Сьогодні в Брюсселі розпочинається дводенний саміт лідерів 15 країн-членів ЄС та 10 країн-кандидатів, де обговорюватиметься проект нової Конституції розширеного Європейського Союзу та буде здійснено спробу прийняти цей документ. Увесь тиждень лідери європейських країн проводили активні переговори та консультації з тих положень Конституції, які залишаються суперечливими і можуть спричинити ситуацію, коли саміт з прийняття нового головного закону об'єднаної Європи закінчиться повним провалом.
Найбільші суперечки викликають два положення Конституції: кількість голосів кожної країни у виконавчому органі ЄС та запис (чи його відсутність) у преамбулі про християнські корені та спадщину Європи. Німеччина та Франція, сумарне населення яких складає третину громадян всього розширеного ЄС, хочуть, щоб ця їхня вага знайшла відображення в системі голосування. Але Іспанія та Польща побоюються домінації в новому Союзі великих країн, тому вимагають дотримання попередніх домовленостей, досягнутих 2000 року на саміті ЄС у Ніцці: тоді було вирішено, що Іспанія та Польща отримають у виконавчій комісії по 27 голосів, а Німеччина і Франція — по 29, хоча населення двох останніх країн вдвічі більше, ніж перших двох. Париж та Берлін пізніше спохопилися і почали вимагати зміни цих квот на свою користь. Суперечки та переговори тривали місяцями, але представники всіх чотирьох країн твердо залишалися на своїх позиціях і не спромоглися знайти компроміс до сьогодні. Війна за голоси, яка перенесеться у Брюссель, загрожує навіть зривом саміту.
У проекті Конституції задоволені вимоги Франції та Німеччини, але також врахована небезпеку домінування великих країн, тому зроблено запис, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини країн-членів ЄС, які представляють не менше 60 відсотків від загального населення Союзу. На початку цього тижня канцлер Німеччини Герхард Шредер завітав до Італії і заручився підтримкою своєї позиції у прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі. Після переговорів голова уряду Італії заявив кореспонденту Бі-Бі-Сі: «Після цієї зустрічі мій оптимізм (стосовно прийняття Конституції), який ще вчора становив 50 на 50, сьогодні зріс до 55 на 45».
У представленому на розгляд керівників країн ЄС проекті Конституції не міститься згадки про Бога та християнську спадщину Європи. На необхідності такого запису особливо наполягають Мальта, Іспанія та Польща. Загалом цю вимогу підтримують 10 з 25 країн. Франція виступає різко проти, оскільки в ній існує сильний розподіл між державою та церквою.
У зв'язку з невирішеністю цих двох важливих положень Польща готова накласти вето на проект Конституції ЄС, заявив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі напередодні відкриття саміту президент Польщі Олександр Кваснєвський. Він сказав: «Якщо позиція Союзу залишиться незмінною, то ми не зможемо з нею погодитися. Раніше чи пізніше, але виявиться, що ми мали рацію. Ми діяли вірно, коли боролися за нашу свободу, ми діяли вірно, коли боролися з комунізмом, і тепер чинимо слушно, коли боремося за баланс розподілу сил в Європейському Союзі». Польща залишається настільки непоступливою, що її засудили найближчі союзники з Вишеградської групи — Чехія і Словаччина. Зокрема голова МЗС Словаччини Едуард Кукан заявив агенції ЧТК: «Поляки ведуть дуже ризиковану гру. Вони поставили все на одну карту і відрізали дорогу для відступу».
Керівництво ЄС погрожує, що у випадку блокування Польщею та Іспанією прийняття нової Конституції будуть переглянуті засади фінансування цих країн з бюджету Союзу. Сьогодні перед початком саміту на спільному сніданку зустрінуться і вироблять спільну позицію і план можливих дій президент Франції Жак Ширак, канцлер Німеччини Герхард Шредер та прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер. Ширак і Шредер за два дні до цієї зустрічі заявили, що в разі провалу саміту створять у рамках ЄС разом з кількома іншими країнами окрему групу, всередині якої інтеграція буде просуватися швидшими темпами. Ймовірно, що до цієї групи, окрім Італії, буде запрошено також Велику Британію, хоча вона також не хоче підкорятися Брюсселю в окремих питаннях, зокрема прагне самостійно проводити свою податкову, фінансову, оборонну та закордонну політику.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
