Що й вимагалося довести. На ювілей

      У неділю зранку чи не півкраїни прокинулося о сьомій ранку, щоб подивитися, як наш співвітчизник Володимир Кличко у черговий раз битиметься за свою честь і честь України. І...  незлим тихим словом згадала тих, хто придумав жіночий бокс, бо спочатку нам довелося подивитися, як захистила свій титул Лейла Алі, дочка славнозвісного боксера 1970-х років, і лише потім на екрані з'явилося нарешті обличчя 30-річного Кличка-молодшого i його суперника, американця Келвіна Брока.

      Позавчорашній двобій для Володі мав особливе значення з кількох причин. По-перше, український суперваговик мав довести, що сильніший за всіх, принаймні у IBF — одній з чотирьох провідних організацій, титул якої він і захищав. Ця перемога мала відкрити йому шлях до здійснення їхньої спільної з Віталієм мрії: об'єднати чемпіонські пояси за різними версіями. По-друге, цей двобій відбувався у «Медісон сквер гардені», де битися дозволяють лише найкращим. Тож Мекка світового боксу вимагала від Кличка яскравого видовища. І по-третє, цей бій став для українця 50-м за десять років його перебування на професіональному ринзі, куди він ступив після здобуття золотої медалі на Олімпіаді-1996 в американській Атланті. А на ювілеї у нас прийнято дарувати подарунки. Що сам Володимир міг подарувати і собі, і всім нам, пояснювати, мабуть, не варто.

      На думку чи не всіх фахівців і букмекерських контор, фаворитом у минулому бою значився Кличко. Нікого не вводив в оману факт відсутності поразок у Брока, бо здобуті вони були у дуелях з не надто авторитетними боксерами. Та й ті 29 перемог вивели Келвіна лише на третій рядок у рейтингу IBF, а на зустрічі українця з цим опонентом наполягала Міжнародна боксерська федерація. За логікою, Володя не мав би змушувати нас хвилюватися, але три його поразки привчили бути в напруженому очікуванні кожного разу, коли він виходить на ринг.

      Брок Кличка боявся. Це стало зрозумілим на перших секундах двобою, коли він то повертався до нього спиною, то хаотично, ледь не в розпачі, розмахував руками, а то просто за власною ініціативою падав на підлогу. Розмірена й неспішна манера ведення бою українця (за перший раунд — жодного удару правою рукою) дозволила суперникові прийти до тями й чинити опір. Щоправда, високий зріст і довгі руки нашого спортсмена не дозволяли Келвіну дістатися якомога ближче, що він проанонсував ще перед виходом на ринг.

      З четвертого раунду Володимир налагодив стабільний удар джебом, «опрацьовуючи» обличчя суперника з відстані, а з п'ятого відрізку бою запустив у хід і «двієчки» з нанесенням сильного удару правою. Брок почав здавати фізично, всі чекали, коли ж він упаде. Однак ускладнення могло викликати розсічення над лівим оком Кличка, яке він отримав у шостому раунді. На думку українця, він помилився, підпустивши суперника занадто близько, й той боднув його головою.

      Мабуть, зрозумівши, що тягти далі нікуди, у сьомій трихвилинці наш гігант взявся за справу по-серйозному. Після серії важких ударів Келвін певний час ще тримався на ногах, але після чергової «двійки» впав, наче підкошений. На відлік рефері «десять» він таки піднявся, та, подивившись у вічі американцеві, суддя вирішив завершити бій.

      «Я поклав його комбінацією лівий хук — правий прямий, — сказав на прес-конференції Володимир. — Але повинен був зробити це ще в першій чверті бою. Однак мені був потрібен час, щоб звикнути та зрозуміти темп і частоту дій Брока, який діяв обережно і вів бій від захисту. Я знав, що двобій закінчиться моєю перемогою, оскільки бачив, що можу його легко вразити своєю правою. Розсічення мені трохи заважало вести бій, але не настільки, щоб я почував непевність».

      Брок після двобою обмежився коротким коментарем: «Я бачив його удари, але не встигав реагувати на них. Володимир володіє набагато потужнішим ударом, аніж я думав. Він по праву заслужив перемогу в цьому двобої, бо був сильнішим». Ще американець виказав здивування 14-тисячною аудиторією, яка переважно підтримувала його суперника.

      Тут же Володимир підтвердив, що хоче боксувати з будь-яким бійцем, що є власником титулу чемпіона світу за версією іншої організації — чи то росіяни Валуєв чи Маскаєв, чи ж американець Бріггс. У прагненні до об'єднавчого матчу Кличко сподівається на допомогу скандально відомого, але від цього не менш впливового промоутера Дона Кінга. Бо IBF уже встигла заявити, що наступним обов'язковим суперником українця є другий номер рейтингу — американець Рей Остін (перша позиція — вільна). У випадку, якщо чемпіон відмовиться від цього бою, він буде позбавлений титулу.