28 листопада нарешті вдалося почути слово мерії на тему оренди муніципальних кінотеатрів Києва. Здається, глухішого кута просто не існує. Замість прес-конференції пройшов брифінг iз милостинею для журналістів у вигляді кількох уточнюючих запитань. З доповіді Віталія Журавського, заступника мера Києва і куратора гуманітарної сфери, випливає, що влада абсолютно не розуміє, що насправді відбувається у кінотеатрах: чим вони живуть і хто їхні директори.
— За останні три роки виділено на муніципальні кінотеатри 1 млн. гривень. Доходу ніякого. Лише незрозумілі затрати, а замість кінотеатрів — конюшні. Ми намагаємося зустрітися з директорами кінотеатрів, але вони ховаються. То на лікарняному, то своїх немовлят годують, як директорка «Лейпцигу». Питання не стоїть, щоб закрити кінотеатри. Треба лише звільнити директорів, і весь менеджмент зміниться на краще. Вже три роки на кожен із них виділяється більше 500 тис. грн., а доходу ніякого. Зразу видно, що ці посади займають нефахівці.
І не треба робити глибокого аналізу, щоб зрозуміти, що заступник мера взагалі «не в темі». Бо ці конюшні — кінотеатри європейського зразка. А про трирічні прибутки навіть не може йти мова, бо вони лише недавно почали працювати. Візьмімо хоча б «Росію», яка відкрилася з вересня. Невже ремонт коли-небудь приносив прибуток? Якщо кінотеатри лише з новими директорами поповнюватимуть бюджет міста, то це очевидно. Бо всю брудну роботу зроблено теперішніми колективами. Залишається працювати задля поповнення бюджету і задоволення глядачів.
Світлана Зоріна, голова управління культури і мистецтва, ситуацію в кінотеатрах вивчає з документів.
— Я вже місяць займаю цю посаду. Встигла ознайомитися зі звітами перевірок, які очолював Віталій Журавський, з біографіями директорів неприбуткових кінотеатрів. Висновки очевидні: звільнити цих людей, і лише тоді все налагодиться. Вони вводять в оману журналістів, гроші витрачають у власних інтересах і взагалі не працюють над розвитком кінотеатрів. Коли ми поставили фахову людину на місце директора кінотеатру «Краків», то лише тоді побачили роботу. На даний час нас влаштовує лише робота кінотеатру «Жовтень». З наступного року з бюджету міста виділятимуться кошти лише йому.
Журналісти вийшли з мерії із жмутком запитань. Влада — із задоволеними посмішками, що нарешті прояснила ситуацію дезінформованим медiям. Залишається чекати, коли пан Журавський і пані Зоріна вийдуть із затишних стін мерії і підуть на перегляд чергової прем'єри до муніципальних кінотеатрів і переконаються, що не все так погано, як на папері.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
