«Україна молода» упродовж останніх років інформувала читачів про життя і нові «витівки» всесвітньо відомого мадрівника, підкорювача обох полюсів нашої планети і майже всіх вершин світу (Евересту, Ельбрусу та ін.) Федора Конюхова. З нагоди 50-річчя нашого земляка обласний голова Євген Карташов (нині — запорізький мер) подарував йому... обіцянку облаштувати у селі Чкалове Приазовського району, де народився Федір Конюхов, музей, а також добитися, аби його ім'я було занесено до Книги рекордів Гіннесса.
Два роки минуло, і певні зміни є. Щоправда, лише в житті пана Федора. За повідомленнями інтернет-видань, невтомний мандрівник надумав балотуватися до російської Держдуми (як мешканець Москви), аби «проштовхувати освіту в закапелки Росії», розвивати три мистецтва — художнє, книговидавниче і... вирощування чистокровних скакунів ахалтекінської породи!.. Родичам, котрі мешкають у селищі Атманай Якимівського району, більше імпонує версія щодо наміру їхнього сина і брата постригтися в монахи («Я ж навчався у пітерській духовній семінарії, і маю великий гріх, що не закінчив навчання», — каявся в одному з інтерв'ю сам пан Федір). Колись, вірогідно, і здійсниться мрія Конюхова — оселитися в Сергієвому Посаді, поряд iз могилою Сергія Радонезького. На часі ж — здійснення нових проектів: у березні 2004 року Конюхов має намір учергове здолати Атлантику, однак iз рекордною швидкістю, а затим, у 2004 чи 2005 році, за максимум 80 діб здійснити ще одні мандри навколо світу.
Свого слова наш земляк зазвичай дотримує. А що ж із обіцянкою запорізького можновладця пана Карташова?.. Конюхов, на свою голову, запам'ятав мовлене обласним головою. За два роки влада тільки і спромоглася, що викупити (за чужий кошт) будинок № 128 по вулиці Леніна в селi Чкалове. Там колись мешкав Федір, його брати і батьки. Громаді села не по кишені ремонт хатинки, якій майже сто років. А влада обласна не квапиться виділити ремонтні гривні. Глухий кут?..
Спантеличений таким ставленням «губернатора» області до своєї обіцянки, «винуватець» наполеонівських планів запорізької влади підготував листа на ім'я обласного голови. Адресант акцентує, що якби не спонсори, то і помешкання під музей досі не було б!.. Моральний дискомфорт нашого земляка посилює та обставина що музеї, названі його іменем, давно створені не лише в Москві, куди його з України вигнало абсолютне дистанціювання керівників регіону і держави (особисто Кучма проігнорував ділові пропозиції однодумця і спонсора мандрівника, президента Калмикії Кірсана Ілюмжинова) від реалізації проектів українського мандрівника, а й навіть у Находці... Ось він і пропонує новому голові Запорізької облдержадміністрації «відважитися» на бодай три «подвиги» — затвердити статут «Будинку-музею братів Конюхових» (Павло відомий своїми «кругосвітками» на велосипеді), надати йому статус філії обласного краєзнавчого музею і профінансувати ремонт будинку, котрий може розвалитися...
Федір Конюхов бере і на себе певні зобов'язання. Окрім експедиційних експонатів, мандрівник передасть музею левову частку свого творчого доробку — книги (він є автором вже дев'яти видань), картини, фотографії, кіно- і відеоматеріали. Подбає знаменитий «екс-українець» і про майбутні відвідини музею офіційними і туристичними делегаціями. А це ж не лише імідж регіону, а й певна «крапля» до його бюджету.
Прикметно, що про інціативу влади стосовно «Книги рекордів Гіннесса» пан Федір і не згадує. Прізвище Конюхова і без того значиться у знаменитій на весь світ «Хроніці людства», зауважив його син Оскар, відвідавши Запоріжжя. Передавши журналістам лист-звернення батька до Володимира Березовського, Оскар оприлюднив деякі подробиці з реалізації чергових проектів. З'ясувалося, що наступне одиночне плавання навколо планети Федір мріє здійснити на 120-футовій яхті, котра належить вдові убитого піратами (на Амазонці) Пітера Блейка, яхтсмена з Нової Зеландії. Для перемовин щодо умов купівлі яхти Федір з Оскаром, котрий є водночас менеджером мандрівника, відвідали Велику Британію, де нині мешкає пані Блейк. Паралельно уточнює Федір Конюхов умови видання своїх щоденників — одне з видавництв зробило заявку на ті сторінки, які описують його океанічні пригоди — плавання за десять років...
Мандрівником цікавляться, його пропагують. Цьогоріч лише в Китаї Конюхова «проігнорували», не відкривши кордон для експедиції Великим шовковим шляхом. Мотив зрозумілий — тодішній розгул атипової пневмонії. А що завадить Україні долучитися, за великим рахунком, до слави відомого на весь світ українця?