Комп'ютер для сліпих

05.12.2006
Комп'ютер для сліпих

Ользi Костенко (за комп’ютером) та Жаннi Ревновiй тепер простiше вчитися, «як усi».

      Марина Ільїна, студентка першого курсу, спеціальність «педагогіка», сидить за комп'ютером у темних окулярах і наосліп (у прямому і переносному значенні цього слова) набирає комбінацію клавіш. Асистент комп'ютерного класу допомогла їй запустити програму електронної бібліотеки, тож Марина може знайти потрібний для підготовки до занять текст і прослухати його. Правда, електронний голос звучить трохи незвично, гугняво. Слова непідготовленому слухачу спершу навіть важко розібрати, але, розповідає Марина, можна регулювати швидкість прочитування тексту і зробити повільніший темп для початку. Сама ж студентка вже звикла до цього звучання, адже на домашньому ПК у неї встановлено програму озвучування текстів. Водночас Маринин комп не підключено до інтернету, тож вибір текстів для прослуховування значно менший, ніж у комп'ютерному класі педінституту. «Тепер я зможу не лише краще готуватися до занять, а й «почитати» щось із художньої літератури для душі», — радіє Марина.

      Звісно, сліпі студенти можуть читати книжки, написані з допомогою абетки Брайля, але у звичайних книгарнях такі книги неможливо купити. Ольга Костенко, студентка третього курсу педінституту, раніше просила друзів або родичів почитати для неї розділ із книги, за якою її «однокашники» готувалися до семінарів. Тепер же вона може перекинути той чи інший текст на дискету або «флешку» та прослухати книгу на домашньому комп'ютері.

      Особливо складно для студентів із дуже низьким рівнем зору готувати реферати. «Теоретично я могла б написати реферат шрифтом Брайля (існують спеціальні принтери, з допомогою яких можна звичний для нас текст роздрукувати абеткою, яку читають кінчиками пальців. — Ред.), але наші викладачі не змогли б прочитати, що там написано, а я не люблю створювати зайві труднощі для людей», — скаржиться Оля. Процес написання реферату раніше займав у неї дуже багато часу. «Я йшла до бібліотеки, сканувала потрібні сторінки з книжки, потім у гуртожитку просила, щоб мені хтось це прочитав, і сама набирала або просила когось із друзів набрати мені потрібний шматочок тексту», — каже Оля.

      Тепер писати реферати для студентів з низьким рівнем зору буде простіше. В новому комп'ютерному класі встановлено програму, яка озвучує все, що з'являється на екрані. З її допомогою можна «подорожувати» інтернетом, шукати потрібні тексти, копіювати їх та вставляти у потрібний «вордівський» файл. Потім написане можна прослухати та відредагувати.

      Усього в Інституті корекційної педагогіки навчаються 150 неповносправних студентів, з них 60 — на денній формі навчання. Крім слабозорих студентів, скористатися новим комп'ютерним класом зможуть глухонімі студенти та студенти з вадами розвитку. Крім того, цей клас буде працювати як загальнокиївський, а не лише для «своїх» студентів.

      Обладнати цей спеціальний комп'ютерний клас допомогла компанія «Київстар». У найближчих планах компанії — посприяти комп'ютеризації реабілітаційних кімнат у Луганському обласному дитячому санаторному центрі «Незабудка» та в сімейному консультативному центрі «Лелека» в Дніпропетровську. «Важливо, щоб люди з обмеженими фізичними можливостями також мали умови для повноцінного майбутнього, — переконана керівник департаменту з корпоративних зв'язків компанії «Київстар» Жанна Ревнова. — Особливо цінним є те, що завдяки навчанню в рамках програми «Для людей, для країни» майбутні випускники педінституту зможуть працювати з дітьми, які мають такі ж фізичні обмеження. Тож цей зв'язок допомоги буде продовжуватися».

      Згідно зі статистикою, яку надала Національна асамблея інвалідів, зі 100 неповносправних молодих людей, які могли б навчатися у ВНЗ, вищу освіту здобувають тільки двоє. Недостатня комп'ютеризація навчальних закладів — це лише одна з численних існуючих сьогодні в нашій державі проблем, які обмежують доступ інвалідів до освіти. У багатьох навчальних закладах немає елементарних пандусів, громадський транспорт не розрахований на те, щоб ним могла скористатися людина на інвалідному візку. Крім того, у нас немає розробленої методики викладання для неповносправних студентів. Тим часом у більшості європейських країн ВНЗ обов'язково адаптовані для інвалідів.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>