Підтримувати творців літератури, а відтак і значної частини культурного простору, в якому існує нація, завжди варто. І загалом, і грошима зокрема. Тож літературних і навкололітературних премій забагато не буває, незважаючи на те, що варто лише з'явитися якомусь пристойному меценату чи преміальному фонду, як одразу ж беруться до ставлення запитань — чи варто витрачати на це зусилля, чи маємо насправді кого підтримувати, чи доцільно вкладати у це кошти тощо. Добре це чи зле, але завжди після присудження гучних (у сенсі — розкручених ЗМІ) і «вартісних» (в сенсі — більш як 500 гривень) премій чуємо кулуарні розмови pro... І незабаром всі спраглі до розмови будуть мати ще один непоганий привід повправлятися у красномовстві.
Громадська організація «Академія книги» та літературно-критичний журнал «Київська Русь» у рамках дев'ятого Міжнародного книжкового ярмарку «Медвін: Книжковий світ-2006» вручать трьом літописцям сучасності літературну премію «Нестора Літописця». Призовий фонд у «Літописця» незлий — 40 тисяч національних грошових одиниць.
В Україні довкола різноманітних нагород точиться чимало розмов щодо «способів» обрання лауреатів. Утім, дізнатися «хто» і «за кого» голосував, можна буде без особливих проблем, розпитавши учасників суспільної ради журналу «Київська Русь» і співробітників редакції. Всі вони назвуть трьох кращих літописців сучасності, які в літературній формі залишають згадку про емоції та правду нашого часу.
20 000 отримає автор книжки, яка, на думку експертів, є найчеснішим і найцікавішим літописом сучасності або недавньої історії. Жанр твору не має значення. Це може бути проза, поезія, есеїстка, публіцистика і навіть переклад. «Київська Русь» стверджує — важлива насамперед якість.
10 000 отримає журналіст, який упродовж останнього року найфаховіше, найбільше і найпильніше утримував руку на пульсі життя української книжки, літератури, літописання. На думку редакції, гідні конкуренти допомагають зростати, відтак варті подяки.
10 000 також отримає автор кращої публікації в книгах журналу «Київська Русь» (редакція тоскно повідомляє, що ніхто з колективу та суспільної ради претендувати на цю відзнаку не може). Позиціонується це бажанням журналу давати для своїх читачів найкращі українські тексти.
Від наступного року лауреатів визначатимуть ще й «академіки книги». А доки склад фахового товариства формується, підсумки премії підбиває літературно-критичний журнал «Київська Русь» — сучасний літопис, що увійшов у культурне поле Руси-України назавжди.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
