секрет», — розповів Валерій Віталійович, додавши, що таке розповсюдження інформації є незаконним.
Але повернімося до можливості спілкуватися з державними та муніципальними органами через інтернет чи по телефону. Мимоволі виникають сумніви, що наші чиновники будуть реєструвати звернення громадян, які надійшли електронною поштою. Уявляється, що в усіх міністерствах і відомствах періодично будуть «виснути» сервери, а листи-запити просто зникатимуть. Адже свою лінь дуже зручно пояснювати технічними причинами. І якщо зараз заяви, звернення, якісь документи інколи губляться у чиновників, то що казати про ситуацію, коли для знищення листа достатньо буде натиснути клавішу «Деліт»?
Особливе занепокоєння викликає те, що в інформаційному суспільстві можна запровадити таку цікавинку, як інтернет-голосування на виборах. Це дозволяє серйозно зекономити на папері, на оплатi працi працівникiв дільниць і, головне, дає безмежний простір для маніпуляцій результатами, правильність яких технічно складно перевірити.
Олександр Смірнов, віце-президент ВАТ «Софтлайн», як громадянин не відчуває довіри до таких виборів. «Якщо запроваджувати електронне голосування, то лише з тією умовою, щоб людина відразу бачила свій результат, хоча й це не є стовідсотковою гарантією», — каже він. Перехід на електронні грошові розрахунки Олександр також вважає загрозою: «Коли у мене з банкомату зникли гроші, я не знав, до кого звертатися. І, знаєте, є такий «прикол» — електронні хабарі. Коли за певну послугу переказують суму на рахунок якогось чиновника». На запитання, чому ж він просуває запровадженням цих технологій, пан Смірнов зазначив, що їхня фірма займається не ідеологічною складовою цього питання, а суто технічною, тобто може не лише розробити якісний сайт, а й автоматизувати у системі управління те, що надається до автоматизації, та слідкувати за тим, щоб усе це працювало.
Цифровий підпис — це, як виявилося, не набір цифр і букв і не графічний файл із зображенням вашого фізичного підпису. Як розповів директор Технологічного центру центрального засвідчувального органу ДП «Держінформресурс» Євген Кільчицький, електронний, або цифровий підпис — це програмний код, який дозволяє відкрити документ. Виглядає він як програмка, прикладена до електронного листа з текстовим файлом. При цьому з тексту беруть вижимку, її шифрують і прикладають до підпису. Це дозволяє зберегти документ у первісному вигляді й убезпечити від того, щоб хтось щось у нього міг дописати.
На запитання кореспондента «УМ», чи не можна сплутати прикладений файл невідомого формату з вірусом, який заражає ПК при спробі його активувати, наприклад, відкрити, пан Кільчицький запевнив, що і читатимуть цифрові підписи спеціальні програми, тому якщо вони «не впізнаватимуть» файл, то навіть не намагатимуться його відкрити.
На сьогодні в Україні є близько 10 тисяч власників електронних підписів. За словами пана Кільчицького, переважно це корпоративні користувачі, податкові органи, митнi служби. «Людина не купує авто, якщо в країні немає доріг. У нас слабко розвинена інфраструктура, в якій би діяли ці цифрові підписи, саме тому бажаючих оформити такий підпис поки мало», — пояснив Євген Кільчицький причину, через яку лише 0,45 відсотка українців замовили собі цю послугу.
Євген Кільчицький погодився з тим, що введення електронного підпису можна вважати першим кроком до інформаційного суспільства, апогеєм якого вважається запровадження так званих чипів — невеликого електронного пристрою, з допомогою якого поліція чи митна служба можуть ідентифікувати особу, а сам власник чипу може розплатитися у супермаркеті, готелі тощо.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
