Сцена в казино: Бонду-Крейгу i карти в руки.
16 листопада в Лондоні за участi королеви Єлизавети ІІ та британського бомонду відбулася прем'єра 21-ї «серії» «бондіани» — фільму «Казино «Рояль». Однойменний роман є найпершою розповіддю про пригоди найвідомішого шпигуна Британської імперії — Ян Флемінг, «батько» спецагента 007, написав «Казино «Рояль» на початку 1950-х років. А вже у 1962-му вийшов і перший фільм про Джеймса Бонда, поставлений за шостим романом — «Доктор Ноу».
Взагалі Бонд є одним із найстаріших кіногероїв — знаменитий суперагент «живе» на екрані вже понад 40 років. Тому, природно, час від часу виникає потреба омолодження героя, себто актора, який втілює його на екрані.
У різний час роль спецагента 007 виконували Шон Коннері, Джордж Лазенбі, Роджер Мур, Тімоті Далтон та Пірс Броснан. У «Казино «Рояль» зразка 2006 року перевтілитися у Бонда доручили 38-річному британцю Деніелу Крейгу, шостому в історії «бондіани» актору і вперше — блакитноокому блондину. Також продюсери вирішили відмовитися від надміру спецефектів і більше зосередилися на несподіваних поворотах сюжету.
Наскільки вдалим є останній Бонд — судити глядачам. Однак поближче познайомитися з Деніелом Крейгом варто в будь-якому разі, адже, згідно з підписаним контрактом, у ролі агента 007 він з'явиться ще щонайменше у двох частинах «бондіани». Прем'єра стрічки з робочою назвою «Бонд № 22» запланована на 7 листопада 2008 року. Про те, коли вийде 23-тя серія, наразі нічого не повідомляється.
Отже, знайомтеся: Бонд. Джеймс Бонд. Чи то пак Крейг. Деніел Крейг.
— Деніеле, у тебе, як серйозного актора, не було сумнівів щодо того, чи варто братися за роль Бонда?
— Не думаю, що я погодився б виконати цю роль, якби це було звичайне продовження «бондіани», якою ми знали її до цього часу. Таке мене не цікавило б. Було багато втілень Бонда, і цей персонаж з часом дуже змінився. Прочитавши сценарій, я зрозумів, що ця роль надає простір для акторської уяви, тому одразу ж вирішив узятися за неї.
— Як ти отримав повідомлення про затвердження тебе на роль від продюсера фільму Барбари Брокколі і як на нього відреагував?
— Так склалося, що я тоді перебував на зйомках фільму «Вторгнення» з Ніколь Кідман (цей фантастичний трилер та ще один фільм Крейга з Ніколь Кідман — «Золотий компас» — мають вийти на екрани наступного року. — Ред.) і, як єдиний зі знімальної групи, мав того дня вихідний. Я розумію, що ця історія звучала б більше по-бондівськи, якби я в цей момент перебував на яхті десь у Середземному морі... Але насправді я... робив закупки в продовольчому магазині. Почувши пропозицію, я зрозумів, що мені потрібно зробити: по-перше, глибоко вдихнути, по-друге, напитися.
— З чого ти розпочав роботу над цією роллю?
— Для мене було важливим зрозуміти, ким є мій герой. Коли дійшла черга власне до характеру героя, я намагався подати все так, щоб було видно його зміни впродовж фільму. І почав реалізовувати цей план на зйомках. А оскільки мені ніхто не сказав «стоп», то продовжував робити своє й надалі.
— Ти намагався максимально відмовитися від послуг каскадерів і навіть у найбільш небезпечних сценах зніматися особисто, хоча й сказав пізніше, що інколи цей процес був «болючим» (зокрема, в перший же знімальний день Деніелові вибили два зуби. — Ред.). Тепер ти виглядаєш фізично вельми розвиненим і дужим. Як готувався до зйомок?
— Найважчою для мене, мабуть, була перша сцена фільму, коли дія відбувається на Мадагаскарі. Біг угору по стіні будинку є емоційно збуджуючим, але це також фізично дуже важка робота. Я завжди підтримую добру фізичну форму. Перед зйомками кинув палити, і вважаю це найкращим здобутком у всьому цьому.
— А пити не кинув?
— Ні, Боже Всемогутній, ні. Хоча впродовж зйомочних днів утримувався. Я повинен був бути справжнім атлетом, щоб виконувати роль Бонда. Без цього я б не вижив. Я весь час отримував поранення, та й не тільки я, а всі, хто був задіяний у зйомках, включно з досвідченими каскадерами. Мені доводилося приймати знеболювальні, проходити фізіотерапію. Гері Пауелл, керівник групи каскадерів, перевіряв мене, чи я здатен виконати той чи інший трюк. Я, до речі, жодного разу не відмовився від виконання навіть складних трюків.
— Як на цей час почуваються твої яйця? Цю сцену з тортурами (у якій чоловіче достоїнство Бонда безжалісно катують. — Ред.) просто важко дивитися. Чи це дійсно було боляче?
