НСПУ вкотре «заяворіла»

      Як уже писала «УМ», на V з'їзді Нацiональної спiлки письменникiв України  на посаду голови висувалося десятеро осіб, семеро з яких зняли свої кандидатури на користь Яворівського. Запеклий опонент Володимира Яворівського письменник Василь Рубан сам себе висунув на посаду голови, а письменник В'ячеслав Медвідь, прізвище якого запропонував хтось із залу, каже, що навіть не знав про висунення своєї кандидатури, бо саме у той момент відлучився.

      Минулого понеділка перед приміщенням Спілки письменників України, на вулиці Банковій, 2, деякі опоненти старого-нового голови НСПУ влаштували бадьору, хоч і не надто гламурну, інсталяцію, яка мала назву «Стоїть «явір» над водою». Інсталяція складалася з унітазу, до якого був притулений віник. Крім того, опозиціонери роздавали революційні листівки з компроматом на Володимира Яворівського. Але столичні письменники-опозиціонери виявилися традиційно далекими від письменників із провінції, які всю інформацію про навколоспілчанське столичне життя дістають із химерно-позавчорашнього видання «Літературна Україна» (в народі - «ЛітУрна»). Тому на результатах голосування за кандидатуру голови спiлки ці «акції протесту» аж ніяк не позначилися. Яворівського було тріумфально обрано на третій термін, а до статуту НСПУ внесено кілька правок, найконцептуальнішу з яких скептичні письменники середнього та молодшого покоління охрестили «де-департизацією» і потеревенили трохи про повернення доби «партійної літератури». Проте, як заведено на письменницьких з'їздах, далі перемивання в кулуарах кісточок та тихенького єхидства «у кулачок» справа не пішла.

      З'їзд показав, що член БЮТ Володимир Яворівський у ролі голови НСПУ влаштовує переважну більшість українських письменників. Принаймні членів цієї письменницької організації. У тих- таки кулуарах доволі поширеною була й думка, що ніхто, крім Яворівського, не здатен утримати майно спілки і саму організацію. Говорили, що без пана Володимира українську спілку чекає така ж доля, як і білоруську. Кажуть, письменники-сябри замість серйозного колись майна і всіляких пільг мають тепер лише вітер у кишенях і обдерте тісне приміщення. Звинувачення опонентів голови НСПУ у тому, що за чергового терміну головування Яворівського від майна Спілки нічого не залишиться, сам пан Володимир і його прихильники коментувати відмовляються.

      Загалом два дні письменницького з'їзду минули без ексцесів. Старий-новий голова життєрадісно сипав дотепами. Перед приїздом на з'їзд Віктора Ющенка при вході в Будинок художника, де відбувався письменницький форум, поставили рамки-металошукачі. Тож Яворівський зустрів Президента словами про те, як добре, що встановили ті агрегати. Мовляв, на талановитих письменників вони реагують «піканням», а на бездарних - мовчать.

      Президент Ющенко виголосив змістовну промову і висловив сподівання, що українські письменники підтримуватимуть державну політику, а також відзначив письменників державними нагородами. Під час вручення Анатолію Дімарову ордена Ярослава Мудрого виникла незапланована ситуація. Кажуть, Дімаров - не надто охочий до публічних виступів, а тут раптом попросив слова. «Що в таких випадках кажуть? - розповідає «УМ» Володимир Яворівський, - дякують Президентові. А Дімаров устав і каже: «Я вчора отримав пенсію п'ятсот гривень, а коли їхав сюди, гаманець з тією пенсією вкрали». І ми жартома прийняли на з'їзді рішення, що купимо Анатолію Дімарову новий гаманець і покладемо туди суму, що в нього вкрали». 

