Домашній склеп для коханої

28.11.2006
Домашній склеп для коханої

Осиротіла хата Семчаків. (Фото автора.)

      У Жашкові Черкаської області по вулиці Щорса осиротіло стоїть тепер добротна та затишна двоповерхова хата. Недавно тут трагічно закінчилося подружнє життя господарів цього будинку — 61-річної Галини та 68-річного Леоніда Семчаків. Від того, що сталося у цій оселі, — в шоці не лише весь райцентр, а й Черкащина. Оскільки замість того, щоб поховати померлу дружину по-християнськи, чоловік замурував її у підвалі.

      «Свій вчинок він пояснив тим, що виконував останню волю дружини, тому й не похоронив її на цвинтарі», — розповів «Україні молодій» Юрій Діхтяр, начальник Жашківського районного відділу міліції. За його словами, коли Галина померла, Леонід загорнув тіло дружини в целофан. Потім спустився у підвал своєї майстерні, поставив там диван, застеливши його білим простирадлом, а ще повісив на стіні штори. На той диван він приніс та поклав тіло Галини й прикрив його покривалом. А після взяв кельму і заходився обмуровувати диван цеглою. Таким чином і вибудував домашній склеп, схожий на кімнату.

      У Жашкові мешкає рідний брат Галини Семчак — Микола Замрига. Він першим і забив тривогу про те, що його сестра, котра останні 10 років хворіла на розсіяний склероз, кудись зникла. Микола часто відвідував сестру в неї вдома. Тому й розхвилювався, коли її не стало. Спочатку на запитання жінчиного брата Леонід відповідав, що буцімто за сприяння Червоного Хреста відвіз її на лікування до Тернополя.

      «Через деякий час я знову запитав Леоніда, коли ж він нарешті привезе сестру додому. Цього разу він пояснив, що з Тернополя вже відвіз Галину у Кременчук, до своїх родичів. Я знову повірив, але потім душевна тривога змусила мене звернутися до Червоного Хреста. А вже там мені відповіли, що Леонід до них узагалі не приходив», — розповідає Микола Замрига, який відразу пішов у Жашківський райвідділ міліції й написав заяву про зникнення сестри. Міліція затримала Леоніда Семчака, і він розповів усе, що сталося в його господі, пояснивши, що його дружина й після смерті хотіла бути у своєму дворі, поруч з ним...

      Галину Семчак поховали на її батьківщині, у селі Скибин того ж таки Жашківського району. Правда, дату смерті жінки встановити було неможливо, але експерти стверджують, що вона померла приблизно кілька місяців: весь цей час її тіло лежало у домашньому склепі. А через день після похорон дружини Леонід наклав на себе руки...

      «Його знайшла донька Жанна, яка приїхала з Ізраїлю. Я був у дворі, коли вона зайшла в хату, а після вибігла звідти зі страшним криком. Він там висів уже кілька днів. Весь Жашків шокований тим, що сталося. Люди тільки й балакають про замуровану жінку. Чого він так вчинив, ніхто не знає», — дивується сусід Семчаків Андрій Дмитрович.

      На похороні Леоніда не було родичів Галини. Вони не можуть пробачити йому, що він не поховав Галину по-людськи й переконані, що хотів отримувати її пенсію.

      Люди в Жашкові розповідають, що останні 4 роки хвороба Галини, яка свого часу працювала державним службовцем, а потім захворіла на розсіяний склероз, прогресувала. Горе, що звалилося на цю родину, Леонід із дружиною переживали самі й по допомогу ні до кого не зверталися. За тяжко хворою лежачою дружиною доглядав сам Леонід, постійно виводив її на свіже повітря. Його називають порядною людиною, непитущою, кажуть, що мав працьовиту вдачу і був гарним столяром...