«Ми проаналізували гру «Валенсії» в попередньому матчі й не побачили, щоб іспанці були вищі рівнем за «Шахтар», — сміливо заявив напередодні домашнього поєдинку з «кажанами» тренер донеччан Мірча Луческу. — Я хотів би побачити на полі той «Шахтар», який у минулі роки вигравав у «Селтіка» й «Барселони». Організація гри й індивідуальна майстерність дозволяють нам не лише грати на рівних із європейськими грандами, а й перемагати їх. Тому для мене не буде дивним, якщо ми обіграємо і «Валенсію», і «Рому».
У цьому місці треба зробити поправку. «Селтік» навряд чи можна ставити в один ряд із грандами континентального футболу, та й «оспівані» перемоги гірників над напіврезервними складами «Барселони» та «Арсеналу» — теж не привід для надмірної гордості. Ось і «Валенсія» цього разу приїхала в Донецьк без шістьох травмованих гравців, тож навряд чи перемога «Шахтаря» над такими «кажанами» виглядала б сенсаційною. Але перемогти не вийшло — вийшла бойова нічия.
Позавчора донеччани проводили свій сотий матч у єврокубках. Такий ювілей варто було відзначити яскравою грою. З іншого боку, католики 31 жовтня відзначають Хелловiн, то ж чи варто дивуватися, що «силам темряви» цього дня вельми пощастило «відскочити» (адже футболістiв «Валенсії» завдяки емблемі називають також «кажанами»).
З перших хвилин гірники почали ганяти цих «кажанів», використовуючи не лише швидкість і бразильську техніку тріо хавбеків Матузалема, Фернандіньйо та Жадсона, а й колективний пресинг. Останній елемент, щоправда, потребує системного використання, адже навички чистого відбору м'яча так відразу не з'являться. А відбір із фолами може нівелювати весь ефект, що й довели наступні події.
Спочатку свою майстерність при виконанні штрафного продемонстрував Жадсон, блискуче закрутивши м'яч у «шістку» воріт Канісареса. Ставка на швидкий гол спрацювала, а продовження стартового тиску могло принести додаткові дивіденди. Однак Матузалем влучив у стійку, а ще кілька перспективних атак не знайшли логічного завершення через зайвий поспіх та жадібність Агахови.
Не встиг «Шахтар» перевести подих, як іспанський клуб продемонстрував, у чому переважає українського чемпіона. Біля воріт Богдана Шуста було призначено перший штрафний удар, і гості виконали його явно за відпрацьованою схемою. На простріл Давіда Вільї у призначеному місці відгукнувся досвідчений Фернандо Морієнтес. Чигринський, який діяв у центрі оборони з Гюбшманом, прогавив форварда в цьому епізоді лише на мить. Так в цьому і полягає перевага грандів: для голу їм потрібно значно менше умов, ніж міцним середнякам на кшталт гірників.
Позитивне зрушення у діях донеччан — це вміння тримати удар, якого раніше «на Європі» не спостерігалося. Цього разу вони не знітилися, продовжуючи грати у своїй манері. Знову вийти вперед донеччанам дозволила індивідуальна майстерність Фернандіньйо, який довго просувався з м'ячем, поки не вирішив пробити. М'яч зняв павутиння з «дев'ятки» воріт гостей уже в протилежному куті.
До перерви «Шахтар» повинен був забивати ще не раз, але Агахова, Брандао й Левандовський, який замінив у центрі поля дискваліфікованого Тимощука, своїми моментами не скористалися: десь не вистачило майстерності, а десь — координації. І це стало причиною втраченої перемоги. Тим більше що на тлі активності в атаці і загалом видовищної і веселої гри недоліків у грі «Шахтаря» вистачало.
Ідеться насамперед про оборону, в якій Шуст не демонстрував «олімпійський спокій», Срна та Рац на флангах втрачали позиції і дрібно фолили. Хорват, власне, і став причетним до тієї нервозності, яка завершилася другим голом левантійців. Спочатку Даріо одержав жовту картку за удар суперника ззаду по ногах і при цьому сам зазнав пошкодження. Коли ж Срна повернувся у штрафний майданчик після надання допомоги, то не встиг розібратися в диспозиції при виконанні гостями кутового. Після навісу на ближню штангу Еміліано Моретті прокинув м'яч далі, де забутий Роберто Айяла у падінні головою вгатив «шкіряного» у сітку.
