Руський апостол

13.12.2003

      Месія першим призвав до апостольства Андрія — сина Іони з Віфсаїди в Палестині, учня Іоана Хрестителя. Через це його назвали Первозванним. Коли Ісус проходив біля Галілейського озера, Андрій разом зі своїм братом Петром саме ловили рибу. Господь покликав обох, мовивши: «Ідіть за Мною. Я зроблю вас ловцями людей!». Після зшестя на апостолів Святого Духа святий Андрій проповідував Христове вчення понад 35 років. Для цього тричі подорожував різними царствами і князівствами довкола Чорного моря, повертаючись на Пасху до Єрусалима. Вважається, що під час третьої, останньої, мандрівки святий відвідав Воспор (Керч), Феодосію, Херсонес та скіфські землі.

      Християни східного обряду вважають апостола Андрія своїм покровителем, так само як західні християни як покровителя вшановують апостола Петра. Адже Андрій Первозванний, за переказами, обійшов кордони майбутньої православної церкви, ставши її засновником. У день пам'яті святого — 13 грудня Константинопольський патріарх у Царгороді (тепер Стамбул) служить особливу літургію, одну з чотирьох найурочистіших у році (як на Великдень, Різдво Христове і на Трійцю). Православні українці вважають святого Андрія ще й основоположником української церкви. Адже, за переказами, він бував на теренах сучасної України і благословив Київські гори, передбачивши духовну силу «міста на семи пагорбах». У Лаврентіївському списку Київського літопису та в «Повісті минулих літ» розповідається, як святий апостол Андрій, проповідуючи на узбережжі Чорного моря, піднявся разом з учнями вгору по Дніпру на човнах. Якось уранці Андрій Первозванний, показавши учням на прибережні кручі, мовив: «На цих горах засяє благодать Божа, побудоване тут буде велике місто, і Бог воздвигне на них багато церков». Ці слова були про Київ. Святий апостол зійшов на пагорби, благословив їх і поставив хрест — на тому місці тепер височить Андріївська церква.

      Апостол Андрій скінчив свій земний шлях мученицькою смертю 13 грудня 70-го року в Патрах (Грецiя), де начальник області, язичник Егей, засудив його до страти розп'яттям. Хрест для кари поставили у формі літери X, з тих пір такий хрест став називатися «андріївським». Дві доби страждав святий, проте до самої смерті продовжував навчати людей, що збиралися біля нього. Мощі святого перебували у Свято-Пантелеймонівському монастирі на горі Афон. У 355 році їх перенесли до храму святих апостолів і помістили між гробницями євангеліста Луки і святого Тимофія — учня апостола Петра. 1208 року, в час походів хрестоносців, мощі Первозванного перенесли до італійського міста Амальфи. Голову апостола забрали до Риму, зараз вона зберігається у Ватиканській базиліці святого апостола Петра.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>