Наприкiнцi вересня МОН закрило 32 фiлiї Мiжрегiональної академiї управлiння персоналом, i 4500 випускникiв не отримали дипломiв. У вiдповiдь МАУП подала низку судових позовiв проти Мiносвiти. У маупiвськiй пресi з'явилися статтi про «сiонiстський заколот», у яких мiнiстру Нiколаєнку у «Фотошопi» домальовували пейси, i тепер пiд час кожної прес-конференцiї Нiколаєнко клянеться, що не збирається знищувати нi МАУП, а нi iншi приватнi вузи в Українi.
Ректор Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) Микола Головатий вважає, що Міносвіти «почало дерибан на ринку вищої освіти». А гроші у цій сфері «крутяться» чималі — за оцінками експертів, від 7 до 10 млрд. гривень. Для того щоб прибрати конкурента (в даному випадку приватні вузи) та мати можливість розпоряджатися цими грошима на власний розсуд, МОН, на думку керівників МАУП, вирішило «притиснути» неугодні їм вузи. Посилилися перевірки якості викладання у філіях, закрито більше ста структурних підрозділів ВНЗ та вищих навчальних закладів, дві третини закритих вузів — приватної форми власності, інші — державної.
На сайті Міжрегіональної академії управління персоналом студенти дуже часто питають, що робити, якщо їм так і не видали диплом, які гарантії того, що філію, у якій вони вчаться, не закриють. На сайті відповідають, що «Міністерство незаконно затримує видачу дипломів» та що «ситуація «вирівняється» і ввійде в законне, належне русло лише зі звільненям міністра Ніколаєнка, якому керівництво Академії відмовилось дати хабар» (див. на сайті http://www.maup.com.ua.).
У Міністерстві освіти розповіли, що до МАУП протягом останніх кількох років набирали більше, ніж це дозволяє ліцензійний обсяг, юристів та економістів. Оскiльки на інші спеціальності у МАУП був недобір, то загальна кількість випускників начебто не виходила за дозволені рамки. Проте готувати таку кількість юристів та економістів МАУП не мала права. Комісія, підпорядкована МОН, встановила, що філії МАУП (до базового вузу немає жодних претензій), не мають достатньої кількостi кваліфікованих викладачів, приміщень для проведення занять та необхідної літератури.
У Міносвіти також хочуть перевірити якість підготовки цих спеціалістів, адже випускники МАУП отримують дипломи державного зразка, тож Міносвіти відповідає і за підготовку «приватників».
Як розповів заступник міністра освіти Михайло Степко, випускники МАУП, яким поки не дали дипломів, вчилися за скороченими програмами, і за 2 роки ставали бакалаврами та спеціалістами. Студенти не прослухали значну частину обов'язкових курсів. Так, майбутнім юристам не читали «Теорію держави і права», «Історію держави і права зарубіжних країн», «Аграрне право», «Основи римського права», «Адміністративне право», «Конституційне право».
«Ви знаєте, за якою системою проводиться навчання у деяких філіях МАУП? — розповів ректор Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу Іван Тимошенко. — Знімають кімнату, в якій сидить одна штатна працівниця. У неї є списки тих, хто заплатив за навчання. У цей структурний підрозділ приїжджає «лектор», відмічає, що він начебто прочитав курс лекцій, а потім їде в МАУП отримувати гроші. То що це, якщо не торгівля дипломами?»
У прес-службі МАУП, на превеликий жаль, відмовилися прокоментувати ці «закиди», пославшись на брак часу. Тому маємо лише текст виступу керівництва вузу на прес-конференції, що відбулася в УНІАН. «За ініціативою високопосадовців здійснювалися численні та упереджені перевірки діяльності МАУП... На цій підставі 26 вересня на черговому засіданні ДАК прийняв безпрецедентне та спірне рішення позбавити ліцензії, тобто права займатися освітньою діяльністю, 32 навчальних підрозділи Академії та призупинити видачу дипломів її випускникам, — розповів ректор МАУП Микола Головатий. — Хоча найбільше в цій історії обурює те, що насправді жодної комісії з питання вивчення освітньої діяльності МАУП у більшості структурних підрозділів не було! Тому невідомо, на яких підставах наш навчальний заклад позбавляють ліцензій».
Про те, що перевірку підрозділів МАУП таки здійснювали, вказує виступ першого проректора МАУП Володимира Ярового. «Що ж до тієї перевірки, результатом якої стало рішення ДАК, то треба сказати окремо, — розповів Яровий. — Ця перевірка не була схожа на попередні за своєю масштабністю. В Академії щоденно працювали 15 — 20 осіб. Документи перевіряли ледь не з мікроскопом, коли потрібно було знайти невідповідність підпису викладача чи самого студента. Були й комічні випадки. Наприклад, в особовій справі студентки знаходили фотокартку, на якій вона була схожа на чоловіка. І ми повинні були пояснювати, що це не фальсифікація, що це відома спортсменка, чемпіонка Європи з дзюдо, яка навчається в одному з регіональних підрозділів. Ми повинні були доводити й інші факти. Ця перевірка відзначалася ще й особливою таємничістю, кожен записував собі якісь негаразди і ці негаразди не оприлюднювалися. Адже тоді ми могли б пояснити, де і в чому помилилися перевіряючi. Ми побачили лише кінцевий результат. Зрозуміло, ми не погодилися з цим висновком».