Після цього «Валенсія» більш-менш спокійно тримала оборону, оскільки у господарів поля не вистачало фізичних кондицій для останнього штурму. Не допоміг і вихід на поле Чіпріана Маріки.
Так іспанський гранд довів матч до нічиєї, скориставшись двома моментами з двох, і достроково забезпечив собі місце у 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. У команди Енріке Флореса практично не залишилося мотивації на наступні дві зустрічі, крім, хіба що, боротьби за перше місце в групі. Найбільшим же розчаруванням вечора стало те, що «Шахтар» навіть після гри, яка сподобалася вболівальникам, залишився на останньому місці. Бо «Олімпіакос» спромігся на нічию у Римі й надалі має перевагу перед українським чемпіоном у боротьбі за путівку в Кубок УЄФА. До того ж в останньому матчі греки прийматимуть донеччан удома.
ТАБЛО
Ліга чемпіонів. Груповий турнір.
Група D. 4-й тур
«Шахтар» (Україна) —
«Валенсія» (Іспанія) — 2:2
РСК «Олімпійський». 25 500 глядачів
Арбітр: Петер Фрейдфельдт (Швеція)
«Шахтар»: Шуст, Срна, Чигринський, Гюбшман, Рац, Левандовський, Матузалем, Фернандіньйо (Дуляй, 89), Жадсон, Агахова, Брандао (Маріка, 75)
«Валенсія»: Канісарес, Мігел, Айяла, Вілья (Регейро, 90+3), Морієнтес (Хоакін, 77), Ангуло, Наварро (Угу Віана, 87), Албіоль, Сильва, Еду, Моретті
Голи: Жадсон, 2; Фернандіньйо, 28 — Морієнтес, 18; Айяла, 68
Попередження: Брандао, 47; Гюбшман, 54; Срна, 66; Левандовський, 75; Матузалем, 84 — Вілья, 55; Ангуло, 90
«Рома» (Італія) —
«Олімпіакос» (Греція) — 1:1
Голи: Тотті, 66 — Жуліо Сезар, 19
Нереалізоване пенальті: Тотті, 32 («Р»)
Турнірне становище:
І В Н П М О
1. «Валенсія» 4 3 1 0 10-5 10
2. «Рома» 4 2 1 1 7-3 7
3. «Олімпіакос» 4 0 2 2 5-8 2
4. «Шахтар» 4 0 2 2 4-10 2
ПІСЛЯМОВА
Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря»:
— Зустріч, у якій ми повинні були вигравати з різницею у два-три м'ячі, завершилася внічию. Ми втратили два очки. Проблема суддівства існує — воно різне для східних та західних команд. Це якийсь «расизм»! Так було і з «Ромою», і з «Олімпіакосом», і сьогодні. Фол проти Брандао — арбітр не реагує, але відразу після цього вигадує штрафний удар у наш бік, і «Валенсія» забиває свій перший гол. Суддя дає штрафний з боку Срни, хоча у нього пошкодження коліна, — пішов другий гол. Знову нам роздавали картки на всі боки! Коли арбітр дав «гірчичник» Ангуло, то ледь не вибачався перед ним. Плюс мав бути пенальті на Агахові — більш стовідсотковий 11-метровий важко вигадати.
Не можу сказати, що «Валенсія» була сильнішою за нас у цих двох іграх. Так, у нас є свої проблеми, адже «Шахтар» — молода команда. Чигринський зіграв добре, але він відповідав за стандартні моменти і Морієнтеса таки упустив. Брандао при «стандартах» повинен був грати з Айала... Є певна безвідповідальність, не гідна рівня Ліги чемпіонів. Загалом, наша гра відповідає високим стандартам, хоча дитячі помилки пояснити важко.
Енріке Флорес, головний тренер «Валенсії»:
— Це була напружена гра з серйозними моментами, а нічия — справедливий результат. Упродовж першого тайму «Шахтар» був сильнішим, але в другій половині гри ми вирівняли ситуацію. Це була остання можливість «Шахтаря» зачепитися за Кубок УЄФА, і ми очікували зустріти тут більш сильного суперника, ніж в Іспанії. Так і сталося — якби в другому таймі «Шахтар» не скинув обертів, ми, звичайно, програли б.