Автошкода,

      Звичайно, йдеться про весь автотранспорт, шкода від якого для нашого повітря значно перевищує вплив інших забруднювачів. За статистичними даними, у загальній кількості шкідливих речовин, які щодня й щоночі викидаються в атмосферу великих міст, перед веде автомобільний транспорт — 60%. Далі — промислові підприємства (18%), електростанції (13%), системи міського опалення (6%), решта — 3%.

      Фахівцям ця статистика відома давно. За словами директора громадської організації «Аналітично-дослідницький центр «Інститут міста» Олександра Сергієнка, сьогодні найбільшим забруднювачем повітря в містах є саме автотранспорт. Наприклад, у Києві він викидає в повітря більше шкідливих речовин, ніж у будь-якій іншій області України, за винятком Донецької. Це ж стосується Дніпропетровського та Запорізького регіонів, де місцевий автомобільний транспорт лише трохи поступається столиці за обсягами викидів, розповідає експерт. У центрі Києва (Хрещатик, бульвари Лесі Українки й Тараса Шевченка) обсяги викидів у 7—10 разів перевищують припустимі норми. Взагалі, «завдяки» автотранспорту наша столиця, попри відсутність промислових велетнів, є одним із найбільш забруднених міст в Україні.

      Доктор медичних наук, професор Вадим Березовський вважає, що частка автотранспорту в забрудненні повітря становить 80%. «Чим вужчі вулиці у містах, тим менші протяги повітря. Висотні будинки, які стоять майже скрізь, настільки змінюють потоки повітря, що воно стає застійним, і концентрація у нижніх шарах підвищується набагато швидше, аніж у вищих шарах. Наприклад, на Хрещатику або на вулиці Басейній усі важкі гази і двоокис вуглецю стоять у повітрі постійно. Тож основна причина легеневих захворювань та погіршення екологічної ситуації — брудне повітря», — говорить експерт.

      В інших містах України, особливо промислових, ситуація не набагато краща. Завідувач відділу атмосферного повітря Держуправління екології в Запорізькій області Василь Аверичев говорить: «Один автомобіль «чадить» у середньому на 300 кг викидів за рік. У Запорожжі їх понад 200 тисяч, разом виходить 60 тисяч тонн тільки сажі. Автомобільні вихлопи особливо небезпечні тим, що концентруються на висоті 1—2 метра над землею — там, де ми здебільшого ходимо та дихаємо. До речі, труби заводів перебувають далі від людини. Тож автомобілі рідного міста забруднюють повітря більше, ніж чимало підприємств. А якщо додати вихлопи транзитного транспорту, то виходить, що машини димлять більше за заводи».

      Утім на околицях від автомобільного смогу не сховаєшся. Це шкідливі речовини, які викидають виробничі підприємства, концентруються за радіусом у певній зоні. А вихлопні гази автомобілів поширюються усією територією населеного пункту. «Букет» цей містить понад 100 різноманітних шкідливих речовин, більшість iз яких є токсичними. До речі, не треба бути Президентом, щоб тебе отруїли діоксином, оскільки ця канцерогенна речовина є у вихлопних газах дизельних двигунів. Узагалі, перелік захворювань, які загрожують мешканцю міста внаслідок роботи автотранспорту, є жахливим, цитувати його з медичних видань бажання немає. Краще зрозуміти, яким чином позбутися усіх цих негараздів.

      Ось тут би й знадобилась допомога державних борців за екологію. І вони ніби й не зовсім мовчать, навіть дещо роблять. Наприклад, збирають гроші за вихлопи з автотранспорту тих же промислових підприємств (частка якого в загальному обсязі автотранспорту не перевищує 5%). Або лібералізують ввезення автомотлоху з-за кордону, зовсім не дбаючи про екологічні наслідки такої політики для нинішнього та майбутнього поколінь.

      І, схоже, зовсім не хочеться займатися державним мужам реальними справами, які суттєво позбавлять нас впливу шкідливих речовин у повітрі наших міст. Наприклад, організувати у місті рух без зупинок у чисельних пробках, коли десятки й сотні автомобілів одночасно посилено забруднюють повітря. Чи посилити контроль за станом автомобільного транспорту, адже рівень викидів у старих моделях іноді у 10 разів перевищує викиди сучасних авто. Або, скажімо, побудувати для мешканців міст велосипедні доріжки, щоб людина могла користуватися «здоровим» транспортом.

Антон КОВАЛЬЧУК.