Що ж робити випускникам-бездипломникам? Міносвіти обіцяє перевірити їхній рівень знань, декого довчити (у базовому вузі МАУП або в інших навчальних закладах), декому дати дипломи, а декому, очевидно, запропонують обрати іншу спеціалізацію, адже економістів та юристів у нашій країні підготовлено втричі більше, ніж цього потребує ринок. В Міносвіти кажуть, що випускники МАУП можуть сміливо подавати в суд на альма матер та отримати грошову компенсацію за неякісні освітні послуги. В МАУП випускникам також радять звертатися до суду, позиваючи Міносвіти. Тим часом імідж МАУП погіршується, а доля «бездипломників» залишається невирішеною.
На запитання «УМ», чи не пов'язаний тиск на МАУП з антисемітськими виступами у виданнях, наближених до цього вузу, Михайло Степко висловився категорично: «Скороченя ліцензій є лише боротьбою з неякісною освітою і може стосуватися будь-якого навчального закладу, в якому рівень підготовки буде незадовільним».
Ректори інших найбільших приватних ВНЗ в Україні — Іван Тимошенко (Європейський університет) та Петро Таланчук (університет «Україна») в інтерв'ю «УМ» сказали, що жодного тиску з боку МОН не відчувають. Філії цих вузів також перевіряє ДАК (Державна акредитаційна комісія, підпорядкована МОН), проте вони намагаються в конфлікт з МОН не вступати та за межі ліцензійного обсягу не виходити.
Є й більш глобальні звинувачення на адресу Міносвіти. Так, у відкритому листі до Прем'єра Януковича генеральний секретар ВГПО «Український вибір» В.Гайченко пише: «Міністр з самого початку своєї діяльності визначив собі за мету повернути освіту в Україні до стану 60—70 років минулого століття, коли вищу освіту могла отримати лише незначна частина молоді, а більшість мала лише виконувати «мудрі» вказівки партійного керівництва». Микола Головатий попереджує, що різке скрочення кількості ВНЗ в Україні (за найближчі 5-10 років Міносвіти планує вдвічі скоротити їхню кількість в нашій державі) призведе до різкого збільшення конкурсу при вступі до ВНЗ. А якщо зважити на те, що сфера вищої освіти достатньо «забруднена» корупцією, то й виходить, що тіньові розцінки на вступ до вузу можуть різко зрости.
Ці звинувачення ми попросили прокоментувати Володимира Нікітіна, спеціаліста з питань освіти Міжнародного центру перспективних досліджень: «Переконаний, що Міносвіти, в рамках прийнятої моделі освіти, зобов'язане слідкувати за якістю освіти, яку надають всі українські ВНЗ незалежно від їхньої форми власності. Я думаю, що цю модель треба змінювати і переходити до автономії вузів, але зараз вони не готові до відповідальності за свої продукти. Саме тому не вважаю так званий тиск на МАУП спробою знищити цей вуз. Європейський союз багато зусиль витрачає на встановлення показників якості освіти. В Америці існує рейтингова система оцінки вузів, яку роблять незалежні організації. У Росії так само пачками закривають філії навчальних закладів, якщо в них займаються, кажучи спрощено, продажем дипломів, а не освітньою діяльністю. І це вказує на особливість освіти на пострадянському просторі — результатом навчання в нас вважають диплом, тому завжди будуть охочі купити цю «корочку».
Погляди в Ніколаєнка справді соціалістичні, проте я глибоко переконаний, що не всі громадяни країни повинні мати вищу освіту, бо це особливий і досить дорогий для держави чи приватної особи рівень підготовки. Крім того, якщо вища освіта стає доступною всім, це означає її девальвацію».
Побоювання, що Міносвіти плекає підступні плани розділити наше суспільство на «альфи», «бети» і «гами», як у антиутопії Олдоса Хакслі, коли для того, щоб бути успішним, варто лише народитися у багатій родині, а «нижчі класи» не мають жодних можливостей «вибитися в люди», пояснюються стійкою недовірою простих українців до наших владних кіл, закритих та малодемократичних. І все ж, видається, що говорити про те, що МОН намагається «підім'яти під себе» всю вищу освіту в Україні, нерозумно. Згідно із Болонською декларацією, в країні-учасниці мають існувати навчальні заклади різних форм власності, тому, якщо знищити приватні ВНЗ, Європа наші дипломи не визнаватиме. А це не потрібно навіть «альфам».
Крім того, вища освіта має бути якісною, щоб ми змогли конкурувати з іншими країнами світу. Тому вузам краще не воювати з МОН, а робити все для того, щоб рівень викладання в їхніх стінах був якомога вищим. А майбутнім студентам варто усвідомити, що маючи високий рівень підготовки, можна вступити і без блату (перевірено на собі). І останнє — гарний спеціаліст знайде роботу в будь-якому випадку, якщо не у своїй державі, то в сусідніх.
Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) створена в 1989 р. як недержавний вищий навчальний та науково-дослідний заклад, що професійно займається проблемами менеджменту та бізнесу. В МАУП навчається близько 57 тисяч студентів із 32 країн світу. МАУП протягом багатьох років отримувала відзнаки як кращий недержавний ВНЗ України. Вуз нагороджено орденом «За трудові досягнення» IV ступеня та орденом «За розбудову України» IV ступеня Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота фортуна». МАУП за свою діяльність отримала медаль імені Нельсона Мандели, орден «Преподобного Нестора Літописця» І ступеня Української православної церкви, диплом Всенародного конкурсу «Бренд року 2004».
МАУП є членом Міжнародної асоціації університетів Європейської мережі університетів безперервної освіти (EUCEN).
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
