До душі людської, як до квітки
Потрапити на прийом до народного цілителя Людмили Герасимової мені захотілося ще в грудні минулого року — тоді, як прочитала у рідній газеті матеріал про жінку-рентген. Поговоривши згодом з колегою — авторкою статті, я переконалася, що на світі є багато речей, природу яких ми можемо не розуміти, в існування яких можемо не вірити, але які, однак, цілком реально впливають на наше життя. Втім бажання завітати на розмову (а заразом і напроситися на діагностику та лікування) було, а можливості ніяк не випадало. І лише кілька днів тому мені нарешті вдалося зустрітися з Людмилою Миколаївною в її київській квартирі. А заразом — почитати листи вдячних пацієнтів з різних куточків України, Росії, Молдови, Німеччини й Канади, погортати сторінки книги, до якої зцілені люди записували свої вірші, пороздивлятися фотографії, на яких Герасимову оточують зірки естради, напитися смачнющого чаю й вислухати таку історію життя, що на десять бразильських серіалів вистачить...