КОМЕНТАР

Віктор Неборак, поет, делегат з'їзду:

      - V з'їзд СПУ засвідчив чергову зміну правил гри. Як зараз існують спроби змінити Конституцію України, так само останній з'їзд Спілки письменників узявся переписувати свій статут на догоду ситуації. Оскільки зміни до статуту були запропоновані у перший день з'їзду, себто ще до висування кандидатів на посаду голови СПУ, то зрозуміло було, для чого це робиться. Це було такою собі «кашпіровщиною», певною «установкою». Сама процедура оголошення кандидатів на голову СПУ була неправильною. Кандидатури мали бути оголошені щонайменше за три-чотири місяці до з'їзду. Слід було забезпечити їхнє публічне обговорення хоча б на сторінках «Літературної України». Натомість на шпальтах цього практично єдиного в Україні профільного письменницького видання виступив лише Володимир Яворівський. І виступив бездоганно-дипломатично, мовляв, головою може бути і той, і цей письменник, а себе позиціонував мало не як мученика, жертву, яка крім депутатського ярма змушена нести ще й ярмо спілчанське. До речі, слово «ярмо» прозвучало і під час його виступу на з'їзді. Слід зауважити, що в залі з'їзду не було встановлено жодного мікрофона.

      Самовисуванцю на посаду голови СПУ Василеві Рубану не дали навіть слова. Інший претендент, В'ячеслав Медвідь, прізвище якого було винесене на голосування, можливо, і не знав про те, що його висунули. Принаймні на момент голосування Медвідя не було в залі. Решта претендентів самоусунулися на користь Яворівського. Словом, усе це нагадувало театр комуністичної доби.

Володимир Яворівський, письменник, народний депутат, голова СПУ:

      - Якщо деяких членів Спілки письменників не влаштовували зміни до Статуту СПУ, то треба було з самого початку зняти ці поправки з голосування, чи голосувати проти них. Але на з'їзді ніхто на цю тему не говорив, бо всі прекрасно розуміли: теза про те, що голова СПУ не має бути членом партії, була записана до Статуту СПУ ще за головування Юрія Мушкетика з однією-єдиною метою, щоб Спілку не очолив якийсь затятий комуніст. Звідтоді минуло багато років, і зараз усі делегати з'їзду прекрасно розуміють, що пункт про заборону членства в партії - це елементарне порушення прав людини. Адже зараз ми маємо не однопартійну, а багатопартійну систему. До речі, особисто я не наполягав на цій поправці. Крім того, я не є членом партії «Батьківщина», а член Блоку Юлії Тимошенко. Але я підтримав цю поправку, бо чому це письменник не може бути членом «Нашої України» чи ПРП, чи іншої партії? Весь галас іде від людей, які програли ці вибори. Адже за обуреного Василя Рубана віддали дев'ять чи десять голосів. Те, що Рубану начебто не дали слова, - це не так. Адже він сам себе висунув на посаду голови СПУ і дуже хотів виголошувати свою програму. Крім нього її ніхто не хотів слухати. Особисто я лише відкрив з'їзд і більше не головував. Тільки, коли вже оголосили результати голосування (за мене, до речі, віддали двісті вісімдесят п'ять голосів), я знову взявся до головування.

      Вважаю, що конструктивніше не обговорювати якісь локальні скандали і невдоволення окремих членів Спілки письменників, а те, що на з'їзд завітав Президент України, а жоден вітчизняний телеканал навіть не прокоментував цю подію. Я не знаю, в якій я країні живу! Якби свого часу Кучма відвідав письменницький з'їзд, то про це говорили б в усіх новинах!

ДО ТЕМИ

      До V з'їзду НСПУ Президент України Віктор Ющенко відзначив письменників державними нагородами за вагомий особистий внесок у розвиток української літератури, плідну творчу працю та активну громадську діяльність. Так, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня нагороджено Анатолія Дімарова та Віктора Міняйла. Орденом «За заслуги» III ступеня - Олеся Лупія та Петра Осадчука. Орденом княгині Ольги III ступеня нагороджено письменниць Марію Влад та Марію Зобенко. Почесне звання: «Заслужений діяч мистецтв України» присвоєно Віктору Баранову, Василю Гею, Валерію Герасимчуку, Василю Довжику, Анатолію Криму та Миколі Сому. Звання «Заслужений працівник культури України» присвоєно Леонідові Бойку та Юрію Стадниченку.