Паління скоро стане дорогим задоволенням

      Підбиваючи підсумки року, протягом якого в Україні діяв закон «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», голова громадської організації «Коаліція «За вільну від тютюнового диму Україну» Костянтин Красовський зауважив, що закон «виконується гірше, ніж хотілося б, але краще, ніж ми очікували».

      Пан Красовський пояснив, що, за спостереженнями членів коаліції, закон працює не стільки за рахунок дій влади і керівників на місцях, скільки за рахунок свідомості самих курців, які з розумінням ставляться до небажання оточуючих дихати тютюновим димом. Водночас курці часто порушують встановлені правила, оскільки до пуття не знають, де палити можна, а де - заборонено. І це - велике недопрацювання. «Рік пройшов, закон нібито в інтернеті висить, але й досі, куди я не заходжу, мене запитують, де палити заборонено, а де - ні, - каже Костянтин Красовський. - Що робити? Треба виділяти кошти, щоб кожна людина знала це. І тоді буде легше і курцям, і некурцям».

      Тим часом екс-міністр охорони здоров'я, радник Президента Микола Поліщук нагадав журналістам, що на сьогоднішній день в Україні палить 41 відсоток дорослого населення, а щорічно через паління (точніше, через хвороби, пов'язані з регулярним вдиханням нікотину, сажі й канцерогенних речовин) вмирає 100-110 тисяч чоловік. Доступні цигарки, які продають мало не на кожному кроці, відсутність належного контролю за реалізацією тютюну і, як результат, - один із найвищих у Європі показникiв смертності від онкологічних, серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань.

      «Щоб обмежити кількість курців, треба підняти ціну на тютюн і збільшити акциз, причому це збільшення має бути відчутним», - вважає  Микола Поліщук. За словами професора, національне опитування українців, проведене Київським міжнародним інститутом соціології, засвідчило, що у разі підвищення цін на тютюнові вироби майже третина курців очікують, що палитимуть менше, а 14 відсотків курців думають, що кинуть палити взагалі. Отже, подорожчання сигарет змусить людей замислитися - чи варто витрачати на вітер немалі гроші.

      «Ми підготуємо законопроект про підвищення акцизів найближчим часом, - повідомив екс-міністр охорони здоров'я. - Думаю, в перший рік треба буде збільшити акцизний збір iз тютюнової продукції на 30-50 відсотків. Щодо подальших змін - важко сказати».

      За словами пана Поліщука, законопроект передбачатиме перенапрямок частини «акцизних» грошей до сфери охорони здоров'я, на лікування пацієнтів, які захворіли через свою згубну любов до цигарки. У документі буде прописано, який відсоток від «тютюнових» грошей буде надходити на лікування раку, серцево-судинних, судинно-мозкових захворювань та бронхо-обструктивних синдромів. Водночас адресна допомога - у вигляді певного відсотка від акцизу - буде витрачатися на просвітницькі програми, які допомагають зберегти громадське здоров'я.

      Має радник Президента України й інші цікаві ідеї щодо зменшення шкоди, яку завдає тютюнопаління здоров'ю співвітчизників. На його думку, значну роль у тому, щоб антитютюновий закон справді діяв, можуть відіграти нормативні акти певних відомств. Скажімо, Міністерство транспорту може заборонити палити на перонах і біля вокзальної площі, де скупчуються багато людей, створивши спочатку місця для паління. Так само жеки можуть видати свої нормативні акти про заборону паління на дитячому майданчику тощо.

      За словами пана Красовського, долучитися до розширення вільних від тютюнового диму зон можуть і місцеві громади. Так, депутати Луцької міськради заборонили рекламу сигарет на біг-бордах, їхні колеги з Рівного заборонили зовнішню рекламу алкогольних напоїв та виробів iз тютюну. А, за рішенням Херсонської міськради, у місті не можна палити на території усіх міських лікувально-профілактичних установ, шкіл та дитячих садків, забороняється отруювати повітря у громадському транспорті, закладах харчування, парках та скверах. До переліку місць входять бібліотеки, кінотеатри, а також підприємства й установи, що належать до комунальної власності міста.

      Звичано, було б добре, якби керівники в усіх регіонах затвердили однаковий перелік «бездимних» місць - сьогоднішній різнобій збиває курців з пантелику. У Києві, приміром, не заборонено «пускати кільця» на автобусних чи трамвайних зупинках, а в Харкові за паління на зупинці можуть оштрафувати. На кримських пляжах відпочинок із цигаркою в роті - під забороною, а в Одесі «обкурювання» пляжників - нормальна практика. Спробуй розберися...

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

Національне опитування українців, проведене Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень, засвідчило, що:

•     Кожен третій курець в Україні випалює першу цигарку відразу після того, як прокинеться, 18 вісотків роблять затяжку впродовж перших 30 хвилин після підйому, 20 відсотків опитаних починають палити впродовж години, решта - пізніше. Три відсотки зізналися, що прокидаються вночі, аби покурити.

 •    У середньому чоловіки викурюють 16 сигарет на день, жінки - 11. Більшість курців чоловічої статі палять звичайні цигарки, а більшість жінок надають перевагу так званим «легким» сигаретам.

•     Щомісячні витрати на тютюнові вироби серед тих, хто палить «легкі» сигарети, вищі, аніж серед тих, хто курить звичайні (45 гривень проти 38).

•     Лише 30 відсотків опитаних повідомили, що вони завжди просять курців не палити у їхній присутності або поруч із їхніми дітьми (братами, сестрами, іншими родичами).

•     Приблизно чверть теперішніх курців повідомляють, що їм необхідна допомога для того, аби кинути палити (24 відсотки чоловіків і 29 відсотків жінок).

•     Більшість респондентів (86 відсотків) виступають за розміщення детальної інформації на пачках сигарет про шкідливий вплив паління на здоров'я людини.  Некурці (90 вiдсоткiв), колишні курці (87) та теперешні курці, які хочуть кинути палити (84 вiдсоткiв), - найзавзятіші прихильники цього заходу.