Самба на честь 70-річчя українського тренера

28.11.2006
Самба на честь 70-річчя українського тренера

Олена Цигиця стала найрезультативнішою у складі українок. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

      Напередодні 11-го турніру пам'яті Ігоря Турчина, присвяченого 70-річчю з дня народження великого тренера, більшість вважала, що боротьбу за головний приз поведуть українки та румунки. Щоправда, срібні призери минулорічного чемпіонату світу не привезли до Києва чотирьох основних гравців. Леоніду Ратнеру вдалося зібрати всіх сильніших iз тих, хто міг допомогти командi. Лише в переддень старту стало зрозумілим, що травма спини не дозволить нам розраховувати на голкіпера Тетяну Ворожцову на грудневій континентальній першості.

      Попри усі проблеми, щоб там не казали, клас українських гандболісток, бронзових призерок Олімпійських ігор 2004 року, все ж досить високий. Це й допомогло господаркам без проблем обіграти в перших двох матчах збірні Австрії й Румунії. Якщо в суботу й виникали моменти, коли румунки наздоганяли нашу команду, то лише завдяки невимушеним помилкам самих українок. За цим уважно спостерігали дебютантки меморіалу зі збірної Бразилії, які на той момент мали мінімальну поразку від румунок та феєричну перемогу над австрійською командою.

      Висновки дівчата з Південної Америки зробили належні: українки мають класних гравців, але не мають великого розмаїття атакуючих дій та щільності в захисті. Веселі, енергійні, пластичні бразилійки привнесли трохи світла та емоцій у на диво напівпорожній Палац спорту. Це той випадок, коли на трибунах зібралися лише справжні шанувальники гандболу, близькі, знайомі та ті, хто особисто пам`ятав Ігоря Євдокимовича. І ця «професіональна» публіка віддала належне натхненій, технічній та добре організованій «самбі» з м'ячем, яку продемонстрували гості. Щоправда, ефект сприйняття їхньої гри і безперечної перемоги над українками був би зовсім іншим, якби не неймовірно слабка гра підопічних Леоніда Ратнера. Як тренер не кричав, як не прагнув повернути нашим дівчатам те, що вони вміють, як не «душив» литовських суддів, заробивши попередження, на майданчику ми бачили лише бліду тінь справжньої української команди. Хоча й сам наставник, на думку ветеранок легендарного київського «Спартака», поруч з якими пощастило спостерігати за вирішальним поєдинком, помилявся. Наприклад, значно раніше потрібно було ставити у ворота голкіпера Марію Макаренко, яка видавала серії з двох-трьох відбитих кидків. Більше відводити часу на майданчику Олені Цигиці, яка повернулася у спорт після народження дитини. Саме цього дня в неї пішов кидок (7 голів за матч). Нестандартною була в тих рідкісних епізодах, коли виходила на майданчик, Регіна Шимкуте, тож, можливо, і їй потрібно було довіряти більше. Щоправда, після матчу Ратнер пояснив, що перевірив у бойових умовах весь кадровий потенціал «синьо-жовтих», не ставлячи за головне результат.

      Побачили ми й те, що нерідко приписується «нефартовості». Українки вперше на турнірі грали в синіх футболках — і їм справді не щастило, адже м'яч із десяток разів потрапляв у поперечину та стійки воріт. А от пробіжки й нереалізовані виходи сам на сам із голкіпером суперниць наші досвідчені гандболістки списувати на невдачу не мають права. Після таких дитячих помилок чи варто вже казати, що в цієї команди не було й близько набору комбінацій, як за часів Турчина, тому українки відверто губилися перед дуже добре організованим і гнучким захистом. Остаточно ж вплинула на рахунок гри просто-таки феноменальна реакція бразильського голкіпера Чани Машон, яка парирувала близько двох десятків кидків наших дівчат. Саме її, до речі, цілком справедливо визнали найкращим воротарем турніру. Кращим бомбардиром стала колишня наша співвітчизниця Таня Логвін, яка захищає кольори збірної Австрії. Пробити Машон вона змогла аж 11 разів. Логвін також одержала приз найкращої лівої напівсередньої, а в інших амплуа найліпшими визнано українок Оксану Сакаду та Марину Вергелюк, румунку Рамону Майєр, бразилійку Алекс Насіменто та австрійку Симону Спиридон.

      Найголовніший же приз, на погляд автора, отримала... збірна України. Йдеться про поразку, що так яскраво розкрила Леоніду Ратнеру, над чим потрібно працювати перед чемпіонатом Європи у Швецiї, на якому наша команда стартує 7 грудня матчем проти господарок.

 

ТАБЛО

11-й меморіал «Кубок Турчина»

Румунія — Бразилія — 26:25

Україна — Австрія — 27:24 (17:8; Райхель (5), Цигиця, Резнір (по 4) — Логвін (9))

Бразилія — Австрія — 32:23

Румунія — Україна — 20:26 (11:13; Карташ, Крап (по 4) — Яценко (5), Сакада (4))

Австрія — Румунія — 32:29

Україна — Бразилія — 21:29 (12:16; Цигиця (7), Ляпіна (5) — Пінейро (9), Насіменто (7))

Підсумкове становище:

            В     Н     П     М     О

1. Бразилія 2     0     1     86-70 4

2. Україна  2     0     1     74-77 4

3. Австрія  1     0     2     77-88 2

4. Румунія  1     0     2     75-83 2