Закордонні парламенти визнали Голодомор геноцидом української нації

17.11.2006

      Подвійний парадокс української історії! Правда про найбільшу національтну трагедію вперше прийшла до нас з-за окену. Так само визнання Голодомору актом геноциду  української нації і вшанування його жертв також почалося за кордоном.

 

Австралія

      Сенат парламенту Австралії визнав Голодомор в Україні одним з найжахливіших актів геноциду в історії ще в документі від 28 жовтня 1993 р., ухваленому з нагоди 60-х роковин українського голоду.

Аргентина

      Палата сенаторів Національного конгресу Аргентини 23 вересня 2003 р. ухвалила Декларацію про вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні 1932—1933 рр., організованого тоталітарним радянським режимом. Ініціатор декларації, колишній Президент Аргентини і сенатор Рамон Пуерта  назвав штучний Голодомор в Україні 1932—1933 років «терористичною акцією влади і довголітньою морально-психологічною травмою цілого народу». На його думку, ця трагедія повинна бути визнана у світі як історичний факт геноциду, що «нагадує і застерігає від жахливих наслідків діяльності будь-яких диктаторських режимів».

Грузія 

      У документі від 20 грудня 2005 р. «Щодо увічнення пам'яті загиблих в Україні в 1932—1933 роках унаслідок політичних репресій і Голодомору» парламент Грузії відзначив, що «тоталітарний більшовицький режим здійснив зумисний геноцид українського народу». «Радянський Союз упродовж десятиліть замовчував жорстокість, яку було вчинено на Україні у період правління Сталіна, — наголошується в документі. — Ці події мали найтяжчі наслідки — порушення етнічної ідентичності та знищення культурної самобутності».

Естонія

      Рійгікогу (парламент) Естонії 20 жовтня 1993 р. засудив комуністичну політику геноциду в Україні. У зверненні голови Рійгікогу О. Нугіса до українського народу говорилося: «Подібні випробування тих років минули Естонію, бо в 1918—1940 роках вона була незалежною державою. Та після анексії Естонської Республiки й приєднання її до Радянського Союзу нас також спіткали геноцид нації, масові арешти й депортації, знищення та виселення інтелігенції. Ці злочини не мають терміну давності і не зітруться з пам'яті народу».

Італія 

      Палата депутатів парламенту Італії ухвалила 24 лютого 2004 р. резолюцію Комісії з закордонних справ та з питань європейської співдружностіпро вшанування пам’ятi жертв Голодомору, який справедливо вважають геноцидом українського народу. За повідомленням Посольства України в Італії, ця резолюція з технічних причин ще не пройшла всіх пов'язаних з її офіційним ухваленням процедур.

Канада 

      Сенат Канади ухвалив 19 червня 2003 р. резолюцію із закликом до уряду Канади «визнати Голодомор-геноцид в Україні 1932—1933 рр. та засудити будь-які спроби заперечувати або спотворювати історичну правду про те, що це — не що інше, як геноцид».

      У резолюції, ініціатором якої була сенаторка українського походження Рейнелл Андрейчук, термін голодомор-геноцид вживається шість разів. У документі також міститься заклик до всіх канадців, особливо істориків, просвітян і парламентаріїв, включити правдиві факти про голодомор-геноцид 1932—1933 років до офіційних документів і освітніх програм.

Литва

      У заяві «Про вшанування жертв політичних репресій і Голодомору в Україні в 1932—1933 роках» від 24 листопада 2005 р. сейм Литовської Республіки визнав, що «сталінський комуністичний режим вчинив свідомий, ретельно спланований геноцид українського народу».

Польща

      У постанові від 16 березня 2006 р. сенат Республіки Польща висловив солідарність з позицією України щодо необхідності визнати Голодомор 1932—1933 рр. актом геноциду. «За смерть мільйонів невинних людей, — говориться в документі, — несуть відповідальність і ті держави, які закуповували у цей час у СРСР продовольство, а також журналісти, політики й інтелектуали, які відвідували Україну й не тільки не визнали факту всеохоплюючого геноциду, а й брехливо заявляли про безпідставність таких звинувачень. За таку брехню деякі журналісти отримували престижні міжнародні нагороди. Цей похмурий розділ цинізму й угодництва необхідно докладно вивчити й описати, а визнані у той час нагороди скасувати».

США

      1988 року конгресово-президентська комісія з дослідження голоду в Україні у доповіді Конгресу зробила висновок, що «Йосип Сталін і його оточення вчинили геноцид українців у 1932—1933 роках».

      Палата Представників Конгресу США 20 жовтня 2003 року визнала Голодомор 1932—1933 рр. в Україні «актом терору і масового вбивства, спрямованим проти українського народу».

      Сенат 28 липня 2003 року визнав Голодомор 1932—1933 років в Україні актом геноциду.

Угорщина

      Державні Збори Угорської Республіки з нагоди 70-х роковин Голодомору в Україні одностайно засудили «всі прояви расової, національної чи етнічної дискримінації, особливо ті, що спрямовані на винищення окремих народів, — геноцид». У документі висловлювалася солідарність і співчуття угорського народу рідним, нащадкам і близьким жертв Голодомору, спричиненого сталінським режимом.

  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>