Влітку - на море, в Крим, узимку - в Карпати, на лижі. Більшість із нас вибирає ці маршрути саме в такій сезонній послідовності. А ось киянин Олексій Тимченко вже кілька років поспіль діє якраз навпаки. Квиток на поїзд до Сімферополя лежить у нього напоготові за місяць до новорічних свят. А в напрямку Карпат у компанії із фотокамерою він вирушає при першій нагоді, бо вважає свої поїздки свого роду місією. Адже єдине, на чому він фокусується вже багато років, - це фотографування води в різних станах і ракурсах, від хмаринок до макрознімків уранішньої роси. За словами фотоаматора, таким незвичним способом він намагається зрозуміти природу найбільш таємничої зi стихій.
- Узимку мене приваблює море на західному березі Криму - сиве, дике, дуже енергетичне. Тут відчувається сила та навіть деяка ворожість стихії до людини, - розповідає Олексій. - А в пошуках «дружелюбної» води краще вирушати восени в Карпати. Водоспади й мінеральні джерела, як одухотворені істоти, у кожній краплі - приязність, немов вода до тебе посміхається.
Темою води Тимченко перейнявся два роки тому, коли дізнався про новітні наукові дослідження води як носія інформації. Японським і російським фахівцям за допомогою спеціального надчутливого обладнання вдалося сфотографувати структуру води у вигляді мікрокристалів. Всесвітньо відомий дослідник води із Японії доктор Емото Масару за допомогою аналізатора магнітного резонансу встановив, що форма кристалів відображає те, який вплив на воду мало зовнішнє середовище. До прикладу, вода, що пройшла очищення хімічними речовинами, не кристалізувалася й на вигляд нагадувала шматок розплавленого пластику. А кристали води із гірських джерел мають бездоганну форму сніжинок.
- Знімки внутрішнього світу води - це моя мрія, - розповідає Тимченко. - На жаль, в Україні дуже мало проводиться такого роду досліджень й немає відповідного обладнання. Зате вдосталь запасів природної води, яка чекає свого часу.
Справді, джерел природної води у світі з кожним роком стає все менше. А тут, на Прикарпатті, їх понад 800! Недарма із цілющими властивостями природної води пов'язано найбільше карпатських легенд. Про відоме Моршинське джерело, наприклад, розказують, що його місцезнаходження було вказано місцевим мешканцям Дівою Марією. З того часу джерело носить назву «Під Матінкою Божою», а такі назви, звісно ж, не даються безпідставно. «Приязність», користь, благотворну дію - ось що повинні були відчути люди, перш ніж позначити джерело одним із найбільш шанованих у народі символів.
Останню фотосесію Тимченко присвятив саме Моршинському джерелу та Національному заповідному парку, який його оточує. За його спостереженнями, це місце є одним із найбільш позитивних для формування води, позбавленої будь-якої агресії.
- При проходженні крізь мінерали, гірські породи, вода вбирає в себе енергію навколишнього середовища, ніби «фотографує» його вібрації, - упевнений фотограф. - Тому місце походження води відіграє ключову роль у тому, який «характер» матиме вода і який настрій вона передасть людині, що її п'є.
Виявляється, схильність до фотомистецтва властива й воді також. Чи не ця таємниця надихає фотолюбителів милуватися нею через об'єктив, шукати нові прояви характеру в хвилях і бризках, туманах, веселці? Тимченко впевнений, що спостерігати за поведінкою води, пробувати спроектувати її на власне життя - це саме те, чому варто вчитися з дитинства. Бо чим більше ми дізнаємося про воду, тим краще розуміємо навколишній світ.
Артем СОХАНЬ.
Перше, що вражає того, кому пощастить поспiлкуватися з панi Есрою Шакар — її пристойне володiння українською мовою. Усе стане зрозумiлим, якщо скажу, що панi Шакар вiсiм рокiв працювала в посольствi Туреччини в Українi i офiцiйна її посада — аташе з питань культури, туризму та iнформацiї посольства Турецької Республiки в Українi. >>
Туризм поєднує в собі і пізнання світу, і спорт, і відпочинок. Отже, може задовольнити смаки й уподобання кожного небайдужого до мандрів. Зважаючи на ветеранський вік більшості учасників нашої подорожі-керівнику групи Володимиру Дімітрюку майже 63, дещо менше Володимиру Грипасю й Олегу Дубині, і лише Михайла Квартюка та Ольгу Давидову можна вважати молодими, — ми мали б обрати останнє. >>
Мандрівники, які найбільше цікавляться давніми фортецями та палацами, серед найпривабливіших для себе регіонів однозначно назвуть Тернопілля. Адже за кількістю старовинних замків ця область займає перше місце в державі (тут зосереджено більше третини всіх українських оборонних споруд або їх руїн — 34). >>
Відомий російський мандрівник, засновник туристичного «Форуму Вінського» Сергій Вінський отримав відмову при спробі в’їхати в Україну. Скандал? Не без того. Формальною причиною видворення Вінського одразу по прибуттю із Москви в аеропорт «Жуляни» стала «не підтверджена мета перебування на території України». >>
Після того, як припинила роботу авіакомпанія «Wizz Air Україна», у наших мандрівників помітно звузилося поле для маневру — вже не так просто знайти дешеві варіанти мандрівок у Європу. Доводиться або платити більше, або пересідати на автобуси, або шукати точки вильоту в сусідніх країнах — Польщі, Словаччині, Молдові тощо. Але, як виявилося, припинення діяльності «Wizz Air Україна» не є остаточним. >>
Красиво жити хочуть терористи не лише «ДНР». У другому за кількістю населення місті Іраку — Мосул, яке торік перейшло під контроль джихадистів із терористичного угруповання «Ісламська держава Іраку та Леванту», на початку травня відкрився після реконструкції розкішний готель Waritheen (стара назва — Ninawa International Hotel). >>