— (Сміється). Чиста правда в тому, що цю сцену було найлегше знімати. Вона виписана на одній сторінці сценарію. Мені підставили стілець, я сів на нього, але знизу замість сидіння було фіброскло, яке під моєю вагою тріснуло, а я при цьому підскочив мало не до стелі. Я багато розмовляв про цю сцену з режисером фільму Мартіном Кемпбеллом і ми прагнули, щоб вона виглядала найбільш реально. Я не знаю і не хочу знати, якими є відчуття, коли так катують по-справжньому.
— А як відбувалися зйомки довгої сцени без діалогів у казино?
— Ви навіть не уявляєте, наскільки це було складно. Ми репетирували кожен рух за столами, кожен знав, що має робити. Ми мали п'ять колод карт, у кожній з яких карти було розкладено в певному порядку. Мій партнер Мадс Міккельсен (данський актор. — Ред.) і я мали ніби спаринги. Це було захоплююче, це скидалося на бій, хоча у цьому фільмі між нами немає фізичних бійок. Дух перехоплювало від динаміки, яка відчувається у грі в покер між двома персонажами. Звичайно, серед глядацької аудиторії не всі розуміються на картах та покері, але режисер і монтажист склали все це докупи таким чином, що байдужих не залишається.
— Як ти ставишся до того, що після фільму тебе почнуть вважати секс-символом?
— Це один із наслідків роботи у фільмах такого штибу. Наскільки я розумію, сексуальність та перетворення на секс-символ цим фільмом не передбачалися. Я не намагався грати так, щоб здаватися сексуально привабливим. Але якщо вже так сталося, то це мило. Я так збентежений цим, що не знаю, що й сказати.
— Чи є життя після Бонда, тобто чи не боїшся ти, що відтепер тебе розпочнуть сприймати винятково як виконавця цієї ролі?
— Нічого насправді не змінилося. Я читаю чергові сценарії, я намагаюся знайти найбільш відповідну мені роль. Я роблю все те, що завжди робив. Мене також збуджує думка про зйомки у ще одній частині «бондіани». Підняти щось на більш високий рівень — це завжди мета. Тому ми продовжимо серіал.
— Тебе мало не розіп'яли в пресі та в інтернеті, коли стало відомо, кому саме доручено виконувати роль Бонда. Як все це на тебе вплинуло?
— Таке трапляється. Люди пристрасно вірять у те, що відчувають. Чудово, що вони уявляють собі Бонда таким, а не іншим. Це факт, із яким я не можу нічого вдіяти. Протести проти мене як нового Бонда дійсно мене вразили. Але це тривало якихось кiлька днів, а потім я прийшов до тями і сказав собі: «Ми повинні зробити цей фільм неперевершеним, найкращим із можливих, і навіть кращим, ніж я можу зробити». І така думка зміцнила мою рішучість. Я викинув комп'ютер і не зазирав до інтернету. Це було найкраще, що я міг зробити в такій ситуації.
— Які зміни в характері Бонда ти хотів би бачити? Що свого додав до цієї ролі?
— Я думаю, що цей персонаж іще не до кінця відшліфований. Я вважаю його незавершеним. Я думаю, що він повинен отримати ще багато уроків. Я хотів би бачити його в ситуаціях, у яких ми його просто не можемо уявити. Це буде важке завдання — спробувати ситуації і сценарії, які виведуть нас на новий рівень.
У червні цього року, коли я закінчив зйомки в «Казино «Рояль», останньою справою на землі, яку я хотів робити далі, були зйомки в черговому фільмі про Бонда. А тепер я знову відчуваю в собі заряд взятися до такої роботи. Це буде дуже цікаво.
— Який твій улюблений бондівський фільм?
— «Доктор Ноу» та «З Росії з любов'ю». Це великі фільми, просто найкращі. Ці дві стрічки належать до моїх улюблених. У них Шон Коннері змалював свій персонаж і з фізичного боку, і його негативні сторони, і його складність. Це великий персонаж, і Коннері вдалося подати його таким чином, що він проіснував так довго. Ці два фільми — особливі.
— Чому присвячуєш свій вільний час?
— Захоплень не так уже й багато. Я люблю рибалити, я люблю малювати, я люблю малювати рибу (сміється). Коли трапляється вільний час, я намагаюсь кудись вийти. Є в мене кілька таких улюблених місць, але я вам про них не розповім, оскільки це приватні і дуже милі місцини. Я не бачуся з родиною місяцями, тому намагаюсь завітати до них та переконатися, чи вони ще пам'ятають мене. (Крейг говорить про свою колишню дружину, британську акторку Фіону Лаудон, та їхню доньку Еллу. — Ред.).
(Фрагменти інтерв'ю з часопису «Фільм» (Польща), Бі-Бі-Сі та кількох інтернет-сайтів).
2006 — «Я, Люцифер» (у виробництві), «Сумновідомий»
2005 — «Мюнхен»
2002 — «Проклятий шлях»
2001 — «Лара Крофт: Розкрадачка гробниць», «Меч честі»
2000 — «Я мріяла про Африку»
1998 — «Любов — це диявол», «Єлизавета»
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
