Поверніть директора!

      Наша газета вже розповідала про «службовий роман», який у керівників окремих вугільних шахт розпочався з Мінвуглепромом, як тільки його вже вдруге очолив Сергій Тулуб. Зрештою, мабуть, немає нічого дивного, що «порядок наводити» двічі міністр найактивніше почав із тих підприємств, керівники яких свого часу мали зухвалість симпатизувати «помаранчевим». Одним із таких був і генеральний директор шахтоуправління «Південнодонбаське №1» Михайло Бугара, недавній указ про звільнення якого і викликає в гірників протест.

      Згадана шахта (шахтоуправлінням «Південнодонбаське №1» стало порівняно недавно) у всі роки вважалась підприємством досить стабільним і таким, що може бути взірцем для інших копалень, де ледве зводять кінці з кінцями. Не секрет, очевидне благополуччя, якого тут зуміли досягли, пояснювалося не в останню чергу і перебуванням у директорському кріслі Михайла Бугари. Адже досвідчений гірник був обраний головою однієї з постійних комісій облради.  

      А потім сталося те, чого й досі багато хто не може для себе збагнути. У Донецькій облраді, серед депутатів якої переважали представники Партії регіонів та дещиця комуністів, раптом з'явилася фракція «Нашої України». І очолив її тоді саме Михайло Бугара. Свій вибір він підвердив і на минулих виборах — його прізвище значилося під №2 у списку кандидатів у депутати облради від «НУ». Проте місцеві «помаранчеві», за результатами голосування, до обласної ради не потрапили, і керівник мав намір зосередитися винятково на виробничій діяльності.

      Зрештою, так і сталося. Правда, тепер безпосередньо на виробництво залишалося все менше часу, бо доводилося займатися здебільшого представниками контролюючих структур, які косяком посунули на шахту. Самі гірники тоді нітрохи не сумнівалися, що такий розвиток подій — не що інше, як елементарне і примітивне переслідування їхнього керівника за свій політичний вибір. А оскільки перевірки їх уже добряче «дістали», пообіцяли масові акції протесту у разі подальшого тиску на гендиректора і його звільнення.

      У міністра вугільної промисловості Сергія Тулуба, який побував у Донецьку і спілкувався з журналістами, звісно, своє бачення ситуації. За його словами, для того, аби звільнити таку авторитетну й шановану людину, є серйозні підстави. Першопричиною міністр назвав незадовільну виробничу роботу і виконання завдань з вуглевидобутку та відвантаження палива. А ще, мовляв, на таке рішення вплинули результати перевірок фахівців КРУ, Мінвугілля та Генпрокуратури, які в останній час буквально взяли в облогу шахтоуправління. «Для мене найголовніший підхід — не політика, а конкретні результати роботи», — не змигнувши оком, сказав Сергій Тулуб.

      Іншої думки гірники шахти та й мешканці Вугледара. Отож, як і обіцяли раніше шахтарі, вони збираються відстоювати свого керівника. З цією метою, за свідченням лідера галузевої профспілки підприємства Артура Попова, у столиці відбудеться пікетування Кабміну та Мінвуглерому з вимогою відмінити указ про звільнення. Сам же генеральний директор має намір спробувати довести незаконність міністерського рішення в суді. А щодо ймовірних гірняцьких акцій, то... «найкращою акцією, — сказав «УМ» Михайло Бугара, — мабуть, буде ще краща робота шахти». Оскільки, за його словами, із тими, хто на на нього тиснув і звільняв, дуже важко боротися. І це не перебільшення, бо в «регіональному» регіоні й справді є чимало прикладів цинічного переслідування і розправ над тими, хто свого часу мав сміливість симпатизувати й підтримувати ненависних тут «помаранчевих».