Секрети «Нового віку»

      Минулого тижня під час дня уряду, присвяченого розвитку фізичної культури і спорту, голова профільного комітету Верховної ради Микола Томенко  розкритикував цілу низку міністерств та відомств, які у своїх мережах «завалили» фізкультурно-спортивну роботу. Зі знаком «плюс» у цій сфері працює лише Міністерство освіти, свідчить Томенко. І це справді так — за час керування Міносвіти Станіславом Ніколаєнком фінансування освітянського спорту збільшилося у кілька разів, тож функціонерам із системи ЦСК «Гарт» у цьому сенсі гріх скаржитися. Але виділені кошти слід правильно використати, а саму систему — правильно організувати.

      За словами Олександра Просовського, директора Центральної дитячо-юнацької спортшколи, Міністерство освіти свого часу прийняло дуже розумне рішення — віддавати спортзали середніх шкіл для занять представникам спортивних шкіл безкоштовно, якщо вони працюють у «гартівській» системі. І це дає результати.

      Ось один із прикладів: у Харкові, де відбувалася юнацька першість із дзюдо серед дітей 1992—93 р.н., успішно виступили кияни, які в загальному заліку стали другими після дніпропетровців, і в один зі змагальних днів усі три «київські» медалі вибороли представники клубу «Новий вік». Фактично, ідеться про успіх представників однієї середньої школи. Це — заслуга відомого дзюдоїста, володаря Кубків світу та Європи 1990 року, переможця й призера багатьох турнірів Еміля Хачатряна, для якого тепер робота з дітьми стала сенсом життя.

      «У Харкові мені було приємно побачити серед переможців не лише свого сина Алексана, а й Ірину Калиновську. Пристойний результат — і «бронза» Марії Мазан, — каже Еміль Хачатрян. — У той день я справді почувався іменником, адже мене щиро вітали всі — і колеги-суперники, і керівництво. До речі, відзначу, що в нашого дзюдо непогане майбутнє, якщо головний тренер збірної України Сергій Дуброва не гребує особисто вiдвідувати юнацькі змагання, щоб оцінити перспективу на власнi очі».

      За словами тренера, особливої таємниці в успіхах його вихованців немає. Учні, тренери й батьки є єдиною родиною, у клубі разом відзначають свята, дні народження. «Новому віку» пощастило, що до спортсменів із розумінням поставилася директор київської школи № 137 Олена Рябицька, яка надала приміщення; у залі за сприяння депутата міськради Даніеля Карабаєва зробили ремонт, поклали нові татамі. Діти тренуються двічі на день: один раз — в училищі фізкультури на Лісовому масиві, другий — у цій школі. «А під час канікул у нас буває і по три тренування на день. Вважаю, що такий дорослий режим дисциплінує дітей, — каже Хачатрян. — У мене такий підхід до підопічних: спочатку вони повинні стати порядними людьми, а тоді вже — сильними спортсменами».

      Якогось постійного багатого спонсора в «Нового віку» немає. Усі організаційні питання вирішуються разом — із президентом клубу Артуром Арутюняном, директором ЦДЮСШ Олександром Просовським, батьками. При правильному підході до справи приходить і визнання. «Нас тепер часто запрошують на різні змагання, в тому числі й на міжнародні, — розповідає Еміль Хачатрян. — Скажімо, наступного року в моїх підопічних у календарі аж 28 турнірів різного рівня. Намагатимемося не пропустити жоден. Найголовніший турнір буде в лютому в Луцьку, за його підсумками відбиратимуть до складу юнацької збірної України, першої для моїх учнів».

      Дзюдо — вид спорту, який виховує сильних і тілом, і духом. Щоб більше дітей мали можливість спробувати себе на татамі, потрібно не так уже й багато. Для початку — правильно використати спортзали у середніх школах та інших навчальних закладах. І такий підхід стосується не лише дзюдо...