Справа власкора: помста силовиків?

31.10.2006

      «Інститут масової інформації неодноразово заявляв, що рівень розкриття справ проти журналістів залишається критично низьким: винних не називають, і, відповідно, жодного покарання вони не несуть... Вельми часто правоохоронні структури діють як активні учасники конфліктів із пресою. Доволі показовою у цьому сенсі є справа журналіста Андрія Багнюка», — йдеться на сайті ІМІ.

      IМI останні подробиці «війни» нашого запорізького кореспондента з силовими структурами регіону, котрі упродовж тривалого часу «не відважуються» порушити кримінальну справу за фактом погроз на його адресу і нанесення тілесних ушкоджень (про напади на Андрій Багнюка «УМ» розповідала, зокрема, 2 грудня 2003 року — «Для власкора влада — горе, якщо журналіст не співає їй дифірамби...», 14 лютого 2006 року — «Маю честь...». А совість?»). Свого часу народний депутат Микола Томенко з трибуни ВР звернувся з депутатським запитом до Генпрокуратури — не допомогло: силовики донині не убезпечують цивілізовані умови роботи журналістам.

      Особисто Андрій Багнюк певен, що «специфічне» ставлення до нього«правопохоронців» викликане його осудом українських реалій на шпальтах передовсім «України молодої» (особливо різко засудив наш власкор запорізьку наркомафію в погонах, «співпрацю» правоохоронців і Феміди з браконьєрами Бердянська, бездіяльність прокуратури і суду у справі за фактом загибелі підлітка з Чернігівки під колесами легковика п'яного «енергобарона»). Журналісту прикро, що його стосунки з Фемідою теж позначені фальшуванням. Приміром, аби не допустити участі журналіста у справі «Багнюк проти прокуратури», повістку на довгоочікуване судове засідання «вручили» в день, коли власкор перебував у триденному відрядженні до Запоріжжя. За сфальшований підпис ніхто, звісно, не відповів...

      Можливо, щось переінакшить чергова зміна буквально цими днями прокурора Бердянська?