Лікарі сидять на валiзах

      Невiдомо, кому першому спала на думку ідея великого переїзду київських медустанов на менш цінні землі (з подальшим продажем ділянок, які звільняться), але спочатку активність столичної міськдержадміністрації в цьому напрямі неабияк налякала майбутніх переселенців — працівників пологового будинку №1, що на вулиці Арсенальній, 5. У київської громади відразу ж виникло запитання: якщо ласі 1,3 гектара лікарняної землі підуть з молотка, де працюватимуть медики та отримуватимуть допомогу пацієнти? Згодом з'явилася інформація про те, що міська клінічна лікарня № 15, що на вулиці Григорія Сковороди, 2, також має виїхати з корпусів, які історично належать Києво-Могилянській академії. Куди — знову ж таки невідомо... Буря емоцій, яка здійнялася в ЗМІ, вщухла тільки після офіційних пояснень мерії.

Там страшно лікуватися!

      Заступник голови КМДА Ірена Кільчицька розповіла, що згадані приміщення сьогодні перебувають у жахливому стані й не відповідають тим вимогам і конвенціям, які підписала Україна. «До лікарні № 15 навіть заходити страшно, що вже казати про лікування там! Операційний стіл 1943 року, а флюорограф, виготовлений ще у вісімдесятих роках минулого століття, не може нормально діагностувати», — стверджує панi Кiльчицька. Не кращу оцінку від робочої групи КМДА, яка займається інвентаризацією столичних лікарень, отримав пологовий будинок № 1.

      «Якісні медичні послуги потрібні всім киянам, незважаючи на їхній соціальний статус і фінансові можливості, — говорить пані Кільчицька. —  Приміщення комерційних медичних структур оснащені за останнім словом техніки i відповідають усім світовим вимогам. Муніципальні медзаклади цим похвалитися не можуть: 70 відсотків з них перебувають у жахливому незадовільному стані, а 90 відсотків не відповідають моральним і матеріальним стандартам».

      Залишити все як є — значить, кинути бюджетні медзаклади та їхніх пацієнтів наодинці зі своїми проблемами. Водночас, на думку чиновників, реконструкція приміщень і модернізація обладнання обійшлися б місту в «непідйомну» суму. Набагато доцільніше було б витратити кошти на будівництво сучасного медичного центру «з нуля». Але де ж їх узяти, ці гроші? «Значна частина коштів, які виділяються з бюджету цим установам, йде тільки на ремонт будівель, зведених з кінця XVIII до середини XIX століть, — стверджує пані Кільчицька. — Виходить, на саму медицину йдуть копійки... Бюджет міста не зможе «потягнути» реабілітацію всіх медичних закладів. Тому ми хочемо зробити так, щоб медицина зробила це за рахунок власних ресурсів, які, на щастя, має».

      Під «власними ресурсами» мерія розуміє землю в центрі Києва, на якій сьогодні височіють лікарняні корпуси. Мовляв, продавши дорогі ділянки, місто зможе профінансувати будівництво й оснащення муніципальних клінік найвищого класу. Доки старим лікарням не збудують заміну, усі вони залишатимуться на своєму місці й працюватимуть у звичайному режимі. Чиновники вважають це ідеальним розв'язанням проблеми. А як щодо ставлення до цього не зовсім ординарного проекту самих «переселенців»? Керівництво пологового будинку від коментарів відмовилося...

Нам би вистачило ремонту

      Щодо будівель лікарні № 15, то їхня подальша доля (після виселення медиків) наразі невідома. А головний лікар Андрій Мусієнко зауважив, що його цілком влаштував би ремонт існуючих корпусів. Втім, якщо на іншій ділянці збудують сучасний медичний центр, лікарня не відмовиться туди переїхати...

      Загалом лікарня №15 — це багатопрофільний медичний заклад, який приймає понад 11 тисяч пацієнтів на рік та має у своєму складі два хірургічних, два терапевтичних, кардіологічне, неврологічне, реанімаційне та міське інфекційне відділення. Вона розташована на двох ділянках (Сковороди, 2 та Фрунзе, 107) і це, за словами Андрія Мусієнка, ускладнює оздоровчу роботу. Не рятує ситуації навіть нещодавно придбаний за кошти райдержадміністрації санітарний автомобіль — із поганим самопочуттям все одно багато містом не поїздиш...

      Тому робоча група КМДА обіцяє переселити до нової будівлі обидві частини клініки. Вже й ділянку землі для цього пригледіли — за адресою Осиповського, 2а, це також на Подолі. Ділянка, до речі, не проста: зараз вона належить Інституту харчової хімії та технології НАН України, але ще 1985 року саме на цій території передбачалося будівництво нової лікарні Подільського району. Потім було розпорядження 183-Р від 24 березня 1992 року (тоді були проведені економічні розрахунки), проте справа чомусь загальмувала...

      Цього разу мерія збирається довести почату колись роботу до кінця і навіть називає приблизний термін здачі об'єкта — за півтора-два роки. «Якщо ми говоримо про багатопрофільну лікарню, то її будівництво коштуватиме більш ніж 300 мільйонів гривень, — каже начальник головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Києва Людмила Качурова. — Відведення землі, на яке потрібні постанова Кабінету Міністрів та рішення Київради, проектно-кошторисна документація, дозвільні документи й саме будівництво, — на все це повинно піти приблизно півтора-два роки».

      Водночас Ірена Кільчицька зазначила, що ділянка на вулицi Осиповського є лише одним із варіантів і, можливо, нову лікарню збудують в іншому місці. На користь цього припущення свідчить і те, що членів робочої групи КМДА навіть не пустили на територію Інституту харчової хімії та технології. Охоронець сказав: «Нє положено», і чиновники роздивлялися дiлянку з-за паркану. Схоже, у зв'язку з «великим медичним переселенням» назріває новий скандал...

МАЙТЕ НА УВАЗІ

      За словами заступника голови КМДА Дениса Басса, 15 листопада у Колонній залі КМДА відбудуться громадські слухання щодо будівництва потужного лікувального закладу, яким зможуть користуватися всі мешканці Подільського району.

СКАЗАНО!

       «УМ» вирішила поцікавитись, як ставиться до планів мерії Інститут харчової хімії та технології НАН України, на території якого планується збудувати сучасну лікарню. З'ясувалося, що з директором інституту Володимиром Боровським це питання взагалі не узгоджували. «Я не хочу навіть чути про цю лікарню! — не стримує емоцій науковець. — Це все просто вигадки комерційних діячів».

      Якщо територію на Осиповського, 2а не залишать у спокої, Володимир Боровський обіцяє звертатися до судів і навіть відстоювати права наукового закладу в Європейському суді з прав людини: «Річ у тім, що Академія Наук — самоврядна організація, а в цьому випадку про плани забудівників не проінформували навіть Бориса Євгеновича Патона (президент НАН. — Авт.)».

      Як альтернативну площу для забудови пан Боровський пропонує територію навпроти інституту: там розміщені теплиці, які не працюють. Найбільше ж він обурений ставленням міської влади до науки, яка зараз тільки-но починає відроджуватися. Нещодавно саме Інститут харчової хімії та технології розробив спеціальну технологію обробки пшениці, яка дозволяє збільшити її харчову цінність на 70 відсотків, та винайшов новий метод отримання лікувальних соєвих продуктів...