«П'ять хвилин до метро»

      Дуже довго актори серіалу «П'ять хвилин до метро» і глядачі «1+1» були в однаковому становищі — ніхто не знав, чим закінчаться численні любовні історії телероману. Для виконавців головних і неголовних ролей муки щодо доль їхнiх героїв уже позаду — зйомки спільного проекту каналу і компанії «ПРО-ТБ» не так давно закінчилися. Для прихильників найрейтинговішого на сьогодні серіалу «1+1» цей момент настане вельми скоро — 100-та серія вже не за горами. Сценаристи тримали інтригу до останнього — наприклад, Артем Федотов ще за три дні до останнього знімального дня не знав, чим закінчаться стосунки його героя Аркаші i журналiстки Вiки у виконаннi Маші Єфросиніної. Сам він казав, що дуже хотів би їх одружити, та сценарист явно напише щось інше. «Я більше ніж упевнений», — твердив він.

      — Артеме, ваш герой міняється наприкінці серіалу? Він був таким грунтовним, таким позитивним?

      — Річ не в тім, що спочатку він прийшов з армії з твердим переконанням, що тепер знає про життя все. Як і будь-яка інша молода людина, яка пройшла армію. По собі знаю. В результаті  — десь життя прогинає Аркашу під себе, а десь — він його. Та в обставинах, в які він потрапляє, неможливо поводитися iнакше: розрив із Вікою, його перше кохання... Все міняється і міняється в кожному з нас.

      — Як ви  потрапили в цей проект?

      — Проби пройшли унікально для мене. Мені подзвонили, запросили поговорити з режисером, подивитися, чи сподобаємося ми один одному. Я приїхав у посольство України в Москві, мене зустрів наш режисер Сергій Альошечкін. Він тоді не виспався зранку, а може, тільки прилетів, не знаю, але був дуже  втомленим і замученим. Дав мені текст і так сонно говорить: «Давай запишемо». Я говорю: «Давай». Починаємо писати, і він раптом підбадьорюється: «Так! Далі!» Я для себе галочку поставив — влучив! Спрацюємося. Потім мене повинні були викликати на другі проби, фотографії узяти... А тут дзвонять і відразу: «Вас затвердили, приїжджайте до Києва»!

      — Не лякало, що доведеться мотатися між Москвою і Києвом?

      — Я по натурі — мандрівник. Ніколи не затримуюся на одному місці більше року. І до Москви приїхав поступати з Норильська. Пробувався в чотири акторські інститути. Все було платно і моторошно. Потрапляв у найбільш «злачні» місця Москви, однак вирулило мене на якусь правильну дорогу.

      — Узяли із собою до Москви великий чемодан грошей?

      — Якби ж то! 1200 $! Я поступив, заплатив гроші за півроку навчання. Через півроку мене відрахували, потім потрапив в одну майстерню, в іншу, в результаті принесло в ДІТМ, де викладав Сергій Анатолійович Голомазов. Він мене взяв, виняньчив, кинув у воду — мовляв, тепер давай — лапками греби. Почав гребти.

      — У Києві встигли десь побувати, крім кіностудії iменi Довженка?

      — Коли зйомки закінчувалися раніше, дуже любив їздити на каток. Любов до снігу, до льоду у мене з народження.

      — Ви, може, ще і зимовий знак зодіаку?

      — Ні, я — Овен. Народився 22 березня. Взагалі я баран у всіх проявах, навіть у відносинах з людьми. Сидить у мені режисер, який хоче сам керувати процесом. Так само і в баскетболі було, коли я грав півзахисником. У мене було активне дитинство, за що велике спасибі мамі. Кожна вільна хвилина була розписана — лише не наркотики. Боялася цієї справи. І в мене навіть у спорті було прізвисько Танк. Тобто якщо не виходить зламати оборону, то ми віддаємо м'ячик Тьомі і він тупо йде і б'є гол. Ніяких там вліво, вправо, трохи-трохи правіше... Одна смуга — суцільна. І хто б на ній не виявився — або під лавку, або відійде.

      — У житті також?

      — І в житті те ж саме. Абсолютно.

      — Здається, ви з вашим героєм у чомусь схожі.

      — В упертості — точно. Скільки Віка відмовляла Артему? І через 5-6 серій тупою завзятістю, висаджуючи замок за замком, двері за дверима, стіну за стіною — він добивався того, що хотів. В одній зі сцен (я дуже добре це запам'ятав) вона ножик на нього наставляє, а він: «Ну давай, проткни мене, я все одно отримаю своє». Вона бере його і цілує. Такий довгий, хороший, тривалий поцілунок, який міняє все.

Світлана МАКСИМОВА.